Марина Алдон — Я звикла до самотності…

5 июля, 2015 9:11 пп

60731

Я звикла до самотності…

Я звикла до самотності… болить
Лиш тільки спомин десь у передсерді…
На вільсі грає вітер твори Верді,
Зіжмакуючи літо… і блакить…
Твоє ім’я виводжу на піску,
Римуючи із мріями в уяві…
А хмари майже поряд… кучеряві…
Думки читають, дивляться в ріку…

Я звикла до самотності… давно…
Сльозини запиваю теплим чаєм…
А те, що на душі ніхто не знає…
Хоч липень відчуває все одно…
Пекуче сонце схоже на кулон
З твоїм портретом… випуклим… класичним…
Здається вже і сум хронічний звичним…
Між нами же провалля… рубікон…

 

6 липня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: інтимна лірика, вірші про кохання, кохання и роздуми. 2 комментария к записи Марина Алдон — Я звикла до самотності…

Марина Алдон — Місячна симфонія

8 июня, 2015 5:25 пп

fantasy-art-fantasy-dreams-girl-Fantasy-Art-Imagenes-reyna-black-goodnight-Good-morningGood-night-ffs-2-women-Love-this-ae25-romantica-prett

Місячна симфонія

В небі зорі, неначе коштовності,
Над вікном трохи пахнуть гвоздикою…
Я люблю тебе… пристрастю дикою
Відчайдушно, до втрати свідомості…

Свічка знає імли особливості ,
Самоту зігріває сльозиною,
Поглядає на стіл зі світлиною…
Я люблю тебе… до неможливості!

Ти далеко… а мрії над скронями
Шар повітря піснями розгойдують…
Почуття все єство переповнюють…
Світ між нами зім’яти б долонями…

За вікном із ліщини граційної
Вітер точить сопілку… вже тисячну…
От… сонату б зіграть тобі місячну
У обробці душі неспокійної…

 

8 червня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: вірші про кохання, кохання, місяць и ніч. 2 комментария к записи Марина Алдон — Місячна симфонія

Марина Алдон — Безмовний місяць проситься у сон…

8 июня, 2015 5:23 пп

мм

Безмовний місяць проситься у сон…

Безмовний місяць проситься у сон,
Із неба поглядає хитрувато
Крізь шибку пхає промінь у кімнату,
Для нього ж не існує заборон…
Розмішує, як каву, півімлу,
Торкається постільної білизни
І подумки складає катехизми…
Радіє щиро літньому теплу…

Безмовний місяць проситься у сон…
Лягти він хоче поруч, серед ліжка,
Начебто срібляста дика кішка…
Аж подих відчуваю біля скронь…
А у кутку тремтить лампади тінь…
Нічне світило ніжно, як належно,
Стуля мені повіки обережно…
Ми двоє з ним, неначе янь і інь…

 

8 червня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші и Прості вірші. Метки: місяць, ніч, роздуми и філософія життя. 2 комментария к записи Марина Алдон — Безмовний місяць проситься у сон…

Марина Алдон — Між рядками

6 июня, 2015 8:44 дп

5950696_xlarge

Між рядками

Небо із шибки
меншим здається…
Свічка тріпоче
ненатурально…
Просяться в зошит
вірші із серця,
Ручка виводить
щось машинально…
Змити чорнило,
може, сльозою?
Літери та́кож
люблять свободу…
Знов у кімнаті
п’ю із імлою
Каву гарячу
з кубиком льоду…
Посеред ночі…
пахнуть зірками
Тексти готові
до написання…
Тільки не знаю
поміж рядками
Як приховати
Муки кохання…

6 червня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Фото: © Alex151971 «Есть ли жизнь на …?»

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: вірші про кохання, кохання, ніч и роздуми. 2 комментария к записи Марина Алдон — Між рядками

Марина Алдон — Життя людини, наче квіт кульбаби

24 мая, 2015 10:18 дп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Життя людини, наче квіт кульбаби

Життя людини, наче квіт кульбаби
Яскраве, та таке короткочасне,
Спалахує, зоріє, швидко гасне…
Але у світ приходить кожен, власне,
Мети, звичайно, вищої заради…

Неначебто метелики маленькі,
Дні наші пролітають непомітно,
У безвість час відносить доля вітром
Туди, де інше небо, інше світло,
А крила і прозорі, і легенькі…

Душею розуміючи природу,
Підвладну силі часу та тяжіння,
Гортаємо реальні сновидіння
І прагнемо наступним поколінням
Поспіти передати зе́рня роду…

 

24 травня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші и Прості вірші. Метки: квіти, пейзажна лірика, роздуми, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон — Життя людини, наче квіт кульбаби нет

Марина Алдон — Кров

26 апреля, 2015 11:09 дп

K_chemu_snitsya_krov

Кров

Ріку, що неспинно із серця тече, називають кров’ю…
Як русло – артерії і капіляри, й тоненькі вени…
Яскраво-червона в’язка рідина архівує гени,
Просочені або ненавистю, або добром, любов’ю…

Впадає потік швидкоплинний у витік природний власний…
По колу курсує, пливе, циркулює вода живильна…
Якщо же вколоти великою голкою палець сильно,
То крапля на шкірі лишає автограф короткочасний…

Ріку, що крізь серце струмує, іскринкою гріє мрія…
Можливо, у складі вологи гормони і суму, й щастя…
Вчувається пульс небосхилу на скронях та на зап’ястях,
А ритми безмежного Всесвіту, в грудях, мов літургія…

 

26 квітня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: вода, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон — Кров нет

Марина Алдон — Ранок кольору магнолії

18 апреля, 2015 8:52 пп

magnoliya_1920x1200

Ранок кольору магнолії

Ранок недоспаний кольору квіту магнолії
Срібну росу на траві, мов дрібні діаманти підточує,
А набубнявіле сонце у небо вітрисько викочує
Під мелодійні пташині весня́ні рапсодії…

Пахнуть газони міські на світанку мафінами,
Або медовими сотами та ароматами шавлії…
Від еротичного танцю метеликів гнуться конвалії
Прямо в будинку старого під сірими стінами…

Ранок недоспаний кольору квіту магнолії
Дивиться в вікна розчинені… мовчки… очима квітневими…
Ритми природи усі співпадають із цілком серцевими…
Через молитву… довкілля з душею в гармонії!

 

18 квітня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші и Прості вірші. Метки: весна, місто и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Ранок кольору магнолії нет

Марина Алдон — Музика дощу

29 марта, 2015 1:40 пп

дощ

Музика дощу

Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…
Я вслухаюсь у ритми… тамую дихання… мовчу…
Це лунає всесвітня рапсодія, пісня свободи…

Осідає волога, торкається листя дерев,
І здається, неначе бентежно циклон барабанить,
Зачаровують світ… автентичні мотиви джерел,
Ніби грають у лісі старі механічні орга́ни…

Плаче скрипка нестямно у східного вітру в руках,
Аплодує трава, у поклоні схиляються квіти…
А зі сцени-гнізда озивається юний ще птах,
Його сурми душі, як мелодії диво-трембіти…

Фантастична акустика опадів… Трохи тремчу,
Промокаю, але… відчуваю прилив насолоди…
Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…

 

29 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, вода, Карпати, ліс, мої вірші и пейзажна лірика. 2 комментария к записи Марина Алдон — Музика дощу

Марина Алдон — Я наберу весни в долоні

27 марта, 2015 9:18 пп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Я наберу весни в долоні

Я наберу весни в долоні,
Вдихну п’янке багатотрав’я,
Торкнусь вустами ніжно травня –
Під звуки вітру саксофонні…
Нехай впадає в небо річка,
Нехай лоскоче сонця промінь,
Пташиний намалюю гомін
Лісам смарагдовим на щічках…

Я наберу роси в бутони
Тендітних верховинських квітів,
Сплету веселку, кращу в світі,
Оздоблю нею гір корони…
Нехай розчісують ялини
Гілками хмари кучеряві,
Хай день розмотує в уяві
Стежини, виліплені з глини…

Я наберу весни у груди,
Ковтну наснаги, благодаті,
Джмелі прилинуть волохаті
В танок до мене… звідусюди…
Природи сили чудотворні
Здійснять таємні хай бажання,
Хай душу сповнюють коханням
Прекрасні миті неповторні…

 

27 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, гори, Карпати, ліс и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Я наберу весни в долоні нет

Марина Алдон — У дзеркалі місяця повного

21 марта, 2015 6:29 пп

ghj,f

У дзеркалі місяця повного

У дзеркалі місяця повного
Для снів облаштовано пристані,
Промінчики сонця розхристані,
Торкаються неба безмовного…
Помічено зморшками кратери…
А гори – лише декорації?
Довкола нема гравітації,
Та видно сліди Богоматері…
У дзеркалі місяця повного
Таємні думки відбиваються
І душі пташині звиваються
Над крихтами хліба духовного…
Всесвітня лунає мелодія
Молитвою серця бентежного…
В глибинах надсвіту безмежного
Світило пливе, наче лодія…

 

21 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: місяць, ніч, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон — У дзеркалі місяця повного нет

« Следующие  
  Предыдущие »