Дванадцяте травня. Нарциси
3D, у техніці розчинення
На стебельце настромлена зоря, або каблучка травня…
Тоненькі корінці – землі судини… щільні, павутинні…
Приходить вітер, мов до вівтаря (є в нього звичка давня)
Вклонитись бездоганності рослини, начебто святині…
У сонячнім віночкові весни виблискують нарциси…
Маленькі квіточки́, як ті перлини… ніби діаманти…
Листочки – малахітові човни біля горянки-Тиси…
Всміхаються до них стрункі ялини, заздрять їм троянди…
Коліна гладить радісно трава… тихесенько, зісподу,
Вдихаючи солодкі аромати… збуджено, екстазно…
Нарциси розуміють всі слова на мові небозводу,
Які шепоче хмарка, ніби мати… лагідно люб’язно…
У тексті розчинено вірш:
На стебельце настромлена зоря,
Тоненькі корінці – землі судини…
Приходить вітер, мов до вівтаря
Вклонитись бездоганності рослини…
У сонячнім віночкові весни
Маленькі квіточки́, як ті перлини…
Листочки – малахітові човни,
Всміхаються до них стрункі ялини…
Коліна гладить радісно трава,
Вдихаючи солодкі аромати…
Нарциси розуміють всі слова,
Які шепоче хмарка, ніби мати…
16 березня 2013
© Copyright Marina Aldon 2012
Оставить комментарий