3D, у техніці розчинення
Світ міцно сковують морози, млі відпущені,
Зірки впресовуючи в ніші невагомості…
Весь вірш можна прочитати ТУТ.
22 липня 2013
На фото: работа Тюленева Валерия Федоровича «Зима»
3D, у техніці розчинення
Стискає в долоні мряка тремтливі від лампи тіні,
Стежки десяткОвим дробом здаються. Не знаю, чи… сон це…
Продовження за ЦИМ посиланням.
22 липня 2013
На фото: работа Бондаренко Евгения Фёдоровича «Оттепель»
3D, у техніці розчинення
21 грудня – день зимового сонцестояння
Єднання небосхилу і землі та стрАху з мужністю…
Маленька свічка чує Божу мову, Йони бесіду…
Мертвіє сонце-колесо у млі всією сутністю,
Щоб народитись, певно, потім знову з лона Всесвіту…
Спиняється у космосі десь мить, чи цикл активності
Збагнути ступінь дива прагне розум, силу звичаїв…
Аж три доби червона куля спить за гранню дійсності,
В обіймах біловусого морозу, звісно, в відчаї…
На білий танець зірку кличе ніч, бо світоч вигорів…
Півмісяць усміхається ласкаво над будинками…
Небесне коло в лоні потойбіч, у іншім вимірі?
Чи в ліжку? Я йому готую каву зі сніжинками…
У тексті розчинено вірш:
Єднання небосхилу і землі…
Маленька свічка чує Божу мову…
Мертвіє сонце-колесо у млі,
Щоб народитись, певно, потім знову…
Спиняється у космосі десь мить,
Збагнути ступінь дива прагне розум…
Аж три доби червона куля спить
В обіймах біловусого морозу…
На білий танець зірку кличе ніч,
Півмісяць усміхається ласкаво…
Небесне коло в лоні потойбіч?
Чи в ліжку? Я йому готую каву…
22 липня 2013
На фото: работа Ильина Максима Алексеевича «Зимняя ночь»
3D, у техніці розчинення
у всі стежки вростає грудень… ожеледиця…
співа благально хуртовина власну арію…
Весь текст вірша за посиланням.
Тут.
22 липня 2013
На фото: работа Тупикиной Елены Николаевны «Зима»
3D, у техніці розчинення
19 грудня – свято Миколая Чудотворця
Сніжинок поруч біла зграя, хороводить у повітрі…
Ми ждем у гості Миколая Чудотворця…
Він має для дітей дарунки, сни гортає їхні світлі,
На склі малює візерунки – мрії сонця…
Як зорі видихають світло неяскраве, золотисте,
Святий приходить непомітно та спокійно…
У кожен двір, у кожну хату, в дикий ліс, у поле чисте
Приводить зимоньку кудлату, енергійну…
У нього вуса – хмари сиві, наче зігнуті спіралі,
Вітри в борідці… гомінливі… й лід холодний…
Долає траси міжнародні, міжпланетні магістралі,
Приносить мир… кур’єр Господній благородний…
У тексті розчинено вірш:
Сніжинок поруч біла зграя…
Ми ждем у гості Миколая…
Він має для дітей дарунки,
На склі малює візерунки…
Як зорі видихають світло,
Святий приходить непомітно…
У кожен двір, у кожну хату
Приводить зимоньку кудлату…
У нього вуса – хмари сиві,
Вітри в борідці… гомінливі…
Долає траси міжнародні,
Приносить мир… кур’єр Господній…
22 липня 2013
3D, у техніці розчинення
Під склом холодним риби крижані, мов фіанітові,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом, бо натомлені…
Зими узорні крила крейдяні належать світові,
Прикуті до води міцним морозом сонця промені…
У карасів на спинах, не луска, що пахне сирістю,
А дивний епідерміс зі сніжинок – замість шат, одеж…
На все життя акваріум-ріка… своєю милістю…
Для них – держава, місто і будинок… та джакузі теж…
Дрібненькі зовсім камені сумні, давно приручені,
Вдивляються розгублено у морок… вірять Хроносу..
Сузір’я риб вивчає у воді й планети сплющені
Сивобородий грудень-іхтіолог, маг із космосу…
У тексті розчинено вірш:
Під склом холодним риби крижані,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом…
Зими узорні крила крейдяні
Прикуті до води міцним морозом…
У карасів на спинах, не луска,
А дивний епідерміс зі сніжинок…
На все життя акваріум-ріка
Для них – держава, місто і будинок…
Дрібненькі зовсім камені сумні
Вдивляються розгублено у морок…
Сузір’я риб вивчає у воді
Сивобородий грудень-іхтіолог…
21 липня 2013
На фото: работа Суворова Сергея Юрьевича «Диалог ледяных рыбок»
3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС
Над осокором – грудня колискові…
Одна мала хмарина снігом повна…
Холодне сонце з віхолою в змові…
З тонким узором стежки срібна вовна…
Прозора скатертина на ставкові…
Й записка: «Хто це?» від зими… умовна…
Вікно відкрите навстіж… Трохи смутно…
Біліє рама, свічка-альбіноска…
Ніхто не хоче заміж абсолютно
За вітрюгана, навіть за Морозка…
Синичку пригостити, може, чаєм?
Тремтить і птаха, і безлюдний скверик…
Світило денне холод пропускає
У всі шари земної атмосфери…
У тексті розчинено ЯС:
Над осокором
Одна мала хмарина,
Холодне сонце…
З тонким узором
Прозора скатертина
Й записка: «Хто це?»
Вікно відкрите навстіж,
Біліє рама…
Ніхто не хоче заміж
За вітрюгана…
21 липня 2013
На фото: работа Ходюкова Александра Дмитриевича «П 206»
3D, у техніці розчинення
Хмара, як сивий янгол із круглим німбом…
Сонце, немов крижинка, якесь байдуже…
З вітром танцює танго, із власним гідом,
Юна зима-блондинка, ефектна дуже…
Сосни старі дрімають, їм небо сниться,
Кожна у довгій рясі струнка ялина…
Спокій у серці гаю, мов у провидця…
Передається птасі наснага дивна…
Тихо тремтить струмочок у срібних ластах…
У крижанім береті мороз міцніший…
Грудень плете віночок собі до свята…
Зі снігових заметів і світ гарніший…
У тексті розчинено вірш:
Хмара, як сивий янгол,
Сонце, немов крижинка…
З вітром танцює танго
Юна зима-блондинка…
Сосни старі дрімають,
Кожна у довгій рясі …
Спокій у серці гаю
Передається птасі…
Тихо тремтить струмочок
У крижанім береті…
Грудень плете віночок
Зі снігових заметів…
20 липня 2013
3D, у техніці зіставлення
Холодна долоня міста засніжена, згідно сезону…
Пахне морозною свіжістю доволі скособочена культова свічка…
Вітер насвистує Ліста у найнижчих шарах озону…
Десь поза іншою дійсністю… ввижається, ніби астральна є річка…
Весь вірш можна прочитати за цим посиланням.
20 липня 2013
На фото:
работа bregeda victor victorovich «Настольный пейзаж»
3D, у техніці розчинення
Сповнити треба б вірою в серці розбитім пустку,
Тексти пісень інтимних часто чомусь пророчі…
Ступінь страждань вимірюю милями болю, суму,
Літрами сліз нестримних ніч умиває очі…
Вітер у мряці крилами б’є у вікно безжально,
Гладить твій світ об’ємний місяць і клен колише…
Поза моїми силами дихати вже нормально,
Дикий порив душевний перекриває кисень…
Грудень дивує примхами, тихо тремтять Карпати…
Всесвіт у летаргії, в межах шарів глибинних…
Як же тебе ще кликати, як же іще мовчати?
Як повернути мрії до праорбіт первинних?
В грудях, за мега-раною, вірші, удвох прожиті…
Міжгалактичний протяг майже в ядрі планети…
Я тебе, любий, згадую… згадую щастя миті…
Сниться розлучник-потяг… Де же ти зараз? Де ти?
У тексті розчинено вірш:
Сповнити треба б вірою
Тексти пісень інтимних…
Ступінь страждань вимірюю
Літрами сліз нестримних…
Вітер у мряці крилами
Гладить твій світ об’ємний…
Поза моїми силами
Дикий порив душевний…
Грудень дивує примхами,
Всесвіт у летаргії…
Як же тебе ще кликати?
Як повернути мрії?
В грудях, за мега-раною,
Міжгалактичний протяг…
Я тебе, любий, згадую…
Сниться розлучник-потяг…
20 липня 2013
На фото:
работа Малыгина Андрея Владимировича «Воспоминание»
© 2024 Марина Алдон. Моя гавань · RSS записей · RSS комментариев