Марина Алдон — Любити важче світ, аніж людину

україна

Любити важче світ, аніж людину

 

Любити важче світ, аніж людину,

Близьку по духу, цінностях, по крові…

Шукати протиставлення в любові –

Це все одно, що в темряві стежину…

Та знає мати смак чуттів найвищих,

Забувши біль народження і муки,

Вночі цілує сину, доні руки…

А колискову… ніби вітер свище…

Душа жадає вічного, святого,

Сердечної прихильності до Бога,

В молитві розчиняється тривога

І хочеться торкнутись неземного…

Не можна споглядати апатично

Вкраїнські барви жовто-волошкові,

Краса держави в кожнім ніжнім слові…

Могутня наша нація велична!

Любити важче світ, аніж людину,

Бо поруч є й противники, й кохані,

І хтось кидає прямо в груди камінь

Та треба просто… витерти… сльозину…

.

10 травня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Марина Алдон — Повний місяць

5482075_large

Повний місяць

 

Вже вкотре повний місяць янгол Божий

Із воску відливає серед неба…

Тоненький промінець, на голку схожий,

Нанизує росу квіткам на стебла…

 

Ховає вірно, майже герметично,

Нічне світило сни пророчі в оці,

Морям і потічкам автоматично

Чуття передає та шквал емоцій…

 

Шорстка поверхня в центрі, зліва, скраю,

Немов узори диво-писанкарства –

Пташині душі, певно, зоставляють

Сліди абстрактні,мчать коли до Царства…

 

Землі супутник, сонця протилежність,

Космічний флюгер, компас чи годинник,

Холодне тіло треться об безмежність,

А серце б’ється, наче у людини…

 

Безмовний місяць – частка мегасвіту…

Рахує зорі юні та античні…

Йому з астральних літер алфавіту

Складаю я поеми… галактичні…

.

10 травня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: atit «***»