Марина Алдон – 25 листопада. У фонтані

15 июля, 2013 11:11 дп

Двадцять п’яте листопада. У фонтані

3D, у техніці розчинення

У фонтані журлива осінь нудьгує мовчки…
Білосніжні пряде тумани, найкращі в світі…
Чорні хмари в її волоссі – старі примочки?
Замість бантиків – ікебани із мертвих квітів…

У фонтані вітрисько дикий… цілком по-людськи…
Перемішує воду з льодом, на власний розсуд…
Уявляє фужер великий, з вином бургундським…
Із бетонним фігурним сподом цікавить посуд?

У фонтані тоненький промінь гіпотетично
Миє власне ефірне тіло, найдовший палець…
Холоднеча в небеснім домі давно вже звична…
Де же сонця тепло поділось і де рум’янець?

У фонтані краплинки-сльози… мої, можливо…
І кораблик пливе картонний… вірш на папері…
Листопад відливає з бронзи на стежці диво…
Не скульптури, а сум сезонний стрічаю в сквері…

У тексті розчинено вірш:

У фонтані журлива осінь
Білосніжні пряде тумани…
Чорні хмари в її волоссі,
Замість бантиків – ікебани…

У фонтані вітрисько дикий
Перемішує воду з льодом,
Уявляє фужер великий
Із бетонним фігурним сподом…

У фонтані тоненький промінь
Миє власне ефірне тіло…
Холоднеча в небеснім домі…
Де же сонця тепло поділось?

У фонтані краплинки-сльози…
І кораблик пливе картонний…
Листопад відливає з бронзи
Не скульптури, а сум сезонний…

 

15 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 листопада. У фонтані нет

Марина Алдон – 23 листопада. «Пізня осінь» І. Левітана

14 июля, 2013 12:58 пп

Двадцять третє листопада. «Пізня осінь» І. Левітана

3D, у техніці розчинення

Листопад у саду в зажурі… Він без адреси…
Хоче в хату, там є камін, але злий господар…
Так набридли вже дні похмурі сезонні стреси,
Холод, сирість та жовтий тлін… і така свобода…

Чути осені тихі схлипи на тротуарі,
Конспектує дощі вікно, щоб читати взимку…
Вітер грає на струнах липи, як на кіфарі,
А вона уже спить давно, бо зняла хустинку…

У туман проростає хмара… На небі штори?
І сіріє, й старіє світ… Є ж від зморшок креми…
У канаві крило Ікара напівпрозоре?
Ні, то квітки останній цвіт… певно, хризантеми…

У тексті розчинено вірш:

Листопад у саду в зажурі…
Хоче в хату, там є камін…
Так набридли вже дні похмурі,
Холод, сирість та жовтий тлін…

Чути осені тихі схлипи,
Конспектує дощі вікно,
Вітер грає на струнах липи,
А вона уже спить давно…

У туман проростає хмара…
І сіріє, й старіє світ…
У канаві крило Ікара?
Ні, то квітки останній цвіт…

 

14 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 листопада. «Пізня осінь» І. Левітана нет

Марина Алдон – 20 листопада. Мої Карпати – сьомий материк

14 июля, 2013 10:23 дп

Двадцяте листопада. Мої Карпати – сьомий материк

3D, у техніці розчинення

Мої Карпати – сьомий материк, край неповторний, самобутній,
У межах світу, вічності святої, наче келії – узгір’я…
Тут вітер видає астральний крик, у нього голос над могутній…
Вдихає осінь дивний запах хвої, що наповнює довкілля…

Мої Карпати – скелі-стелажі із натурального каміння,
Де складує уранці зорі місяць, а вночі – проміння сонце…
Тут небо ближче, звісно, до душі, тут наступає мить прозріння…
І потічки гормони щастя містять, і дуби, мов охоронці…

Мої Карпати рідні – центр землі, планета ж має середину,
Вражає ліс своїм суспільним ладом та узгодженим порядком…
Природа сонна у напівімлі вважає ковдрою хмарину…
Відверто розмовляє з листопадом зовсім юне зайченятко…

Мої Карпати – творчий павільйон, або мистецький етно-комплекс,
Де можна доторкнутися до дива обережно та спокійно…
А плай тумани скручує в рулон, йому же не потрібний компас…
Тут навіть ватра краща, особлива, в’ється полум’я граційно…

У тексті розчинено вірш:

Мої Карпати – сьомий материк
У межах світу, вічності святої…
Тут вітер видає астральний крик,
Вдихає осінь дивний запах хвої…

Мої Карпати – скелі-стелажі,
Де складує уранці зорі місяць…
Тут небо ближче, звісно, до душі
І потічки гормони щастя містять…

Мої Карпати рідні – центр землі,
Вражає ліс своїм суспільним ладом…
Природа сонна у напівімлі
Відверто розмовляє з листопадом…

Мої Карпати – творчий павільйон,
Де можна доторкнутися до дива…
А плай тумани скручує в рулон…
Тут навіть ватра краща, особлива…

 

14 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, Карпати, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 листопада. Мої Карпати – сьомий материк нет

Марина Алдон – 13 листопада. Буденність

11 июля, 2013 9:00 пп

Тринадцяте листопада. Буденність

3D, у техніці розчинення

На стрілці ранку – невідомість погодинна,
Приймає світ вітрів удари, звуки шуму…
Туману білі окуляри з павутиння?
Здається, тиснуть на свідомість краплі суму…

Змертвіле сонця кругле серце калатає,
Кров перекачує холодну хворобливо…
Втрачає гай красу природну і линяє,
Мовчить задумливе озерце… Сниться диво?

Сивіє осінь. Де ж помада? Де рум’яна?
Чому у зморшках ніжна шкіра піднебесся?
Набридла так буденність сіра, тиша тьмяна…
Душа давно жадає свята… Чи діждеться?

У тексті розчинено вірш:

На стрілці ранку – невідомість,
Приймає світ вітрів удари…
Туману білі окуляри,
Здається, тиснуть на свідомість…

Змертвіле сонця кругле серце
Кров перекачує холодну…
Втрачає гай красу природну,
Мовчить задумливе озерце…

Сивіє осінь. Де ж помада?
Чому у зморшках ніжна шкіра?
Набридла так буденність сіра…
Душа давно жадає свята…

 

11 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
one_explorer, «Рано утром…»,
http://www.photosight.ru/photos/5120140/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 листопада. Буденність нет

Марина Алдон – 9 листопада. Фокстрот осіннього листя

10 июля, 2013 6:30 пп

Дев’яте листопада. Фокстрот осіннього листя

3D, у техніці розчинення

Танцює з листям вітер бородатий, кличе сонце до зеніту…
Жонглює мегажмутками уміло, артистично…
Крильми́ планету хоче обійняти, обійти довкола світу,
Щодня тренує спортом розум, тіло еластичне…

Незвичні без перук дерева, лисі, та цікаві й без одежі…
Ріка співає тихо і скорботно щось форелі…
Вкладає спати осінь трави в лісі, за гірським порядком стежить…
Тупцює тільки вихор безтурботно біля скелі…

Стрибає з листям вітер неритмічно, вигинається невправно…
Вивчає рухи танго та фокстроту, навіть квесту…
Блідий туман сміється іронічно, а утім небезпідставно –
Підніжку ставить із-за повороту балетмейстеру…

У тексті розчинено вірш:

Танцює з листям вітер бородатий,
Жонглює мегажмутками уміло…
Крильми́ планету хоче обійняти,
Щодня тренує спортом розум, тіло…

Незвичні без перук дерева, лисі,
Ріка співає тихо і скорботно,
Вкладає спати осінь трави в лісі…
Тупцює тільки вихор безтурботно…

Стрибає з листям вітер неритмічно,
Вивчає рухи танго та фокстроту…
Блідий туман сміється іронічно,
Підніжку ставить із-за повороту…

 

10 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Sergey Sukhovey, «Дети стихий»,
http://www.photosight.ru/photos/5120622/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, осінь, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 9 листопада. Фокстрот осіннього листя нет

Марина Алдон – 7 листопада. Іній

10 июля, 2013 7:09 дп

Сьоме листопада. Іній

3D, у техніці розчинення

Вже перший іній на дорозі, наче вишивка…
А небо, ніби сіра пляма… Затуманення?
Тремтить вітрисько від морозів, мучить гикавка…
У трансі ліс, як Далай-Лама, бачить марення…

На травах чисті рукавички із воланами,
Ажурний ніжний шар кристалів трохи світиться…
Невже диск сонячний у річці, вкритий ранами?
Чи став крижинкою в бокалі замість місяця?

Доволі ранок неспокійний… очі втомлені…
Де жовта осінь? У гримерці? Майже пудриться…
Сивіє світ, як Ной біблійний після повені…
Здається, паморозь на серці… Срібна вулиця…

У тексті розчинено вірш:

Вже перший іній на дорозі,
А небо, ніби сіра пляма…
Тремтить вітрисько від морозів…
У трансі ліс, як Далай-Лама…

На травах чисті рукавички,
Ажурний ніжний шар кристалів…
Невже диск сонячний у річці?
Чи став крижинкою в бокалі?

Доволі ранок неспокійний…
Де жовта осінь? У гримерці?
Сивіє світ, як Ной біблійний…
Здається, паморозь на серці…

 

10 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 7 листопада. Іній нет

Марина Алдон – 31 жовтня. Тиса

8 июля, 2013 5:43 пп

Тридцять перше жовтня. Тиса

3D, у техніці розчинення

Загострені у Тиси почуття незахололі,
Дратує дощ, туман, одноманітність закільцьована…
Їй не потрібно змінного взуття чи парасолі…
Для річки ж повноводдя, як вагітність запланована…

Волога всюди – в небі, на землі… Та… що цікаво,
У русла більша швидкість кровотоку від депресії…
Пересуває камені у млі уліво-вправо
Рушійна сила водного потоку в мить агресії…

Ще верховинці-Тисі не до снів і не до марень…
У жовтні справ багато у Карпатах… Скрізь органіка…
Згребти потрібно листя з берегів і навіть хмари,
Віднести в вічність, аж до адресата, згідно графіка…

У тексті розчинено вірш:

Загострені у Тиси почуття,
Дратує дощ, туман, одноманітність…
Їй не потрібно змінного взуття…
Для річки ж повноводдя, як вагітність…

Волога всюди – в небі, на землі…
У русла більша швидкість кровотоку…
Пересуває камені у млі
Рушійна сила водного потоку…

Ще верховинці-Тисі не до снів –
У жовтні справ багато у Карпатах…
Згребти потрібно листя з берегів,
Віднести в вічність, аж до адресата…

 

8 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, Карпати, осінь, пейзажна лірика, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 31 жовтня. Тиса нет

Марина Алдон – 30 жовтня. Хризантеми

8 июля, 2013 3:25 пп

Тридцяте жовтня. Хризантеми

3D, у техніці розчинення

Коли рослини інші снять спокійно, безтурботно,
А із дерев спадають діадеми золотаві,
Вітри голосять гучно, емоційно та скорботно,
Неквапно розквітають хризантеми величаві…

Коли проміння сонечка найтонше, особливе
Тче павутиння срібне, згідно схеми, згідно карти,
Мороз лоскоче шкіру та ворожить мовчазливо,
Строкаті розквітають хризантеми біля хати…

Коли танцює осінь біля ватри граціозно,
Ріка складає вірші і поеми старомодні,
Туманом можна шлях зашнурувати скрупульозно,
Прекрасні розквітають хризантеми у городі…

У тексті розчинено вірш:

Коли рослини інші снять спокійно,
А із дерев спадають діадеми,
Вітри голосять гучно, емоційно,
Неквапно розквітають хризантеми…

Коли проміння сонечка найтонше,
Тче павутиння срібне, згідно схеми,
Мороз лоскоче шкіру та ворожить,
Строкаті розквітають хризантеми…

Коли танцює осінь біля ватри,
Ріка складає вірші і поеми,
Туманом можна шлях зашнурувати,
Прекрасні розквітають хризантеми…

 

8 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 30 жовтня. Хризантеми нет

Марина Алдон – 29 жовтня. Осінь у Карпатах

8 июля, 2013 6:36 дп

Двадцять дев’яте жовтня. Осінь у Карпатах

3D, у техніці розчинення

Небо у долонях, аж тріпоче…
Гори в жовтих шатах таємничі…
В’яне сонця сонях – мерзнуть очі…
Осінь у Карпатах мандрівнича…

Ліс, як сповідальня первозданна,
Прибрана до свята скрупульозно…
Майже ідеальна, бездоганна
Осінь у Карпатах віртуозна…

Вабить скель графіті, якість глеків,
Річечки соната патетична,
Краща в цілім світі ватра предків…
Осінь у Карпатах поетична!

Є у праприроди тління час говіння…
Мов, наріч багато у вітриська…
Водить хороводи павутиння…
Осінь у Карпатах верховинська…

У тексті розчинено вірш:

Небо у долонях,
Гори в жовтих шатах…
В’яне сонця сонях…
Осінь у Карпатах…

Ліс, як сповідальня,
Прибрана до свята…
Майже ідеальна
Осінь у Карпатах…

Вабить скель графіті,
Річечки соната…
Краща в цілім світі
Осінь у Карпатах…

Є у праприроди
Мов, наріч багато…
Водить хороводи
Осінь у Карпатах…

8 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду «Соняшники»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 жовтня. Осінь у Карпатах нет

Марина Алдон – 26 жовтня. Жолудь

7 июля, 2013 10:13 дп

Двадцять шосте жовтня. Жолудь

3D, у техніці розчинення

Маленький жолудь, син старого дуба,
Як карлик між грибами, в серці лісу…
Вітри по колу дико, жорстко, грубо
Жонглюють із листками, пишуть пісню…

Плід винятковий мріє на долівці…
Брунатний, темношкірий ґрунт, як ложе…
Чом нерухомий чепчик на голівці?
Бриль шарудливий, сірий, тисне, схоже…

Маленький жолудь, наче диво-свічка…
Горішок незабутній пахне гаєм…
Хай тлін навколо, осінь же не вічна!
Він – цар дерев майбутній! Він – хазяїн!

У тексті розчинено вірш:

Маленький жолудь,
Як карлик між грибами…
Вітри по колу
Жонглюють із листками…

Плід винятковий,
Брунатний, темношкірий…
Чом нерухомий
Бриль шарудливий, сірий?

Маленький жолудь,
Горішок незабутній…
Хай тлін навколо,
Він – цар дерев майбутній!

 

7 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, ліс, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 жовтня. Жолудь нет

« Следующие  
  Предыдущие »