На дні
Хто на дно опускався хоч раз у житті:
Водосховища, прірви, суспільства,
Смак знайомий тому найгостріших чуттів
Та, звичайно, єства творча іскра…
Знає той, що в системі відносин юрби
Не різнитись потрібно від інших,
Що впресовують люди мистецькі скарби
У глибини ночей найчорніших…
Хто на дно опускався хоч раз у житті,
Пропускав небозвід крізь судини,
Вірить серцем своїм нульовій висоті,
Знає, річка стікає в низини…
Бо… зі споду побачивши сяйво світил,
Відкриваються внутрішні очі,
Білі крила душі набираються сил
І орбіти відшукують точні…
Хто на дно опускався хоч раз у житті:
Вулканічне, морське, соціальне
І молився Творцю у святій простоті,
Силу Слова цінує реально…
Адже… впавши… нелегко на ноги звестись –
Гравітації пута на тілі…
Та випробує доля упевнено хист
Тільки тих, хто прямує до цілі…
11 серпня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
На фото: работа Рашкова Сергея Борисовича «Тайна познания»
Оставить комментарий