Мірошник-вітер тихо сум молотить
Мірошник-вітер тихо сум молотить.
Цілує нічка руки мозолясті
І свічки очі догора кулясті.
Над містом північ… місяць небом котить…
Вже сни сценарій вкотре замінили,
У вазі червня папороть розквітла
Рубіновим бутоном диво-світла…
Морфею німфи Всесвіт прихилили.
Десь тиша у напрузі завмирає,
Неначе жайвір… опустила крила…
А темрява свій вернісаж відкрила…
І тільки зірка впала та вмирає…
Оставить комментарий