Марина Алдон – 25 квітня. Самотність

2 марта, 2013 11:34 пп

Двадцять п’яте квітня. Самотність

3D, у техніці розчинення

Крапелька суму стікає щокою у лоно планети…
Змочує одяг мій старовинний, сутану зі скрині…
Силою струму і, звісно, любов’ю малюю портрети…
Змірюю потяг, дуже інтимний… я мріями нині…

Вірю у тебе, неначе у Бога в режимі нормальнім…
Надто ми рідні й надто далекі… споріднені душі…
Хочеться неба… та вабить дорога… крізь зорі… зі спальні…
Крила потрібні й но-шпа з аптеки… Де ж місяць? У мушлі…

Час утікає… в вічність з вітрами… і не упіймати!
Жаль, незворотньо, жаль… достроково… утрачено щастя…
Дуже страждаю без тебе ночами… віконечко – грати…
Серцю самотньо цілодобово… Заснути чи вдасться?

У тексті розчинено два вірші:
1.
Крапелька суму стікає щокою
Змочує одяг мій старовинний
Силою струму і, звісно, любов’ю
Змірюю потяг, дуже інтимний…

Вірю у тебе, неначе у Бога
Надто ми рідні й надто далекі…
Хочеться неба… та вабить дорога…
Крила потрібні й но-шпа з аптеки…

Час утікає… в вічність з вітрами
Жаль, незворотньо, жаль… достроково…
Дуже страждаю без тебе ночами
Серцю самотньо цілодобово…

2.
Крапелька суму
Змочує одяг…
Силою струму
Змірюю потяг…

Вірю у тебе,
Надто ми рідні…
Хочеться неба…
Крила потрібні…

Час утікає…
Жаль, незворотньо…
Дуже страждаю…
Серцю самотньо…

3 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, мої вірші, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 квітня. Самотність нет

Марина Алдон – Четверте квітня. Сумую без тебе

10 февраля, 2013 8:03 пп

Четверте квітня. Сумую без тебе

3D, акровірш, у техніці розчинення

С_умую без тебе, любий, і свідок безмовний вечір –
У_ чашці не кава, сльози – краплини душІ… багряні…
М_ла гладить хмарини-труби, неначе рукав Предтечі…
У_перше лютують грози… квітневі… вночі… весняні…
Ю_ртується вітер грубий, шукаючи шлях для втечі…

Б_аскі блискавиці з бонзи, мов коні Творця вогнЯні…
Е_нергія неба всюди… для бурі звичайні речі…
З_марнілі… вібрують… лози… гілками в нервовім стані…

Т_ривога вростає в груди… Осколок там порожнечі…
Е_моції вище дози (раніше іще незнані)…
Б_лагаю, ти впийся в губи… мене обійми за плечі…
Е_кспромти про тебе в прозі – освідчуюсь у коханні…

У тексті розчинено вірш:

С_умую без тебе, любий…
У_ чашці не кава, сльози…
М_ла гладить хмарини-труби…
У_перше лютують грози…
Ю_ртується вітер грубий…

Б_аскі блискавиці з бонзи…
Е_нергія неба всюди…
З_марнілі… вібрують… лози…

Т_ривога вростає в груди…
Е_моції вище дози…
Б_лагаю, ти впийся в губи…
Е_кспромти про тебе в прозі…

10 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, весна, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Четверте квітня. Сумую без тебе нет

Марина Алдон – Тридцять перше березня. Кохаю тебе я дуже

9 февраля, 2013 12:29 дп

Тридцять перше березня. Кохаю тебе я дуже

3D, акровірш, у техніці розчинення

К_охаю… тихо плаче мла свічею… на столі журнальному…
О_божнюю твої холодні очі… світобачення…
Х_ай ти далеко… буду нічиєю… у житті реальному…
А_дже любити потай – це не злочин, а призначення…
Ю_пітер крізь вікно, здається, близько… в формі диво-крапочки…

Т_обою сповнено завітні мрії, храм свідомості…
Е_легію наспівує вітрисько… рве старі фіраночки,
Б_олить душа… тріпоче в безнадії… в невагомості…
Е_місія світлини через принтер… пахнуть файли згадками…

Я_ милуюсь руками, що на знімку… одежиною…

Д_умки свої ховаю поміж літер, за рядками-складками…
У_зорами заповнюю сторінку… писаниною…
Ж_урбу ж ніхто із се́рденька не витер… навіть обіцянками…
Е_моції гартують часом жінку… роблять сильною…

У тексті розчинено вірш:

К_охаю… тихо плаче мла свічею…
О_божнюю твої холодні очі…
Х_ай ти далеко… буду нічиєю…
А_дже любити потай – це не злочин…
Ю_пітер крізь вікно, здається, близько…
Т_обою сповнено завітні мрії…
Е_легію наспівує вітрисько…
Б_олить душа… тріпоче в безнадії…
Е_місія світлини через принтер…
Я_ милуюсь руками, що на знімку…
Д_умки свої ховаю поміж літер,
У_зорами заповнюю сторінку…
Ж_урбу ж ніхто із се́рденька не витер…
Е_моції гартують часом жінку…

9 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тридцять перше березня. Кохаю тебе я дуже нет

Марина Алдон – Двадцять дев’яте березня. Абетка весни

9 февраля, 2013 12:23 дп

Двадцять дев’яте березня. Абетка весни

3D, акровірш, у техніці розчинення

А_ я тез тебе, як без неба… Світ, як прірва…
Б_олить у грудях, там, де серце… калатає…
В_есна землі вростає в ребра, терпне шкіра…
Г_імн грає березню джерельце… з водограєм…

Ґ_аздує вітер при дорозі… Пише вірші?
Д_ень дещо довший… Потепління… Де ж пернаті?
Е_вакуація в морозів в вимір інший…
Є_ в сонця вусики-проміння рудуваті…

Ж_урба… сльозиться через очі… мимоволі…
З_игзаги долі на долоні… серед ліній…
тИ_ знаєш сни мої пророчі, мрії голі…
І_ як тумани гладять скроні безнадії…

Ї_ дкий дим… скупчується в жилах… у черешні…
Й_ діагноз безапеляційний – вихід з коми…
К_охаю!!! Хто б позичив крила (хоч найменші)?
Л_етіла б миттю у обійми… без утоми…

М_ені потрібно щастя трішки … небагато:
Н_ амалювати риси східні… вправно… спритно,
О_ орнамент щирої усмі́шки упіймати,
П_ оцілувати губи рідні… ненаситно…

Р_ уками хмари розігнати над тобою…
С_ казати, як мені самотньо, одиноко…
Т_ремтить свіча серед кімнати… віск – габою…
У_ се в житті, жаль, незвороньо… та жорстоко…

Ф_ актично важко нам зустрітись… в межах міста…
Х_ олодні гори поміж нами… море, всесвіт…
Ц_вітінню разом не радіти (клята відстань!)…
Ч_ уття сплітаються з словами в ході бесід…

Ш_ ал втамувати неможливо… інстинктивно…
Щ_е і природа досить вбога… в міжсезоння…
Ю_рба бажань… душа цнотлива… імпульсивна…
Я_  ж тінь твоя і частка Бога – не стороння…

У тексті розчинено вірш:

А_ я тез тебе, як без неба,
Б_олить у грудях, там, де серце…
В_есна землі вростає в ребра…
Г_імн грає березню джерельце…

Ґ_аздує вітер при дорозі…
Д_ень дещо довший… Потепління…
Е_вакуація в морозів…
Є_ в сонця вусики-проміння…

Ж_урба… сльозиться через очі…
З_игзаги долі на долоні…
тИ_ знаєш сни мої пророчі…
І_ як тумани гладять скроні…

Ї_ дкий дим… скупчується в жилах…
Й_ діагноз безапеляційний –
К_охаю!!! Хто б позичив крила?
Л_етіла б миттю у обійми…

М_ені потрібно щастя трішки:
Н_ амалювати риси східні,
О_ орнамент щирої усмі́шки,
П_ оцілувати губи рідні…

Р_ уками хмари розігнати,
С_ казати, як мені самотньо…
Т_ремтить свіча серед кімнати…
У_ се в житті, жаль, незвороньо…

Ф_ актично важко нам зустрітись…
Х_ олодні гори поміж нами…
Ц_вітінню разом не радіти…
Ч_ уття сплітаються з словами…

Ш_ ал втамувати неможливо…
Щ_е і природа досить вбога…
Ю_рба бажань… душа цнотлива…
Я_  ж тінь твоя і частка Бога…

 

8 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, весна, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять дев’яте березня. Абетка весни нет

Марина Алдон – Двадцять четверте березня. Еротичні фото

3 февраля, 2013 11:15 дп

Двадцять четверте березня. Еротичні фото

3D, у техніці розчинення

Пам’ятаєш листи відверті на місячних жовтих скельцях?
Пахли мрії щемким польотом… служила весна молебен…
Відсилала тобі в конверті не сльози, а ноти серця,
Я свої еротичні фото знімала лише… для тебе…

Пам’ятаєш, писала вірші на річці замерзлій… кров’ю…
На долоні нічного неба мережала нічка ймення,
Як складав вітер зорі в ніші і дихав на них любов’ю,
Рахував місячЕнька ребра… наначе святі знамення…

Пам’ятаєш, мене голубив спокусливо, відчайдушно,
Коли мла вигинала спИну, за свічку ховались тіні…
Цілував руки, стегна, губи та родимку, що за вушком…
І нестямно, і без упину у очі вдивлявся сині…

Пам’ятаєш, троянду… смайлом та роздуми у мовчанці…
Як було нам обом скорботно у вимірі надтонкому…
Відсилала окремим файлом відбитки душі, не пальців…
Я тобі еротичні фото збирала для НЮ–альбому…

У тексті розчинено вірш:

Пам’ятаєш листи відверті?
Пахли мрії щемким польотом…
Відсилала тобі в конверті
Я свої еротичні фото…

Пам’ятаєш, писала вірші
На долоні нічного неба,
Як складав вітер зорі в ніші,
Рахував місяче́нька ребра…

Пам’ятаєш, мене голубив,
Коли мла вигинала спину,
Цілував руки, стегна, губи
І нестямно, і без упину…

Пам’ятаєш, троянду… смайлом…
Як було нам обом скорботно…
Відсилала окремим файлом
Я тобі еротичні фото…

 

3 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, в стилі НЮ, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, інтимна лірика, кохання, секс и щоденник. 1 комментарий к записи Марина Алдон – Двадцять четверте березня. Еротичні фото

Марина Алдон – Двадцяте березня. Прийди до мене

2 февраля, 2013 2:20 пп

Двадцяте березня. Прийди до мене

3D, у техніці розчинення

Прийди до мене, коли всі заснуть, ввійди у спальню,
Крізь тисячі світів та кілометрів усміхнись мені…
До серця проклади шовковий путь, тропу астральну…
І виведи журбу з душевних нетрів звуком імені…

Прийди до мене, наче вітер, сніг… у чорній мряці,
Тебе давно чекає верховина, як відродження…
Сльозами хочу вмити ступні ніг і ніжні пальці…
Немов Ісусу грішна Магдалина… без погодження…

Прийди до мене, тихо, наче ніч, лише навіки,
Торкнися зірки-мрії обережно… в межах дійсності…
Чому дві долі досі врізнобіч, неначе рІки?
І прірва розділяє нас безмежна… і пів вічності…

Прийди до мене присмаком весни,  а ще – відлиги,
Пірни у душу сірими очима неба східного…
Нехай зустрінуть верби, ясени та навіть… книги
Єдиного… святого… пілігрима… дуже рідного…

У тексті розчинено вірш:

Прийди до мене, коли всі заснуть,
Крізь тисячі світів та кілометрів…
До серця проклади шовковий путь
І виведи журбу з душевних нетрів…

Прийди до мене, наче вітер, сніг…
Тебе давно чекає верховина…
Сльозами хочу вмити ступні ніг,
Немов Ісусу грішна Магдалина…

Прийди до мене, тихо, наче ніч,
Торкнися зірки-мрії обережно…
Чому дві долі досі врізнобіч?
І прірва розділяє нас безмежна…

Прийди до мене присмаком весни,
Пірни у душу сірими очима…
Нехай зустрінуть верби, ясени
Єдиного… святого… пілігрима…

2 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцяте березня. Прийди до мене нет

Марина Алдон – Вісімнадцяте березня. Після евтаназії

1 февраля, 2013 8:35 пп

Вісімнадцяте березня. Після евтаназії

3D, у техніці розчинення

Мряка знімає сьому печатку, свічка, мов та провидиця…
Тінню ворожить … знов на люстерці і до долоні тулиться…
Небо зім’яте, втиснене в цятку посередині місяця…
В центрі сльозини, прямо у серці… смуток мій землетруситься…

Дихати важко вітром, снігами… тими, що в підсвідомості…
Мрії останній зламано крила… із-за нестачі ніжності…
Знаю, коханий, прірва між нами… сотні миль невідомості…
Навіть кімната, наче могила… кольору потойбічності…

Падає зірка… плоть її – камінь… губиться теж у всесвіті…
Ніч розтирає майже на порох, чи на пісок… фантазії…
Душу вбиваєш…. ти… ніби Каїн… лезо ножа – у лексиці…
Світ мій без тебе – холод і морок… як після евтана́зії…

У тексті розчинено вірш:

Мряка знімає сьому печатку,
Тінню ворожить … знов на люстерці…
Небо зім’яте, втиснене в цятку
В центрі сльозини, прямо у серці…

Дихати важко вітром, снігами…
Мрії останній зламано крила…
Знаю, коханий, прірва між нами…
Навіть кімната, наче могила…

Падає зірка… плоть її – камінь,
Ніч розтирає майже на порох…
Душу вбиваєш…. ти… ніби Каїн…
Світ мій без тебе – холод і морок…

 

1 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Вісімнадцяте березня. Після евтаназії нет

Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене

27 января, 2013 4:53 пп

Дванадцяте березня. Цілуй мене

3D, у техніці розчинення

Цілуй мене так, щоб ніч затремтіла заздрісно,
Кричала в екстазі гучно моя незайманість,
Щоб сльози текли зі свіч, обіймай безжалісно,
Щоб було на ліжку зручно, забудь про стриманість…

Цілуй мене, щоб весна заспівала збуджено,
Зігріла планеті скроню інтимним подихом,
Щоб зіронька із-за скла знала, що їй суджено –
Упала в мою долоню… Порадуй дотиком…

Цілуй мене, щоб любов оголяла цінності,
Позбавила серце смути, відкрила секрет романтики,
Щоб я захотіла знов еротизму, ніжності –
Тебе у собі відчути, неначе ядро галактики…

У тексті розчинено вірш:

Цілуй мене так, щоб ніч
Кричала в екстазі гучно,
Щоб сльози текли зі свіч,
Щоб було на ліжку зручно.

Цілуй мене, щоб весна
Зігріла планеті скроню,
Щоб зіронька із-за скла
Упала в мою долоню.

Цілуй мене, щоб любов
Позбавила серце смути,
Щоб я захотіла знов
Тебе у собі відчути.

 

27 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, в стилі НЮ, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, інтимна лірика, Камасутра, кохання, секс и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене нет

Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

26 января, 2013 5:59 пп

Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

3D, у техніці розчинення

Знов ніч опускає крила холодні, астральні, темні, чорні…
І гладить віконні скельця, тримає тебе за руку…
Кохання струмує в жилах, а з ним – і думки таємні…
Тривога на рівні серця нагадує про розлуку…

На місяці темні плями – то риси твого́ обличчя…
Трикутники гір карпатських шукати у млі даремно…
А скільки зіро́к між нами… полярна – з усіх найближча?
І скільки Шляхів Чумацьких? Усі не злічити, певно…

В душі непролиті сльози киплять, їм потрібні очі…
Зіжмакані дні чи тижні… весна без жаги безсила…
Молюсь тихо на підлозі… Для тіней свічки́, як зодчі…
Хай щастя пошле Всевишній.. тобі… я не заслужила…

У тексті розчинено вірш:

Знов ніч опускає крила
І гладить віконні скельця…
Кохання струмує в жилах,
Тривога на рівні серця…

На місяці темні плями –
Трикутники гір карпатських…
А скільки зіро́к між нами…
І скільки Шляхів Чумацьких?

В душі непролиті сльози…
Зіжмакані дні чи тижні…
Молюсь тихо на підлозі…
Хай щастя пошле Всевишній..

 

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила… нет

Марина Алдон – Четверте березня. Прощання

26 января, 2013 5:54 пп

Четверте березня. Прощання

3D, у техніці розчинення

Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
О це і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.

Ліна Костенко

Прощатися завжди непросто, розлучатися тривожно,
Та бути разом неможливо, не дозволено Всевишнім…
Ребром шматує місяць простір. Він у небі, йому можна…
А зорі падають тремтливо на гілки старої вишні…

Тебе кохаю безнадійно, до безтями, безкорисно…
І ночі міряю сльозами та словами акровіршів…
Ти ж усміхаєшся спокійно… та ламаєш крила, звісно,
Духовна прірва поміж нами… я не вірю тобі більше…

Хай тане свічка, віск не винний, що у полум’ї свідомість,
Що пам’ятаю всі цілунки… по руці читаю долю…
Тепер є вихід лиш єдиний – власна втеча в невідомість…
Та розірвати як стосунки… й не завдати тобі болю?

У тексті розчинено вірш:

Прощатися завжди непросто,
Та бути разом неможливо…
Ребром шматує місяць простір.
А зорі падають тремтливо…

Тебе кохаю безнадійно…
І ночі міряю сльозами…
Ти ж усміхаєшся спокійно…
Духовна прірва поміж нами…

Хай тане свічка, віск не винний,
Що пам’ятаю всі цілунки…
Тепер є вихід лиш єдиний…
Та розірвати як стосунки?

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Четверте березня. Прощання нет

« Следующие  
  Предыдущие »