Спасибі, Господи, за те,
Що вишні в одязі святковім,
Що у трави зелені брови,
Що мати-й-мачуха цвіте…
Спасибі, Боже, за весну,
За сонця промені тремтливі,
За життєдайну воду зливи,
Що ліс пробуджує від сну…
Спасибі, Отче, за птахів,
Що, незважаючи на втому,
Летять крізь сотні миль додому
Без мапи світу і шляхів…
Спасибі, Царю всеблагий,
За відчуття в душі… свободи…
І за оновлення природи,
За рідний край, за день новий…
.
23 березня 2014
3D, у техніці розчинення
1.
ІМЛА ТАНЦЮЄ ТИХО… РУХИ ТОЧНІ…
Ніщо для неї – всі мої тривоги…
Із нею інші виміри тотожні,
Немов орбіти – всі земні дороги…
СКЛАДАЄ ПІСНЮ ВИХОР… У БЕЗОДНІ…
І на сопілці грає вправно соло,
Тремтять синиці дві чи три… голодні,
У них сідає, трішки хрипне голос…
СНІГИ ПЕРВИННІ В ЛІСІ, НЕПОРОЧНІ…
Дивує врода, велич дивокраю…
Із ранцю книги вибрати б святочні,
Бо помолитись треба, – відчуваю…
ЯК ЗОРІ БОЖІ… СВІЧІ… У ДОЛОНІ…
Тримаю міцно, пильно, й обережно…
Хай заспокоять вогники червоні
Хоч трохи душу, дуже ж їй бентежно…
ЛУГИ ПУСТИННІ ХВОРІ? В ХМАРАХ ПЕНЗЛІ
Ґрунтують рівно,швидко все довкілля,
Полотна пишуть дивні… довжелезні
І створюють шедеври рукоділля?
МІСТИЧНІ В СІЧНІ ГОРИ… БІЛЯ КЛАДКИ
Дрібненький іній – цукор кристалічний…
А на камінні випуклості, складки –
Можливо, напис пам’ятний, космічний…
СТРУМКИ – ПІДЗЕМНІ ОЧІ СВІТУ… ЗМЕРЗЛІ
Судини їхні… справжні окуляри…
Рятують взимку від сезонних стресів
Пухкі замети, лід… морозні чари…
УЗОРНІ, СХОЖЕ, НОЧІ… ІЗ ПАЛАТКИ
І скелі ось, у вигляді трапецій…
Без тебе жити ж як? Не маю гадки…
Чуття пульсують голосно у серці…
ДУМКИ ТАЄМНІ НИНІ… Я В ПОХОДІ
Гортаю власні всесвіти у віршах,
Та не радію простору, свободі,
Бо пристрасть… як стихія… все сильніша…
ЛІРИЧНІ, НІЖНІ, ПЛИННІ… СНИ ЛІВОРУЧ…
Але вони калину огортають,
Могутній дуб – як той карпатський обруч,
В його уяві квіти розквітають…
ТЕПЛА БРАКУЄ, КАРТИ… НА ПРИРОДІ…
Хоч сірий компас тисне на зап’ястя,
Але чи стане прилад у нагоді?
Чи може показати напрям щастя?
НЕМАЄ КИСНЮ? ВАТРИ? ТИ Ж НЕ ПОРУЧ…
Заряд у грудях, ніби електричний…
Сльозу ковтаю згірклу… та прозору…
Зв’язок між нами вічний, галактичний…
2.
Перші рядки кожного куплету утворюють новий вірш:
ІМЛА ТАНЦЮЄ ТИХО… рухи точні…
СКЛАДАЄ ПІСНЮ ВИХОР… у безодні…
СНІГИ ПЕРВИННІ В ЛІСІ непорочні…
ЯК ЗОРІ БОЖІ… СВІЧІ… у долоні…
ЛУГИ ПУСТИННІ ХВОРІ? В хмарах пензлі?
МІСТИЧНІ В СІЧНІ ГОРИ… Біля кладки
СТРУМКИ – ПІДЗЕМНІ ОЧІ світу… змерзлі…
УЗОРНІ, СХОЖЕ, НОЧІ… із палатки…
ДУМКИ ТАЄМНІ НИНІ… Я в поході…
ЛІРИЧНІ, НІЖНІ, ПЛИННІ… сни ліворуч…
ТЕПЛА БРАКУЄ, КАРТИ… на природі…
НЕМАЄ КИСНЮ? ВАТРИ? Ти ж не поруч…
3.
А в тексті розчинено вірш:
ІМЛА ТАНЦЮЄ тихо…
СКЛАДАЄ ПІСНЮ вихор…
СНІГИ ПЕРВИННІ в лісі…
ЯК ЗОРІ БОЖІ… свічі…
ЛУГИ ПУСТИННІ, хворі?
МІСТИЧНІ В СІЧНІ гори…
СТРУМКИ – ПІДЗЕМНІ очі…
УЗОРНІ, СХОЖЕ… ночі…
ДУМКИ ТАЄМНІ нині –
ЛІРИЧНІ, НІЖНІ, плинні…
ТЕПЛА БРАКУЄ, карти…
НЕМАЄ КИСНЮ? Ватри?
4.
І ще одну поезію:
ІМЛА танцює,
СКЛАДАЄ пісню…
СНІГИ первинні,
ЯК ЗОРІ Божі…
ЛУГИ пустинні,
МІСТИЧНІ в січні…
СТРУМКИ підземні
УЗОРНІ, схоже…
ДУМКИ таємні
ЛІРИЧНІ, ніжні…
ТЕПЛА бракує…
НЕМАЄ кисню?
5.
Із перших слів кожної строфи утворюється однослівний багаторитм:
1. Імла
2. Складає
3. Сніги,
4. Як зорі…
3. Луги
5. Містичні,
6. Струмки
4. Узорні…
6. Думки
5. Ліричні…
1. Тепла
2. Немає…
18 січня 2014
Фото: Виталий Ярославский «Про Утреннюю Кашу…»,
3D у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС
Олійні фарби, пензлик невеличкий
Художник іменитий – холод… гладить…
Бере зі скрині вечір рукавички…
Зимові мандри, гори та левади
Потрібно зобразити, згідно звички…
Майстерно нинівітер Бога славить…
Сніжинки – білі плями між ялинок,
Крупа космічна… ніби на картині…
Оздоблено свічками весь будинок…
Етюдник січня – стіл для господині…
Але на полотні пейзажі дивні
Ще треба оживити… Штих останній…
І хмари розтуляються масивні,
А янгол колядує у тумані…
У тексті розчинено ЯС:
Олійні фарби
Художник іменитий
Бере зі скрині…
Зимові мандри
Потрібно зобразити
Майстерно нині…
Сніжинки – білі плями,
Крупа космічна…
Оздоблено свічками
Етюдник січня…
1 січня 2014
На фото: робота Ірини Долгової «Сутінки»
Зимі полярні ночі до снаги
І лід на віях рік закрижанілих…
На місячній поверхні не сніги,
А срібний попіл наших снів зітлілих…
Господнє небо, начебто вівтар,
Сукно зіркове дивне і безкрає…
Холодній вітер – добрий сопілкар…
Майстерно колискову власну грає…
Ажурний іній січню до лиця…
Але буває мряці слизько часом…
У мене нині справжній хист митця –
Малюю на вікні з морозом разом…
Дитяча казка ніби навкруги…
Та жаль птахів у сквері… зголоднілих…
На місячній поверхні не сніги,
А мрій зола і попіл снів зітлілих…
1 січня 2014
Фото: Виктор Цыганов, «Белая тишина..»,
http://www.photosight.ru/photos/5080555/?from_member
3D у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС
На гілці вишні брошка січня біла,
Мереживо із шовку на ялині…
Мистецький витвір – ніби вседовкілля…
Шепоче вірші зіронька хмарині…
Захеканому вовкумла– дозвілля…
Холодний вітерстогне на стежині…
У дикім лісі зимно, трохи нудно…
Ефект гіпнозу? Гори, як світлиці…
У темряві не видно абсолютно
Очейморозу, шарфика криниці…
Голодна пташка хрипне від негоди?
Безмовний місяць зараз у заметі?
Вдихаю спокій… дивної природи…
Фіксую серцем… зміни на планеті…
У тексті розчинено ЯС:
На гілці вишні
Мереживо із шовку –
Мистецький витвір…
Шепоче вірші
Захеканому вовку
Холодний вітер…
У дикім лісі зимно,
Ефект гіпнозу…
У темряві не видно
Очей морозу…
29 грудня 2013
Фото:
Виктор Цыганов «Морозный день»,
Безжурно спить галявина казкова,
У млі густій співають хуртовини,
Настромлена на голочку ялини
Сніжинка – витинанка паперова…
Мороз терпкий на річку без зусилля
Вуздечку накидає… кришталеву…
Долоню шелестку, тверду… січневу
На собі відчуває все довкілля…
За хмарою півмісяць плоть фізичну,
Неначе за сутаною ховає…
Курсують вільні мрії небокраєм,
Шукаючи країну фантастичну…
Виконує вітрисько сім рапсодій,
Чекаючи світанку нетерпляче…
Зима одвічно має кілька значень,
Тривалість різну в серці і в природі…
Дорога трохи звивиста, цукрова,
За пагорбом… Північний ніби полюс…
А янгол тихо-тихо крутить глобус…
Безжурно спить галявина казкова…
28 грудня 2013
Виктор Цыганов «К вечеру..»,
Потрібно відкашляти сонце імлі застудженій,
Із хмар повиймати треба зірки незчисленні…
Вже ранок, та мряка усюди … світ у напруженні…
Пломбірні дороги січня ще не розчищені…
Виконує вітер північний сонату Вагнера,
На гілці сліди пташині, мов ієрогліфи…
А у візерунків на вікнах немає автора?
Хоч на підвіконні ставить мороз автографи…
Дрімає спокійно, безжурно уся околиця
І річка під лінзою з кварцу марить інеєм…
Зима норовиста доволі… скрізь, де захочеться
Встановлює власний устрій… закону іменем…
4 грудня 2013
Фото: Александр Alexandr «Лунная соната»,
3D, у техніці зіставлення + паліндром
А видноколо – даль низин і сива вись!*
Безмежний обрій – лиш частина небокраю…
Пташине соло, пісня вітру,спів криниць
І обшир волі, мов незримий шлях до раю…
Астральна сфера, ефемерна площина…
Тонка вісь світу молитви всі уміщає…
Там теж озера, там не має море дна?
Господнє світло сяє, свічка не згорає…
Край горизонту – нитка вічності немов…
Початок тиші – імпульс віри чудодійний…
І мріянь контуртрансформується в любов,
І в серці вірші – рукописний текст Біблійний…
У тексті розчинено два вірші:
1.
А видноколо –
Безмежний обрій,
Пташине соло
І обшир волі…
Астральна сфера,
Тонка вісь світу…
Там теж озера?
Господнє світло?
Край горизонту –
Початок тиші
І мріянь контур,
І в серці вірші…
2.
Даль низин і сива вись –
Лиш частина небокраю…
Пісня вітру,спів криниць,
Мов незримий шлях до раю…
Ефемерна площина
Молитви всі уміщає…
Там не має море дна?
Сяє свічка, не згорає?
Нитка вічності немов –
Імпульс віри чудодійний…
Трансформується в любов,
Рукописний текст Біблійний…
* А видноколо – даль низин і сива вись! – рядок-паліндром, навпаки читається: Вись сива і низин лад… О, локон дива!
1 грудня 2013
Фото: «lvladislav96 «Дорога на холме»,
http://www.photosight.ru/photos/5319280/
3D у техніці зіставлення + паліндром
І нині мім-мороз есе віків тут вишив*…
Писав листи-послання вітрисько на крижині…
Як справжній віртуоз, дбайливо гладив вишні,
Мав добрий настрій зрання, куйовдив хмари сині…
Алмазний сонця диск від інею іскрився,
Колов твердінь небесну шпиль скелі кам’янистий…
Стікав зі свічки віск… кричала сумно птиця…
На мрію безтілесну вдягав день шарфик чистий…
Гортала календар сніжинка білошкіра…
Зима в якійсь тривозі весь час душі торкалась…
Сопів-пихтів димар, та серце гріла віра…
Спав січень на порозі… Я щиро посміхалась…
У тексті розчинено два вірші:
1.
І нині мім-мороз
Писав листи-послання,
Як справжній віртуоз…
Мав добрий настрій зрання…
Алмазний сонця диск
Колов твердінь небесну…
Стікав зі свічки віск
На мрію безтілесну…
Гортала календар
Зима в якійсь тривозі…
Сопів-пихтів димар…
Спав січень на порозі…
2.
Есе віків тут вишив
Вітрисько на крижині,
Дбайливо гладив вишні,
Куйовдив хмари сині…
Від інею іскрився
Шпиль скелі кам’янистий…
Кричала сумно птиця…
Вдягав день шарфик чистий…
Сніжинка білошкіра
Весь час душі торкалась…
Та серце гріла віра…
Я щиро посміхалась…
*І нині мім-мороз есе віків тут вишив, – рядок-паліндром, навпаки читається: вишив тут віків есе зором мім і нині.
24 листопада 2013
Фото: Морский Николай «Засыпает река»,
3D у техніці зіставлення + паліндром
Мороз узором: «Я репер» — вишив*,
Прим’яв листочки світанок шарфом…
Торкнувся зором Бог майже тричі
Ставочка мовчки… вкрив вікна лаком…
Вітрисько зрання, зламавши ліру,
Заграв на кобзі собі на втіху…
Зими дихання кололо шкіру,
Геть гнало осіньскрипіння снігу…
Садиб фасади, густі тумани
Втішали душу, ліси квітчали…
А грудень гладив дитячі сани,
Хмарини з плюшу щосили мчали…
У тексті розчинено два вірші:
1.
Мороз узором
Прим’яв листочки,
Торкнувся зором
Ставочка мовчки…
Вітрисько зрання
Заграв на кобзі…
Зими дихання
Геть гнало осінь…
Садиб фасади
Втішали душу…
А грудень гладив
Хмарини з плюшу…
2.
«Я репер» — вишив
Світанок шарфом…
Богмайже тричі
Вкрив вікна лаком…
Зламавши ліру
Собі на втіху
Кололо шкіру
Скрипіння снігу…
Густі тумани
Ліси квітчали…
Дитячі сани,
Щосили мчали…
* Мороз узором: «Я репер» — вишив, – рядок-паліндром, навпаки читається: Вишив: «Репер я» — мороз узором
22 листопада 2013
Фото: AStushin, «На закате короткого, зимнего дня»,
http://www.photosight.ru/photos/5308482/
© 2025 Марина Алдон. Моя гавань · RSS записей · RSS комментариев