П’яте квітня. Роздуми над картиною Карла Брюллова «Останній день Помпеї»
Перевернутий сонет + ЯС
Трагедії початок… Навіть сонце
Гарячу магму змішує з промінням,
Везувій викидає в небо стронцій…
Для чого людям статок… дім – каміння…
Біжать із з храму, думають – чи сон це:
Довкола все палає.. голосіння…
Потоптано алеї, цвіт тюльпану,
Чиєсь намисто дивне та незвичне…
Останній день Помпеї… Смак вулкану…
Вмирає місто горде і величне…
В повітрі попіл… Дихати нелегко…
За натовпом пильнують очі смерті…
Пекельна лава поруч… недалеко…
Мла зостається в фарбі… на мольберті…
У тексті розчинено ЯС:
Трагедії початок…
Гарячу магму
Везувій викидає…
Для чого людям статок…
Біжать із з храму…
Довкола все палає..
Потоптано алеї,
Чиєсь намисто…
Останній день Помпеї…
Вмирає місто…
13 лютого 2013
Оставить комментарий