Марина Алдон – Двадцять четверте лютого. Без тебе темно…

Двадцять четверте лютого. Без тебе темно…

3D, у техніці розчинення

Без тебе важко… Часом сльози пахнуть ліками…
Півмісяць у рубцях… Невже від віт соснових?
Мла, як монашка, походжає попід вікнами…
Сім зморшок на руках доріг іще зимових…

Без тебе гірко… Запиваю вірші кавою…
Дратує вітру свист… доволі дивнуватий…
Згорає зірка за хмариною іржавою…
Як паперовий лист Творцеві передати?

Без тебе темно… і не гріє свічка пам’яті…
А гори в пелені, у сніговій вуалі…
Я жду даремно (мрії всі… в душі… на паперті),
Та ти не прийдеш… ні… потрібно жити далі…

У тексті розчинено вірш:

Без тебе важко…
Півмісяць у рубцях…
Мла, як монашка,
Сім зморшок на руках…

Без тебе гірко…
Дратує вітру свист…
Згорає зірка,
Як паперовий лист?

Без тебе темно…
А гори в пелені…
Я жду даремно,
Та ти не прийдеш… ні…

 

21 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Оставить комментарий