Марина Штефуца — Мірошник-вітер тихо сум молотить

Мірошник-вітер тихо сум молотить

Мірошник-вітер тихо сум молотить.

Цілує нічка руки мозолясті

І свічки очі догора кулясті.

Над містом північ… місяць небом котить…

Вже сни сценарій вкотре замінили,

У вазі червня папороть розквітла

Рубіновим бутоном диво-світла…

Морфею німфи Всесвіт прихилили.

Десь тиша у напрузі завмирає,

Неначе жайвір… опустила крила…

А темрява свій вернісаж відкрила…

І тільки зірка впала та вмирає…

 

Оставить комментарий