Марина Штефуца – Я голос грози. Я грім

Я голос грози. Я грім

Я голос грози. Я грім.

Я бурі сурма. Віща пісня.

А хмари – то неба грим,

Вітраж із опалого листя.

Проллється злива дощем,

Мільйонами крапельок світу,

Відлунням – у серці щем

Розмиє мозаїку сліду.

Озвуся зіркам між лінз

Крізь ночі розбите люстерце,

Вітри женуть мене скрізь,

Де тільки пульсує ще серце.

Не бійсь моїх голосінь.

Страшне не багаття, а опік…

Я лиш блискавиці тінь.

Вона небезпечна на дотик.