Марина Алдон — Натовп

натовп

Натовп

Вдивляюсь у фортеці сивину…
На каменях зарубини якби…
Сьогодні знову байдужість юрби
Впирається уперто у стіну…
І квапиться годинник-альбінос,
Прибитий до костелу хтозна-ким –
Пружинним механізмом золотим,
Не ржавими цвяхами, як Христос…
А люди протискаються вперед
І іншим наступають на чуття,
Несуть у власні мушлі-укриття
Багатство тлінне… чути дзвін монет…
Вдивляюсь у бруківку, у граніт…
Невільно тисне груди самота…
Та знаю, є ще в душах доброта,
Бо любить милосердний Бог цей світ…

 

21 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Оставить комментарий