Марина Алдон – 14 вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана

24 июня, 2013 1:32 пп

Чотирнадцяте вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана

3D, у техніці розчинення

У осені чудовий творчий настрій, дивна врода…
Фарбує світ, оздоблює пейзажі, згідно моди…
Хоч у траву ховають очі айстри у городах,
Робіт багато дуже в вернісажі праприроди…

У осені душа тонка, лірична та вразлива…
Для неї вітер грає на бандурі колискові…
Підспівує струмочок артистично, галасливо…
Берези, наче бронзові скульптури чи восковІ…

У осені у серці крик пташиний, навіть гомін,
Що видається трохи потойбічним серед лісу…
В долонях носить вересень хмарини, пензлик-промінь,
А шлях його між тлінним та між вічним десь поблизу…

У тексті розчинено вірш:

У осені чудовий творчий настрій,
Фарбує світ, оздоблює пейзажі…
Хоч у траву ховають очі айстри,
Робіт багато дуже в вернісажі…

У осені душа тонка, лірична…
Для неї вітер грає на бандурі,
Підспівує струмочок артистично…
Берези, наче бронзові скульптури…

У осені у серці крик пташиний,
Що видається трохи потойбічним…
В долонях носить вересень хмарини,
А шлях його між тлінним та між вічним…

24 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана нет

Марина Алдон – 13 вересня. Яблука

22 июня, 2013 6:36 дп

Тринадцяте вересня. Яблука

3D, у техніці розчинення

Рум’яніють яблука в саду… найкращі в світі…
Кожне з них – галактика маленька для пернатих…
Вітерець лягає в лободу… на плечі квітів…
Щоб на фрукти глянути зблизенька, заспівати…

Вересень листками шелестить… Земля ж барвиста…
Урожай визбирує квапливо щедра осінь…
Пахне щастям ця солодка мить, така врочиста –
У моїх руках червоне диво на підносі!

Підпирає дерево чолом демонстративно
Вигорілу, вицвілу хмарину домоткану…
Ну невже смачним оцим плодом провокативно
Звабив у Едемі змій людину, згідно плану?

У тексті розчинено вірш:

Рум’яніють яблука в саду…
Кожне з них – галактика маленька…
Вітерець лягає в лободу,
Щоб на фрукти глянути зблизенька…

Вересень листками шелестить…
Урожай визбирує квапливо…
Пахне щастям ця солодка мить –
У моїх руках червоне диво!

Підпирає дерево чолом
Вигорілу, вицвілу хмарину…
Ну невже смачним оцим плодом
Звабив у Едемі змій людину?

 

22 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, осінь, пейзажна лірика, роздуми, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 вересня. Яблука нет

Марина Алдон – 6 вересня. Павутиння

18 июня, 2013 7:17 пп

Шосте вересня. Павутиння

3D, у техніці розчинення

Сиза ниточка осіння причепурює природу…
Шовковисте павутиння поміщається в долоньці….
Тче павук вуаль для гаю в день погожий і в негоду…
Може, кошик для врожаю, або неводи для сонця…

Із туманів дивна сітка з натурального нейлону…
Або вересня борідка? Кучерява, таємнича…
Поміж небом та землею, згідно плану та сезону,
Вітер бавиться із нею і ховає в ній обличчя….

Із узорами мережка досконала та майстерна…
Для верби, сосни сережка? Ланцюжок для пня старого?
Стрічка вільсі для браслета? Для грибів – тонка антена?
Ні, для вересня тенета, щоб зостався ще надовго…

У тексті розчинено вірш:

Сиза ниточка осіння –
Шовковисте павутиння…
Тче павук вуаль для гаю,
Може, кошик для врожаю…

Із туманів дивна сітка,
Або вересня борідка?
Поміж небом та землею
Вітер бавиться із нею…

Із узорами мережка…
Для верби, сосни сережка?
Стрічка вільсі для браслета?
Ні, для вересня тенета!

 

 

18 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 вересня. Павутиння нет

Марина Алдон – 4 вересня. Абетка осені

16 июня, 2013 8:54 пп

Четверте вересня. Абетка осені

3D, у техніці розчинення + акро

_А_покрифи пише осінь талановито,
_Б_ентежить і серце, й душу ліричним віршем…
_В_ітрисько в гаях голосить несамовито,
_Г_ойдає траву байдужу, суху, між іншим…
_Ґ_елґочуть журливо гуси, качки, лелеки,
_Д_орога важка у вирій – в чужі місцини…
_Е_кстрим, небезпека в русі… маршрут — далекий,
_Є_днання безвір’я й віри… в думках пташиних…
_Ж_овтіють старі каштани, дуби активно,
_З_амріяний клен скептичний, до стресу схильний…
тИ_хенько прядуть тумани демонстративно
_І_з локонів бинт медичний, цілком стерильний…
_Ї_й-Богу… в природі криза… хоча й умовна…
_Й_мовірно шукає вічність гранітний камінь…
_К_алюжі зіниця сиза… німа… безмовна…
_Л_іс… ніби гортає дійсність… чуття на зламі…
_М_етелик напівпрозорий тремтить постійно,
_Н_а квітці собі дрімає мала мураха…
_О_бмотує смуток гори непропорційно,
_П_ечально струмок співає про Мономаха…
_Р_ослинам тепла бракує… та й самосуті –
_С_вітанки долонь не пестять… не гладить спокій…
_Т_аємні молитви всує? Не всі почуті?
_У_перті дощі світ хрестять, немов пророки…
_Ф_актура не та в планети… Це випадковість?
_Х_ронічна довкола втома… ефект кисневий?
_Ц_инічно пряде тенета для мрій свідомість…
_Ч_аклує павук… В судомах… день вересневий…
_Ш_кодують за літом звірі закономірно…
_Щ_едрують гриби з завзяттям – руді, червоні…
_Ю_ртує димок в ефірі, густий надмірно,
_Я_нтарне горить багаття… чарує пломінь…

У тексті розчинено вірш:

_А_покрифи пише осінь,
_Б_ентежить і серце, й душу…
_В_ітрисько в гаях голосить,
_Г_ойдає траву байдужу…
_Ґ_елґочуть журливо гуси,
_Д_орога важка у вирій –
_Е_кстрим, небезпека в русі,
_Є_днання безвір’я й віри…
_Ж_овтіють старі каштани,
_З_амріяний клен скептичний…
тИ_хенько прядуть тумани
_І_з локонів бинт медичний…
_Ї_й-Богу… в природі криза…
_Й_мовірно шукає вічність
_К_алюжі зіниця сиза…
_Л_іс… ніби гортає дійсність…
_М_етелик напівпрозорий
_Н_а квітці собі дрімає…
_О_бмотує смуток гори,
_П_ечально струмок співає…
_Р_ослинам тепла бракує,
_С_вітанки долонь не пестять…
_Т_аємні молитви всує?
_У_перті дощі світ хрестять…
_Ф_актура не та в планети…
_Х_ронічна довкола втома…
_Ц_инічно пряде тенета,
_Ч_аклує павук… в судомах…
_Ш_кодують за літом звірі…
_Щ_едрують гриби з завзяттям…
_Ю_ртує димок в ефірі,
_Я_нтарне горить багаття…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 вересня. Абетка осені нет

Марина Алдон – 3 вересня. Роздуми над картиною Миколи Глущенка «Київська осінь»

16 июня, 2013 2:38 пп

Третє вересня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Київська осінь»

3D, у техніці розчинення

У сонця проміння – пензлі, а барви – з ватри…
Пронизують кожен вимір землі та неба…
У творчім весь світ процесі, читає мантри…
Дерева – мистецький витвір та квітів стебла…

Натхненно малює осінь, тамує подих…
Бажанням дає свободу – пора творити…
Прикраси-хмарки в волоссі, у косах жовтих,
Занурює руки в воду… там інші ритми…

У вересня хист художній і дар Господній,
А всесвіт жива – палітра, мольберт безкрайній…
Та в серці чуття тривожні, цілком природні –
Холоне чомусь повітря, стежки туманні…

У тексті розчинено вірш:

У сонця проміння – пензлі
Пронизують кожен вимір…
У творчім весь світ процесі,
Дерева – мистецький витвір…

Натхненно малює осінь,
Бажанням дає свободу…
Прикраси-хмарки в волоссі,
Занурює руки в воду…

У вересня хист художній,
А всесвіт жива – палітра
Та в серці чуття тривожні –
Холоне чомусь повітря…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 вересня. Роздуми над картиною Миколи Глущенка «Київська осінь» нет

Марина Алдон – 31 серпня. В’яне літо

16 июня, 2013 1:14 пп

Тридцять перше серпня. В’яне літо

3D, у техніці розчинення

Майже пошепки… в’яне літо… зітхає серпень…
Майже криком співає птах… як лише уміє…
Вітер власним керує світом, що вклав у серце
І вимірює власний шлях… довжиною мрії…

Вже не так зігріває ранок росу на листі…
Чом холодні долоні в трав? Точно не відомо…
Річка вміло пряде серпанок… нитки імлисті…
Певно, в сонця багато справ… Чи хронічна втома?

У хмарини синдроми астми… болять легені…
Задихається? Жде чудес… Не реве…. Не в змозі…
У природи поганий настрій? Збій функцій генів?
Або запах не той в небес… або скоро осінь…

У тексті розчинено вірш:

Майже пошепки… в’яне літо…
Майже криком співає птах…
Вітер власним керує світом
І вимірює власний шлях…

Вже не так зігріває ранок…
Чом холодні долоні в трав?
Річка вміло пряде серпанок…
Певно, в сонця багато справ…

У хмарини синдроми астми…
Задихається? Жде чудес…
У природи поганий настрій
Або запах не той в небес…

 

 

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 31 серпня. В’яне літо нет

Марина Алдон – 29 серпня. Роздуми над картиною «Лісова ріка» Аркадія Рилова

16 июня, 2013 12:57 пп

Двадцять дев’яте серпня. Роздуми над картиною «Лісова ріка» Аркадія Рилова

3D, у техніці розчинення

Ріка на долоні гаю думки полоще…
Мов лінія долі довга… Довкола спека…
Тече до порогу раю, невже на прощу?
До храму святого Бога, на жаль, далеко…

Вода має колір неба і швидкість вітру,
Прозора, цілюща, чиста, на смак класична…
Цілує травинок стебла, вдихає світло
І квітів бутони, листя прасує звично…

В камінні пульсує вічність… лоскоче нерви…
А птаха кричить-голосить… на повні груди…
Вдихають принадну свіжість тополі, верби,
Високі столітні сосни чекають чуда…

Швидка течія невпинно гортає простір…
Вперед поспішає… пішки… у світ прекрасний…
А білка гризе невинно (завждИ о шостій)
Тихенько смачні горішки – сніданок власний…

У тексті розчинено вірш:

Ріка на долоні гаю,
Мов лінія долі довга…
Тече до порогу раю,
До храму святого Бога…

Вода має колір неба,
Прозора, цілюща, чиста…
Цілує травинок стебла
І квітів бутони, листя…

В камінні пульсує вічність…
А птаха кричить-голосить…
Вдихають принадну свіжість
Високі столітні сосни…

Швидка течія невпинно
Вперед поспішає… пішки…
А білка гризе невинно
Тихенько смачні горішки…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 серпня. Роздуми над картиною «Лісова ріка» Аркадія Рилова нет

Марина Алдон – 27 серпня. «Літній пейзаж» Миколи Глущенка

15 июня, 2013 6:26 дп

Двадцять сьоме серпня. «Літній пейзаж» Миколи Глущенка

3D, у техніці розчинення

На деревах кудлаті хмари – перуки сизі,
Наче дужка… гірська брова… на обличчі поля…
Дикий вітер не має пари, у світлій ризі
Одиноко собі співа – набридає воля…

А у сонця душа жагуча… Тонким промінням
Обпікає небесний схил… бо мандрує… пішки…
У задумі трава пахуча… тремтить корінням…
Дуже хочеться, певно, крил… політати трішки…

Біля стежки маленькі квіти, янтарні ніби…
Зачаровує клич трембіт… голосний… пташиний…
Гладить пензлем художник літо, малює німби…
Зображає Господній світ… на шматку тканини…

У тексті розчинено вірш:

На деревах кудлаті хмари,
Наче дужка… гірська брова…
Дикий вітер не має пари,
Одиноко собі співа…

А у сонця душа жагуча,
Обпікає небесний схил…
У задумі трава пахуча –
Дуже хочеться, певно, крил…

Біля стежки маленькі квіти,
Зачаровує клич трембіт…
Гладить пензлем художник літо,
Зображає Господній світ…

 

 

15 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. 1 комментарий к записи Марина Алдон – 27 серпня. «Літній пейзаж» Миколи Глущенка

Марина Алдон – 20 серпня. «Квіти на лісовій галявині» І.Шишкіна

12 июня, 2013 8:08 пп

Двадцяте серпня. «Квіти на лісовій галявині» І.Шишкіна

3D, у техніці розчинення

У лісі буяє літо, гарцює серпень,
Біліють узори квітів – природні чари…
Ховається денне світло у ніжну зелень,
Деревам у пишнім вітті дрімають хмари…

Повітря терпке, пахуче – п’янить аж дійсність…
До неба веде доріжка, у світ безмірний…
А вітру душа співуча шукає Вічність…
Гуляє, втомившись трішки… струмочок вільний…

Галявина – витвір Божий, міжгалактичний,
Де мрії, думки гніздяться… завждИ інтимні…
Грибок на хатинку схожий, на ключ скрипічний…
Росинки, як краплі щастя, прозорі, дивні…

А десь із кущів ожини метелик лине…
Лунає пташиний голос, такий прекрасний…
Мох, наче сувій тканини – оздоба глини…
Довкілля – маленький космос, Едем сучасний…

У тексті розчинено вірш:

У лісі буяє літо,
Біліють узори квітів…
Ховається денне світло
Деревам у пишнім вітті…

Повітря терпке, пахуче,
До неба веде доріжка…
А вітру душа співуча
Гуляє, втомившись трішки…

Галявина – витвір Божий,
Де мрії, думки гніздяться…
Грибок на хатинку схожий,
Росинки, як краплі щастя…

А десь із кущів ожини
Лунає пташиний голос…
Мох, наче сувій тканини,
Довкілля – маленький космос…

 

 

12 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 серпня. «Квіти на лісовій галявині» І.Шишкіна нет

Марина Алдон – 17 серпня. Світанок на морі

11 июня, 2013 3:50 пп

Сімнадцяте серпня. Світанок на морі

3D, у техніці розчинення

Чайка крилом шовковим зриває зорі,
Хвилі гойдає ніжно вітрисько дикий…
Сонце встає ранкове, не спиться в морі…
Місяцю стелить ліжко – диван великий…

Тихо пірнає в воду рибина двічі…
Згірклий густий серпанок у небі тане…
Літо на гілці глоду листочки лічить…
Шиє з роси фіранок узлісся тьмяне…

Човен старенький поряд… а в ньому люди…
В жменю піску вростає звичайна днина…
Скелі холодний погляд завжди в нікуди…
Стигне над виднокраєм пухка хмарина…

У тексті розчинено вірш:

Чайка крилом шовковим
Хвилі гойдає ніжно…
Сонце встає ранкове,
Місяцю стелить ліжко…

Тихо пірнає в воду
Згірклий густий серпанок…
Літо на гілці глоду
Шиє з роси фіранок…

Човен старенький поряд,
В жменю піску вростає…
Скелі холодний погляд
Стигне над виднокраєм…

 

11 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Кондратов Валерий, «***»
http://www.photosight.ru/photos/5027792/?from_member

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, море, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 серпня. Світанок на морі нет

« Следующие  
  Предыдущие »