Марина Алдон – 23 листопада. «Пізня осінь» І. Левітана

14 июля, 2013 12:58 пп

Двадцять третє листопада. «Пізня осінь» І. Левітана

3D, у техніці розчинення

Листопад у саду в зажурі… Він без адреси…
Хоче в хату, там є камін, але злий господар…
Так набридли вже дні похмурі сезонні стреси,
Холод, сирість та жовтий тлін… і така свобода…

Чути осені тихі схлипи на тротуарі,
Конспектує дощі вікно, щоб читати взимку…
Вітер грає на струнах липи, як на кіфарі,
А вона уже спить давно, бо зняла хустинку…

У туман проростає хмара… На небі штори?
І сіріє, й старіє світ… Є ж від зморшок креми…
У канаві крило Ікара напівпрозоре?
Ні, то квітки останній цвіт… певно, хризантеми…

У тексті розчинено вірш:

Листопад у саду в зажурі…
Хоче в хату, там є камін…
Так набридли вже дні похмурі,
Холод, сирість та жовтий тлін…

Чути осені тихі схлипи,
Конспектує дощі вікно,
Вітер грає на струнах липи,
А вона уже спить давно…

У туман проростає хмара…
І сіріє, й старіє світ…
У канаві крило Ікара?
Ні, то квітки останній цвіт…

 

14 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 листопада. «Пізня осінь» І. Левітана нет

Марина Алдон – 22 листопада. Вічність

14 июля, 2013 10:27 дп

Двадцять друге листопада. Вічність

3D, у техніці розчинення

Вічність – це замкнене дивне коло, це – надгодинник,
Час у якому тече безкінечно, мов струм кохання…
Ним управляє Господній голос… десь із хмарини…
Слово Творця і потрібне, й доречне, як і мовчання…

Вічність – цілком абсолютний простір, не милі, метри,
Навіть ідейні засади людини, чи атрибути…
Та осягнути його непросто для грішних, смертних…
Можна душею, не тілом, що з глини Єства торкнутись…

Вічність – біблійна основа віри, як рай натхненний,
Нам же здається, що це – потойбічність, світів сукупність…
Бог бездоганний, святий, незмірний і незбагненний,
Лиш Він відкриває інакшу дійсність та вищу сутність…

У тексті розчинено вірш:

Вічність – це замкнене дивне коло,
Час у якому тече безкінечно…
Ним управляє Господній голос…
Слово Творця і потрібне, й доречне…

Вічність – цілком абсолютний простір,
Навіть ідейні засади людини…
Та осягнути його непросто –
Можна душею, не тілом, що з глини…

Вічність – біблійна основа віри,
Нам же здається, що це – потойбічність…
Бог бездоганний, святий, незмірний,
Лиш Він відкриває інакшу дійсність…

 

14 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
ostry_max, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5121473/?from_member

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 листопада. Вічність нет

Марина Алдон – 21 листопада. Роздуми над картиною Еміля Нольде «У нічному кафе»

14 июля, 2013 10:25 дп

Двадцять перше листопада. Роздуми над картиною Еміля Нольде «У нічному кафе»

3D, у техніці розчинення

У кафе нині творчий вечір нетрадиційний…
Презентують наснаги смак… А шеф-кухар – клоун…
Весь мистецький бомонд, до речі, меланхолійний
Прагне вражень нових, розваг, полюбляє шоу…

На трембіті вітрисько грає, неначе страдник…
І співає собака Лорд щось на кшталт фольклору…
Пригощає зірковим чаєм клієнтів власник…
У віконечку місяць – торт, видно, для декору…

В поетес на тарілках рими з експромт-салатом,
Ложки-пензлі в руках митців і палітри модні…
Хоч натхнення – це щось незриме… Сьогодні ж – свято!
Замовляє Еміль млинці, друзі всі ж голодні…

У тексті розчинено вірш:

У кафе нині творчий вечір…
Презентують наснаги смак…
Весь мистецький бомонд, до речі,
Прагне вражень нових, розваг…

На трембіті вітрисько грає
І співає собака Лорд…
Пригощає зірковим чаєм
У віконечку місяць – торт…

В поетес на тарілках рими,
Ложки-пензлі в руках митців…
Хоч натхнення – це щось незриме,
Замовляє Еміль млинці…

 

14 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 листопада. Роздуми над картиною Еміля Нольде «У нічному кафе» нет

Марина Алдон – 20 листопада. Мої Карпати – сьомий материк

14 июля, 2013 10:23 дп

Двадцяте листопада. Мої Карпати – сьомий материк

3D, у техніці розчинення

Мої Карпати – сьомий материк, край неповторний, самобутній,
У межах світу, вічності святої, наче келії – узгір’я…
Тут вітер видає астральний крик, у нього голос над могутній…
Вдихає осінь дивний запах хвої, що наповнює довкілля…

Мої Карпати – скелі-стелажі із натурального каміння,
Де складує уранці зорі місяць, а вночі – проміння сонце…
Тут небо ближче, звісно, до душі, тут наступає мить прозріння…
І потічки гормони щастя містять, і дуби, мов охоронці…

Мої Карпати рідні – центр землі, планета ж має середину,
Вражає ліс своїм суспільним ладом та узгодженим порядком…
Природа сонна у напівімлі вважає ковдрою хмарину…
Відверто розмовляє з листопадом зовсім юне зайченятко…

Мої Карпати – творчий павільйон, або мистецький етно-комплекс,
Де можна доторкнутися до дива обережно та спокійно…
А плай тумани скручує в рулон, йому же не потрібний компас…
Тут навіть ватра краща, особлива, в’ється полум’я граційно…

У тексті розчинено вірш:

Мої Карпати – сьомий материк
У межах світу, вічності святої…
Тут вітер видає астральний крик,
Вдихає осінь дивний запах хвої…

Мої Карпати – скелі-стелажі,
Де складує уранці зорі місяць…
Тут небо ближче, звісно, до душі
І потічки гормони щастя містять…

Мої Карпати рідні – центр землі,
Вражає ліс своїм суспільним ладом…
Природа сонна у напівімлі
Відверто розмовляє з листопадом…

Мої Карпати – творчий павільйон,
Де можна доторкнутися до дива…
А плай тумани скручує в рулон…
Тут навіть ватра краща, особлива…

 

14 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, Карпати, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 листопада. Мої Карпати – сьомий материк нет

Марина Алдон – 19 листопада. Слова-вірші

13 июля, 2013 2:46 пп

Дев’ятнадцяте листопада. Слова-вірші

3D, у техніці розчинення

Я добуваю слова, немов коштовні діаманти,
Із глибин свідомості втягаю кожне в ручку-голку…
Серце – морфемний вертеп, де трансформуються таланти,
Де гніздяться враження, де почуття на грані зойку…
Будь-яка пісня нова модернізує трохи ноти,
Наче сповідь совісті у рамках красного письменства…
Мчить у безсмертя святе молитва, вивчена на дотик…
Вічність – пункт призначення для абсолютного мистецтва…

Вірш – мікрочастка душі, думок зображення графемне,
Індикатор гідності у межах творчого натхнення,
Перед нащадками звіт і мовне диво незбагненне,
Часом вид депресії… сомнамбулічне одкровення…
Літери власні, чужі переплітаються у тексті…
Дешифрують цінності, у строфи вдавлюючи ніжність…
Весь абстрагується світ у звукоряді ритмів-жестів…
Під крилом поезії стає прекраснішою дійсність…

У тексті розчинено вірш:

Я добуваю слова
Із глибин свідомості…
Серце – морфемний вертеп,
Де гніздяться враження…
Будь-яка пісня нова,
Наче сповідь совісті,
Мчить у безсмертя святе,
Вічність – пункт призначення…

Вірш – мікрочастка душі,
Індикатор гідності,
Перед нащадками звіт,
Часом вид депресії…
Літери власні, чужі
Дешифрують цінності…
Весь абстрагується світ
Під крилом поезії…

 

13 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 листопада. Слова-вірші нет

Марина Алдон – 18 листопада. Роздуми над картиною «Таємниці джерела гармонії» Сальвадора Далі

13 июля, 2013 7:21 дп

Вісімнадцяте листопада. Роздуми над картиною «Таємниці джерела гармонії» Сальвадора Далі

3D, у техніці розчинення

Серед пустелі дивне місто… ілюзорно-фантастичне…
Оселі – камені звичайні, найкомфортніші споруди…
Співає скеля голосиста щось доволі урочисте…
Душі мелодія в мовчанні, аранжують ритми груди…

З рояля ноти витікають у проекцію астральну…
Струмує джерело натхнення, краплі, мов дзвіночки срібні…
Тремтить долоня небокраю, гладить землю ідеальну…
Шепоче вітер одкровення, та кому вони потрібні…

Дає плоди жаги щоднини, наче премії мистецькі,
Охочим дерево із раю, що росте із потойбіччя…
Шлях до гармонії людини починається у серці…
Крізь підсвідомість пролягає звук Господнього наріччя…

У тексті розчинено вірш:

Серед пустелі дивне місто…
Оселі – камені звичайні…
Співає скеля голосиста,
Душі мелодія в мовчанні…

З рояля ноти витікають,
Струмує джерело натхнення…
Тремтить долоня небокраю,
Шепоче вітер одкровення…

Дає плоди жаги щоднини
Охочим дерево із раю…
Шлях до гармонії людини
Крізь підсвідомість пролягає…

 

13 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 листопада. Роздуми над картиною «Таємниці джерела гармонії» Сальвадора Далі нет

Марина Алдон – 17 листопада. Рідна доню

12 июля, 2013 5:26 пп

Сімнадцяте листопада. Рідна доню

3D, у техніці розчинення

Рідненька доню, повниш дійсність вищим змістом!
Жоржино пишна… коси, наче у русалки…
Твою долоню уночі тримаю міцно,
Цілую ніжно вранці віченьки-фіалки…

Дитинко рідна, усміхаєшся щасливо…
Ти – гарна, добра, найкоштовніша перлина….
З людьми привітна, справедлива, співчутлива,
А ще й хоробра… Коли ж плачеш – мов хмарина…

Малятко-диво, гомінкий струмок долі,
Цінуй відвертість та люби свою родину…
Живи правдиво, вірних друзів май доволі,
З Творцем у серці возвеличуй Україну…

Твої, пташатко, крила все ще підростають,
Бажання світлі ринуть простір підкоряти…
Моє дівчатко, хай чуття твої буяють…
Найкраще в світі янголятко в нашій хаті…

У тексті розчинено вірш:

Рідненька доню,
Жоржино пишна…
Твою долоню
Цілую ніжно…

Дитинко рідна,
Ти – гарна, добра….
З людьми привітна,
А ще й хоробра…

Малятко-диво,
Цінуй відвертість…
Живи правдиво,
З Творцем у серці…

Твої, пташатко,
Бажання світлі…
Моє дівчатко
Найкраще в світі!

 

12 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, особисте, привітання, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 листопада. Рідна доню нет

Марина Алдон – 16 листопада. Маски

12 июля, 2013 1:35 пп

Шістнадцяте листопада. Маски

3D, у техніці розчинення

У цій крамниці маски продають… цілком законно, офіційно…
Тепер вони усім-усім доступні, перевірені, практичні…
Пов’язки є, що прикривають лють, та їх носити слід постійно,
Є зліпки, що приховують підступність, підлабузництво, дволичність…

У цій крамниці сотні покупців і черги півкілометрові…
Чомусь таїти сутність дуже модно, фарбувати скроні сиві…
Кишені порожніють, гаманці – зелені, жовті, пурпурові,
Зате навкруг обличчя благородні, майже лицарські, красиві…

У цій крамниці навіть є оркестр академічний симфонічний…
Юрбі фальшиві ноти до вподоби, слухачі глухі неначе…
Кому ж потрібні гідність, совість, честь і тихий    смуток ностальгічний…
Прирівняна правдивість до хвороби, що лікується найважче…

У цій крамниці якісний товар, яскраві речі ексклюзивні:
Зі шкіри, із паперу, з воску, з вати, з бинту, із зубів котячих…
Та й попит чималий на штучний шарм… Летять на вітер євро, гривні…
Не можуть люди тільки душ сховати, бо Господь Небесний бачить…

У тексті розчинено вірш:

У цій крамниці маски продають…
Тепер вони усім-усім доступні…
Пов’язки є, що прикривають лють,
Є зліпки, що приховують підступність…

У цій крамниці сотні покупців…
Чомусь таїти сутність дуже модно…
Кишені порожніють, гаманці,
Зате навкруг обличчя благородні…

У цій крамниці навіть є оркестр…
Юрбі фальшиві ноти до вподоби…
Кому ж потрібні гідність, совість, честь…
Прирівняна правдивість до хвороби…

У цій крамниці якісний товар:
Зі шкіри, із паперу, з воску, з вати…
Та й попит чималий на штучний шарм…
Не можуть люди тільки душ сховати…

12 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду «Маски»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 листопада. Маски нет

Марина Алдон – 15 листопада. Роздуми над картиною Пабло Пікассо «Дівчинка на кулі»

12 июля, 2013 1:31 пп

П’ятнадцяте листопада. Роздуми над картиною Пабло Пікассо «Дівчинка на кулі»

3D, у техніці розчинення

Метафоричні образи насичені напівнімою пастораллю:
Гімнастка ніжна – велетень-атлет м’язИстий, дужий, пропорційний…

Продовження вірша за посиланням.

 

12 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Щоденник. Метки: щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 15 листопада. Роздуми над картиною Пабло Пікассо «Дівчинка на кулі» нет

Марина Алдон – 14 листопада. Ніч

12 июля, 2013 1:24 пп

Чотирнадцяте листопада. Ніч

3D, у техніці розчинення

Приходиш тихо… Плоть ілюзорна…
Одежа чорна лякає лихом…

 

Продовження вірша тут.

 

12 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Валерия Белова, «Венец прединфарктной меланхолии»,
http://www.photosight.ru/photos/5120942/

Рубрики: Щоденник. Метки: щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 листопада. Ніч нет

« Следующие  
  Предыдущие »