До кінця!
Коли кохаю — всім єством своїм.
Любовь – багаття, що горить, не тліє….
Для бенефісу в серцеві моїм
Достатньо одного…. Що зрозуміє…
Коли іду – то тільки до кінця,
Хоч хрест несу, та завжди до вершини…
Нема доріг – прокладу манівця.
Бо й ластівки у небі в’ють стежини.
Коли живу, бажаю, звісно, втіх,
Бо двох життів, напевно же, не буде…
Земний годинник нам коротить вік…
Грішу і каюсь… Хай говорять люди…
Оставить комментарий