Марина Штефуца — Не така як усі

Не така, як усі 

 
 
Ти пробач, не така я, як інші,
Я вразлива занадто, до болю.
Фальш не входить до планів та віршів…
Він надгробки лаштує на долю.

Тінь обмови мерця ще мертвіша
Хоче викрасти совість та мрію…
Всюди байдужість – риса найгірша,
Бо із нею серця кам’яніють.

І хоч каїни, юди, пилати
Розіп’ясти готуються душу,
Віри зблиск допоможе встояти…
Я здолаю усе… Просто мушу….

Патріоти від мене є й більші
І борці, які кришать оману…
Ти пробач, не така я, як інші…
А другою… можливо… не стану…