Марина Алдон – 7 липня. Квітка папороті

21 апреля, 2013 12:14 дп

Сьоме липня. Квітка папороті

3D, у техніці розчинення

На Івана, На Купала, коли трав рясніють пасма,
Розквітає в лісі квітка – півреальна, пів астральна:
І смілива, і зухвала, й таємнича, і прекрасна,
І яскрава, наче зірка… найвиразніша… полярна…

Вогняним червоним оком, чи зіницею, скоріше,
Осяває млу безмежну… щільну темряви первинність…
Ходить вітер тихим кроком і складає власні вірші,
Біля неї обережно… нахиляється рослинність…

Місяць променем голубить стебельце напівпрозоре,
Пелюстки із потойбіччя, чи із вимірів не наших…
У струмочка терпнуть губи, русло, як уява, хворе…
Завмирає опівніччя… липень миє крила в чаші…

Солов’ї, неначе в трансі, медитують поодинці…
Всі мовчать… сором’язливо… у святих гірських наметах….
Та як блисне сонце вранці, випне пальчики-мізинці,
Вмить кудись… зникає диво… поглинає квіт планета…

У тексті розчинено вірш:

На Івана, На Купала
Розквітає в лісі квітка –
І смілива, і зухвала,
І яскрава, наче зірка…

Вогняним червоним оком
Осяває млу безмежну…
Ходить вітер тихим кроком
Біля неї обережно…

Місяць променем голубить
Пелюстки із потойбіччя,
У струмочка терпнуть губи,
Завмирає опівніччя….

Солов’ї, неначе в трансі,
Всі мовчать… сором’язливо…
Та як блисне сонце вранці,
Вмить кудись… зникає диво…

 

20 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, ліс, літо, народні звичаї, ніч, рослини, свята, традиції и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 7 липня. Квітка папороті нет

Марина Алдон – 25 червня. Червнева ніч у лісі

14 апреля, 2013 11:15 дп

Двадцять п’яте червня. Червнева ніч у лісі

3D, у техніці зіставлення

На небі зорі чи черешні, мла проростає у повітря…
Горять, запалені Творцем свічки… в цю ніч… ароматичні…
Дроздів звучать акорди перші, сни відганяє місяць вістрям…
У парі з ніжним вітерцем струмки співають фантастичні…

Блукає лісом тепле літо… листки тополі, як фіранки…
Серпанок горнеться до ніг, трава гладка та шовковиста…
Ромашка вабить пишним цвітом, а де ж ховаються фіалки?
Шукаю м’яту край доріг, знаходжу із суниць намисто…

Спокійно, затишно довкола… У червня настрій романтичний…
Галява, мов іконостас, у серці благодать первинна…
В задумі скеля вузькочола… імлистий гай, як храм античний…
Спливає непомітно час… Природа дика, та гостинна…

У тексті розчинено два вірші:
1.
На небі зорі чи черешні
Горять, запалені Творцем…
Дроздів звучать акорди перші
У парі з ніжним вітерцем…

Блукає лісом тепле літо,
Серпанок горнеться до ніг…
Ромашка вабить пишним цвітом,
Шукаю м’яту край доріг…

Спокійно, затишно довкола…
Галява, мов іконостас…
В задумі скеля вузькочола…
Спливає непомітно час…

2.
Мла проростає у повітря…
Свічки… в цю ніч… ароматичні…
Сни відганяє місяць вістрям…
Струми співають фантастичні…

Листки тополі, як фіранки…
Трава гладка та шовковиста…
А де ж ховаються фіалки?
Знаходжу із суниць намисто…

У червня настрій романтичний…
У серці благодать первинна…
Імлистий гай, як храм античний…
Природа дика, та гостинна…

 

14 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, ліс, літо, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 червня. Червнева ніч у лісі нет

Марина Алдон – 15 червня. Сто хвилин надії

3 апреля, 2013 8:20 пп

П’ятнадцяте червня. Сто хвилин надії

(3D, у техніці розчинення. У тексті міститься розчинений вірш та однослівний багаторим)

1.
ти – серця ноти, звуки, крил метафора,
душі порив, ангіна, крик амбітності,
уламок щастя, муки, долі амфора,
сни, зрощені на стінах арки вічності…
чужі? ні, рідні, руки, певно, янгола
під ранок на колінах… хочуть ніжності…
а небо – хмар гектари перемірює…
вуста тремтять нервово… в невагомості…
дівочі марні чари? ні, шал… вірю, є!
мла дише загадково… гра свідомості?
густа трава Стожари нам затінює…
лоскоче гарячково ніч умовності…
тло світу – ризи Отчі нефарбовані…
клітин ядро шукаю… мить напруження …
із мрії витік ночі… ми розковані…
сто вимірів до раю, піку збудження…
хвилин піщані очі неціловані
надії повертають… геть відчуження!!!

2.
Розчинений вірш:
ти – серця ноти, звуки,
душі порив, ангіна,
уламок щастя, муки,
сни, зрощені на стінах…
чужі? ні, рідні, руки
під ранок на колінах.
а небо – хмар гектари,
вуста тремтять нервово…
дівочі марні чари?
мла дише загадково.
густа трава Стожари
лоскоче гарячково.
тло світу – ризи Отчі…
клітин ядро шукаю…
із мрії витік ночі,
сто вимірів до раю…
хвилин піщані очі
надії повертають.

3.
Однослівний багаторим:
ти
душі
уламок…
сни
чужі
під ранок…
а
вуста
дівочі
мла
густа
лоскоче.
тло
клітин
із мрії…
сто
хвилин
надії…

2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и ніч. Комментариев к записи Марина Алдон – 15 червня. Сто хвилин надії нет

Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

2 апреля, 2013 1:37 пп

Четверте червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

3D, у техніці розчинення

Ілюмінація небесної твердіні загадкова…
У димці оживають міражі тремкі… знічев’я…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні гарячково…
Зірки крильми торкаються душі шамана-червня…

Мла темношкіра духмяніє лободою та барвінком,
Співає щось тополям вітерець, старий романтик…
Стікають сни у інші виміри з водою… досить стрімко…
У пагорби вдивляється Творець… крізь сім галактик…

Ніч українська і прекрасна, і глибока, і спокійна…
Тихенько дише стомлене село… Шлях, як орбіта…
Ховає місяць золоту зіницю ока… в стозі сіна…
Довкілля випромінює тепло… в режимі літа…

У тексті розчинено вірш:

Ілюмінація небесної твердіні…
У димці оживають міражі…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні…
Зірки крильми торкаються душі…

Мла темношкіра духмяніє лободою,
Співає щось тополям вітерець…
Стікають сни у інші виміри з водою…
У пагорби вдивляється Творець…

Ніч українська і прекрасна, і глибока…
Тихенько дише стомлене село…
Ховає місяць золоту зіницю ока…
Довкілля випромінює тепло…

 

2 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ніч, пейзажна лірика, роздуми, Україна и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі нет

Марина Алдон – 15 травня. Збирає зорі знову мла у жмуток

17 марта, 2013 12:35 пп

П’ятнадцяте травня. Збирає зорі знову мла у жмуток

3D, у техніці розчинення

Збирає зорі знову мла у жмуток… Божеволію…
Крізь сто світів до тебе мчу думками й, звісно, мріями…
В душі моїй читає місяць смуток, меланхолію,
Гортає вірші, змочені сльозами… попід віями…

А вітер у неспинній круговерті над ялиною
Танцює з ніччю танго біля прірви… зачаровано…
Тебе малюю літерами… в серці… кровоглиною…
Вже скільки літ… кохаю я без міри… неприховано…

Цілують тіні, злякано, гардини (шмат матерії),
Стікає свічка прямо в руку Бога… Так сплановано?
Нестримний шал обпалює судини і артерії…
Чому між нами небо, не дорога забрукована?

У тексті розчинено вірш:

Збирає зорі знову мла у жмуток,
Крізь сто світів до тебе мчу думками…
В душі моїй читає місяць смуток,
Гортає вірші, змочені сльозами…

А вітер у неспинній круговерті
Танцює з ніччю танго біля прірви…
Тебе малюю літерами… в серці…
Вже скільки літ… кохаю я без міри…

Цілують тіні, злякано, гардини,
Стікає свічка прямо в руку Бога…
Нестримний шал обпалює судини…
Чому між нами небо, не дорога?

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 15 травня. Збирає зорі знову мла у жмуток нет

Марина Алдон – 8 травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»

14 марта, 2013 10:32 пп

Восьме травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»

3D, у техніці розчинення

Всесвітнє око – місяць золотий, тремтить промінням,
Спокійно оглядає володіння, наче зодчий…
Цілує вітер верби та хрести, вітряк, каміння,
Подзьобують пташки зірки-насіння в лоні ночі…

Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром листками м’яти,
Напитись хоче свіжості із річки та наснаги…
Вода степам наспівує псалом сто сорок п’ятий,
Об берег витирає мокрі щічки… жде розваги…

Далеко десь тоненький ряд хатин, стежина чорна…
Гніздяться сни під стріхами покірно… бо так треба…
Декор Творця –  мозаїка з хмарин нерукотворна,
Це – сива борода Іллі, ймовірно… серед неба…

У тексті розчинено вірш:

Всесвітнє око – місяць золотий,
Спокійно оглядає володіння…
Цілує вітер верби та хрести,
Подзьобують пташки зірки-насіння…

Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром,
Напитись хоче свіжості із річки…
Вода степам наспівує псалом,
Об берег витирає мокрі щічки…

Далеко десь тоненький ряд хатин,
Гніздяться сни під стріхами покірно…
Декор Творця –  мозаїка з хмарин,
Це – сива борода Іллі, ймовірно…

 

14 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ніч, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 8 травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі» нет

Марина Алдон – 6 травня. Травнева ніч

12 марта, 2013 9:13 пп

Шосте травня. Травнева ніч

3D, у техніці розчинення

На зігнутий, холодний жовтий спис своєї плоті
Нашпилює знов місяць сновидіння… різко блідне…
А зірка, трохи схожа на нарцис, але в польоті…
Пульсує та пускає в ніч коріння непомітне…

Диктує соловей вітрам пісні без фонограми,
До літа потічок рахує тижні… камінцями…
І травень духмяніє у вікні… десь біля рами…
Магнолією, гілочкою вишні із бруньками…

Цілує мла, схвильовано, траву… нетерпеливо…
Ще зовсім юну, ніжну, шовковисту і зелену…
Невже ця казка справжня? Наяву… довкола диво!
Стискаю у руці росинку чисту… та священну…

У тексті розчинено вірш:

На зігнутий, холодний жовтий спис
Нашпилює знов місяць сновидіння…
А зірка, трохи схожа на нарцис,
Пульсує та пускає в ніч коріння…

Диктує соловей вітрам пісні…
До літа потічок рахує тижні…
І травень духмяніє у вікні
Магнолією, гілочкою вишні…

Цілує мла, схвильовано, траву
Ще зовсім юну, ніжну, шовковисту…
Невже ця казка справжня? Наяву
Стискаю у руці росинку чисту…

 

12 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 травня. Травнева ніч нет

Марина Алдон – 25 квітня. Самотність

2 марта, 2013 11:34 пп

Двадцять п’яте квітня. Самотність

3D, у техніці розчинення

Крапелька суму стікає щокою у лоно планети…
Змочує одяг мій старовинний, сутану зі скрині…
Силою струму і, звісно, любов’ю малюю портрети…
Змірюю потяг, дуже інтимний… я мріями нині…

Вірю у тебе, неначе у Бога в режимі нормальнім…
Надто ми рідні й надто далекі… споріднені душі…
Хочеться неба… та вабить дорога… крізь зорі… зі спальні…
Крила потрібні й но-шпа з аптеки… Де ж місяць? У мушлі…

Час утікає… в вічність з вітрами… і не упіймати!
Жаль, незворотньо, жаль… достроково… утрачено щастя…
Дуже страждаю без тебе ночами… віконечко – грати…
Серцю самотньо цілодобово… Заснути чи вдасться?

У тексті розчинено два вірші:
1.
Крапелька суму стікає щокою
Змочує одяг мій старовинний
Силою струму і, звісно, любов’ю
Змірюю потяг, дуже інтимний…

Вірю у тебе, неначе у Бога
Надто ми рідні й надто далекі…
Хочеться неба… та вабить дорога…
Крила потрібні й но-шпа з аптеки…

Час утікає… в вічність з вітрами
Жаль, незворотньо, жаль… достроково…
Дуже страждаю без тебе ночами
Серцю самотньо цілодобово…

2.
Крапелька суму
Змочує одяг…
Силою струму
Змірюю потяг…

Вірю у тебе,
Надто ми рідні…
Хочеться неба…
Крила потрібні…

Час утікає…
Жаль, незворотньо…
Дуже страждаю…
Серцю самотньо…

3 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, мої вірші, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 квітня. Самотність нет

Марина Алдон – 21 квітня. «Зоряна ніч» Вінсента ван Гога

2 марта, 2013 1:05 пп

Двадцять перше квітня. «Зоряна ніч» Вінсента ван Гога

3D, у техніці розчинення

Над містом розпрямля крило серпанок постімпресії…
Мла у в митців теж інколи у моді, наче ремені…
І небо, й зорі й місячний уламок у прогресії
В єдинім екстатичнім хороводі… переплетені…

Піймати мить готується художник у гармонії,
Але зловить йому вдається вічність через лінії…
Складає світ із кольорів тривожних, меланхолії,
В руці не пензлі – промені космічні галактичнії…

Непізнані закони у природи в сенсі мовлення,
Дивує вітер темряву концертом… дме знервовано…
А «Ніч» Ван Гога викликає подив та захоплення,
Бо вістря мрій оголює відверто, неприховано…

У тексті розчинено вірш:

Над містом розпрямля крило серпанок…
Мла у в митців теж інколи у моді…
І небо, й зорі й місячний уламок
В єдинім екстатичнім хороводі…

Піймати мить готується художник,
Але зловить йому вдається вічність…
Складає світ із кольорів тривожних,
В руці не пензлі – промені космічні…

Непізнані закони у природи,
Дивує вітер темряву концертом…
А «Ніч» Ван Гога викликає подив,
Бо вістря мрій оголює відверто…

 

2 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ніч, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 квітня. «Зоряна ніч» Вінсента ван Гога нет

Марина Алдон – Дванадцяте квітня. Зореходи. День космонавтики

23 февраля, 2013 4:05 пп

Дванадцяте квітня. Зореходи. День космонавтики

3D, у техніці розчинення

Вабить небо… споконвіку… блиск софітів…
Всесвіт, ніби на долоні… тільки б крильця…
А світил усіх без ліку… як і квітів…
Всі, як віченьки Господні… ніби кільця…

У космічнім хороводі урочисто
Витанцьовують планети живописні…
Капітанів зореходів особисто
Возвеличують поети-віршописці…

Де же місяць? Під водою? На дні річки?
У хмарині, чи в сутані? У чорнилі?
Вабить небо… глибиною дня та нічки…
І галактики незнані серцю милі…

У тексті розчинено вірш:

Вабить небо… споконвіку…
Всесвіт, ніби на долоні…
А світил усіх без ліку…
Всі, як віченьки Господні…

У космічнім хороводі
Витанцьовують планети…
Капітанів зореходів
Возвеличують поети…

Де же місяць? Під водою?
У хмарині, чи в сутані?
Вабить небо… глибиною…
І галактики незнані…

 

23 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, ніч, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дванадцяте квітня. Зореходи. День космонавтики нет

« Следующие  
  Предыдущие »