Марина Алдон – 18 травня. Роздуми над картиною А.І. Куїнджі «Березовий гай»

Вісімнадцяте травня. Роздуми над картиною А.І. Куїнджі «Березовий гай»

3D, у техніці розчинення

Ковтають сонце стовбури беріз, вдихають спокій,
А на гілках вітрів серцебиття ритмічне, чисте…
Струмок, неначе ділить навпіл ліс, як рів глибокий,
Буяє в нім динаміка життя щодня врочисто…

Контрасти всюди: трави – небокрай, земля – повітря…
Земне й Господнє… Воля в почуттях… Думки – галопом…
Гортає тіні тихо-тихо гай… у межах світла…
Видобуває звуки з пісні птах, звичайно, дзьобом…

День споглядає ряску з висоти, квіт ритуальний…
Цупкі листочки – справжні вітражі декоративні…
Собор природи дивний і святий, монументальний…
Тремтить повітря… Затишно душі… Дива скрізь дивні!

У тексті розчинено вірш:

Ковтають сонце стовбури беріз,
А на гілках вітрів серцебиття…
Струмок, неначе ділить навпіл ліс,
Буяє в нім динаміка життя…

Контрасти всюди: трави – небокрай,
Земне й Господнє… Воля в почуттях…
Гортає тіні тихо-тихо гай,
Видобуває звуки з пісні птах…

День споглядає ряску з висоти,
Цупкі листочки – справжні вітражі…
Собор природи дивний і святий…
Тремтить повітря… Затишно душі…

 

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 17 травня. Цвітіння вишні


Сімнадцяте травня. Цвітіння вишні

Перевернутий сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

У травні вишні, наче наречені,
Укриті білим цвітом рівномірно…
Уздовж долини вусики зелені…

Краса два тижні… що й закономірно,
А далі в небо… з вітром у катрені
Вуаль полине… піснею, ймовірно…

Втішається Всевишній! Сльози ранні
Не на іконці серця, а на вітах…
Сади в оздобі пишній бездоганні,
Стрічають сонце равлики на квітах…

Пташина щиро милується світом,
Дерева у віночках духмяніють…
Природа пізнається цілковито
Крізь власну душу, корінь роду, мрію…

У тексті розчинено ЯС:

У травні вишні
Укриті білим цвітом,
Уздовж долини…

Краса два тижні…
А далі в небо з вітром
Вуаль полине…

Втішається Всевишній
Не на іконці…
Сади в оздобі пишній
Стрічають сонце…

 

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – 16 травня. Василь Штернберг «Ранок»

Шістнадцяте травня. Василь Штернберг «Ранок»

3D, у техніці розчинення

Шукають небо щупальцями трави, за стежинами
Тихенько гладять обрій промінці… ледь-ледь… долонями…
Шепочуться хмарини із вітрами-пілігримами,
Здається, оживають камінці, пульсують скронями…

Пісні пташині дзвінко линуть гаєм, як симфонії,
Струмки складають ноти в звукоряд… фагот під кущиком…
Маленька квітка очі відкриває… трохи соннії,
Їй личить помаранчевий наряд із жовтим ґудзиком…

На вербах десь павук готує пряжу для колекції,
Пришити ранок хочеться до віт… весни зеленої…
В основі живописного пейзажу, ретроспекції
Саме життя, природа, цілий світ душі шаленої…

У тексті розчинено вірш:

Шукають небо щупальцями трави,
Тихенько гладять обрій промінці…
Шепочуться хмарини із вітрами,
Здається, оживають камінці…

Пісні пташині дзвінко линуть гаєм,
Струмки складають ноти в звукоряд…
Маленька квітка очі відкриває,
Їй личить помаранчевий наряд…

На вербах десь павук готує пряжу,
Пришити ранок хочеться до віт…
В основі живописного пейзажу
Саме життя, природа, цілий світ…

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 15 травня. Збирає зорі знову мла у жмуток

П’ятнадцяте травня. Збирає зорі знову мла у жмуток

3D, у техніці розчинення

Збирає зорі знову мла у жмуток… Божеволію…
Крізь сто світів до тебе мчу думками й, звісно, мріями…
В душі моїй читає місяць смуток, меланхолію,
Гортає вірші, змочені сльозами… попід віями…

А вітер у неспинній круговерті над ялиною
Танцює з ніччю танго біля прірви… зачаровано…
Тебе малюю літерами… в серці… кровоглиною…
Вже скільки літ… кохаю я без міри… неприховано…

Цілують тіні, злякано, гардини (шмат матерії),
Стікає свічка прямо в руку Бога… Так сплановано?
Нестримний шал обпалює судини і артерії…
Чому між нами небо, не дорога забрукована?

У тексті розчинено вірш:

Збирає зорі знову мла у жмуток,
Крізь сто світів до тебе мчу думками…
В душі моїй читає місяць смуток,
Гортає вірші, змочені сльозами…

А вітер у неспинній круговерті
Танцює з ніччю танго біля прірви…
Тебе малюю літерами… в серці…
Вже скільки літ… кохаю я без міри…

Цілують тіні, злякано, гардини,
Стікає свічка прямо в руку Бога…
Нестримний шал обпалює судини…
Чому між нами небо, не дорога?

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012