Дванадцяте квітня. Зореходи. День космонавтики
3D, у техніці розчинення
Вабить небо… споконвіку… блиск софітів…
Всесвіт, ніби на долоні… тільки б крильця…
А світил усіх без ліку… як і квітів…
Всі, як віченьки Господні… ніби кільця…
У космічнім хороводі урочисто
Витанцьовують планети живописні…
Капітанів зореходів особисто
Возвеличують поети-віршописці…
Де же місяць? Під водою? На дні річки?
У хмарині, чи в сутані? У чорнилі?
Вабить небо… глибиною дня та нічки…
І галактики незнані серцю милі…
У тексті розчинено вірш:
Вабить небо… споконвіку…
Всесвіт, ніби на долоні…
А світил усіх без ліку…
Всі, як віченьки Господні…
У космічнім хороводі
Витанцьовують планети…
Капітанів зореходів
Возвеличують поети…
Де же місяць? Під водою?
У хмарині, чи в сутані?
Вабить небо… глибиною…
І галактики незнані…
23 лютого 2013
