Марина Алдон — Енергія ночі

5836318_xlarge

Енергія ночі

Енергія ночі вливається в кожну з вулиць
І майже дрімає старе безтурботне місто…
Приховує вперто карпатська сосна сутулість,
А зорі на вітах, неначе дрібне намисто…

Віконечко неба крізь місяць відкрите вітру,
У вимірах різних пульсує тремке повітря…
Потік підсвідомості річки впадає у серце світу,
Яке в лабіринті міжчасся не знає світла…

Кудись поспішає самотня сіренька «Лада»…
Будинкам у млі набридає стоять на місці…
Зиґзаґ механічно малює моя помада
Навпомацки на тротуарній старій бруківці…

На вежі фортеці хмарина росу п’є на́тще…
Мені одиноко… тамую чуття безкрає…
Енергія ночі вливається в вірші кращі…
Хоч місто старе безтурботно давно дрімає…

 

Фото: aSPeeD «New Arrivals»

1 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

 

Марина Алдон — Скручені аркуші, списані віршами…

5838090_large

Скручені аркуші, списані віршами…

Скручені аркуші, списані віршами,
Начебто равлики… сплять на столі…
Пахне повітря зірницями свіжими,
Що насінинами сходять у млі…

Легко б торкнутися срібного Місяця,
Бо додає він наснаги і сил…
Тексти всесвітні в ядрі його містяться…
Пише їх пальцем Господь… без чорнил…
Біля вікна клен розмахує вітами,
Губиться смуток у вічності десь…
Може, слова всі стають самоцвітами
В іншій галактиці, в серці небес.

Скручені аркуші, віршами списані,
Начебто равлики… власні… нічні…
Мрії нездійснені, не заколисані
Ревно нашіптують рими мені…

 

Фото: Avi_li «Выше мира»

1 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015