Спека. Роздуми
(можна читати як один, або як два окремі вірші)
Розносить вітер спеку, мов оратор.______Невже змістився в інший бік екватор?
Будівлі схожі на безмовні скелі.__________Самотньо в сквері, наче у пустелі.
Життєва епопея. Сонце – автор,________Фонтан, як одинокий гладіатор,
Червоним фарбам тісно на пастелі.______Думки якісь шорсткі і… невеселі…
Знов Геґеля цитує підсвідомість._________Попереду дорога… невідомість…
На жаль, суспільство, мов піщаний замок,__В долонях неба різний кожен ранок…
Міняє форму… Дише гарячковість…_______Жара – закономірність? Випадковість?
Напевно… зомбування забаганок… _______Сховатися б у тінь, мов за фіранок.
Як цукор, перепалено повітря…__________У ясена… суцільний опік…віття…
Зашкалює термометр… Кубик льоду?_____Судини вулиць терпнуть… спазм
_____________________________________зісподу…
Пить валер’янки? Краплю чи півлітра?_____Бо зводить нерви лихоманка літа…
Шукають очі спраглі прохолоду…_________Зануритись пора в холодну воду.
Оставить комментарий