Восьме травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»
3D, у техніці розчинення
Всесвітнє око – місяць золотий, тремтить промінням,
Спокійно оглядає володіння, наче зодчий…
Цілує вітер верби та хрести, вітряк, каміння,
Подзьобують пташки зірки-насіння в лоні ночі…
Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром листками м’яти,
Напитись хоче свіжості із річки та наснаги…
Вода степам наспівує псалом сто сорок п’ятий,
Об берег витирає мокрі щічки… жде розваги…
Далеко десь тоненький ряд хатин, стежина чорна…
Гніздяться сни під стріхами покірно… бо так треба…
Декор Творця – мозаїка з хмарин нерукотворна,
Це – сива борода Іллі, ймовірно… серед неба…
У тексті розчинено вірш:
Всесвітнє око – місяць золотий,
Спокійно оглядає володіння…
Цілує вітер верби та хрести,
Подзьобують пташки зірки-насіння…
Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром,
Напитись хоче свіжості із річки…
Вода степам наспівує псалом,
Об берег витирає мокрі щічки…
Далеко десь тоненький ряд хатин,
Гніздяться сни під стріхами покірно…
Декор Творця – мозаїка з хмарин,
Це – сива борода Іллі, ймовірно…
14 березня 2013
Оставить комментарий