Сьоме травня. Гамує ніч дощами спрагу…
3D, у техніці розчинення
Гамує ніч дощами спрагу, біль – сльозами неба,
Шматують хмари вітровії грубо та жорстоко…
Душа втрачає рівновагу… Боже, сили треба…
Судомить дійсність… мокрі мрії… плачу… одиноко…
Зірки ховаються надійно, лігво має кожна…
Тремтять безмовно квіти, трави, липи, вишні віти…
Без тебе в серці неспокійно, сумно і тривожно,
Не ті пісні співає травень, не оті трембіти…
У млі… якесь нерідне… місто… вікна пахнуть шалом…
У парасолі вигляд хворий… певно, сентименти…
Ти є скрижалей долі змістом, майже ідеалом…
Але чому ж між нами гори, навіть континенти?
У тексті розчинено вірш:
Гамує ніч дощами спрагу,
Шматують хмари вітровії…
Душа втрачає рівновагу…
Судомить дійсність… мокрі мрії…
Зірки ховаються надійно,
Тремтять безмовно квіти, трави…
Без тебе в серці неспокійно,
Не ті пісні співає травень….
У млі… якесь нерідне… місто…
У парасолі вигляд хворий…
Ти є скрижалей долі змістом…
Але чому ж між нами гори?
13 березня 2013
Оставить комментарий