Марина Алдон – 22 квітня. Клен

Двадцять друге квітня. Клен

3D, у техніці розчинення

На гілці птаха…. Має дім, прописку… поза гаєм…
Клен тихо мріє… хмара поряд у блакитній голубіні…
Та він стоїть… від сонячного диску шал черпає…
Не може відірвати погляд від небесної твердіні…

Колись же клявся матінці-землиці, що не зрадить,
Що не покине шару ґрунту до самісінької смерті,
Що коренем вросте у таємниці, в плоть левади…
І не здійме ніколи бунту, віджене вітри уперті…

Та тільки стовбур виструнчився гордо над травою,
На пальчиках з’явилось листя і згрубіла шкіра трохи,
Побігти захотілося проворно за водою,
Вдягти ромашкове намисто та із лопухів панчохи…

Але скріпив вегетативний орган ще насінням
Із літосферою Бог тісно, згідно плану, згідно схеми…
До зірки не торкнутись… Скрізь дорога та каміння…
Ланцюг тримає знизу, звісно, кореневої системи…

У тексті розчинено вірш:

На гілці птаха…. Має дім, прописку…
Клен тихо мріє… хмара поряд…
Та він стоїть… від сонячного диску
Не може відірвати погляд…

Колись же клявся матінці-землиці,
Що не покине шару ґрунту,
Що коренем вросте у таємниці,
І не здійме ніколи бунту…

Та тільки стовбур виструнчився гордо,
На пальчиках з’явилось листя,
Побігти захотілося проворно,
Вдягти ромашкове намисто…

Але скріпив вегетативний орган
Із літосферою Бог тісно…
До зірки не торкнутись… Скрізь дорога…
Ланцюг тримає знизу, звісно…

2 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012