Марина Алдон – Двадцять третє березня. Березневий дощ

3 февраля, 2013 11:14 дп

Двадцять третє березня. Березневий дощ

3D, у техніці розчинення

На вікні дощ малює ранок, похмурий, як місто, сірий…
Скло цілують холодні краплі… і вони, як міста на мапах…
Вітер ставить весні спектаклі, із нею він тільки щирий…
Заважає ледь-ледь серпанок скуштувати відлиги запах…

Кличе березень птаха в мандри з далеких країв нарешті…
Бо додому пора, до хати, де усе аж до болю рідне…
Вже набридло деревам спати, гілками тремтять черешні…
Тихо річка читає мантри, а туман час від часу бідне…

На вікні дощ малює гори, травинок зелені вії,
Хутко гладить малий підсніжник, загинає стебло, мов обруч…
У полоні чуттів невтішних шукають кохання мрії…
Із собою душа говорить, адже ти, як завждИ, не поруч…

У тексті розчинено вірш:

На вікні дощ малює ранок,
Скло цілують холодні краплі..
Вітер ставить весні спектаклі,
Заважає ледь-ледь серпанок…

Кличе березень птаха в мандри,
Бо додому пора, до хати…
Вже набридло деревам спати,
Тихо річка читає мантри…

На вікні дощ малює гори,
Хутко гладить малий підсніжник…
У полоні чуттів невтішних
Із собою душа говорить…

 

3 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, дощ, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять третє березня. Березневий дощ нет

Марина Алдон – Двадцять перше березня. Весняне Рівнодення

2 февраля, 2013 2:21 пп

Двадцять перше березня. Весняне Рівнодення

3D, у техніці розчинення

Вже день майже рівний ночі і вітер танцює танго,
У сонечка більше сили, плете з промінців віночки…
Сльозини у хмар жіночі, їх вміст контролює янгол,
Пліч-о-пліч два небосхили – вгорі та на дні струмочка…

Ще кволі ліси спросоння, немає у них натхнення,
Не квітне ще Верховина, сніги де-не-де на полі…
За Грінвічем – міжсезоння, прикмети всі Рівнодення,
Та березня середина… відроджує світ поволі…

Природа весною дише, потрібна їй скетч-оздоба,
А свіжість є ароматом, який проникає в місто…
ПтахІв шлях додому кличе, як і земля хлібороба,
Це ж предки вважали святом із древнім сакральним змістом…

У тексті розчинено вірш:

Вже день майже рівний ночі,
У сонечка більше сили…
Сльозини у хмар жіночі,
Пліч-о-пліч два небосхили…

Ще кволі ліси спросоння,
Не квітне ще Верховина…
За Грінвічем – міжсезоння,
Та березня середина…

Природа весною дише,
А свіжість є ароматом…
ПтахІв шлях додому кличе…
Це ж предки вважали святом!»

 

*Малюнок авторський, «Весна»

 

2 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, народні звичаї, пори року, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять перше березня. Весняне Рівнодення нет

Марина Алдон – Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода”

1 февраля, 2013 10:04 пп

Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода”

Перевернутий сонет +ЯС

3D, у техніці розчинення

Сезонна повінь, певно, після зливи…
На небі чи у полі русло річки?
Берези голі, сонні та тремтливі…

Де сонця промінь або іскра свічки?
Хмарки́ на видноколі неквапливі…
Вода на волі! В ліс летять синички…

Хто з гілки робить флейту? Вітер сивий!
Невже Бетховен грає з ним дуетом?
Є автором сюжету день журливий…
Самотній човен пахне очеретом…

Весна, звичайно, любить колір синій,
Для неї світ, неначе ікебана,
Автограф залишає на картині,
А, може, прямо в серці Левитана…

У тексті розчинено ЯС:

Сезонна повінь…
На небі чи у полі
Берези голі?

Де сонця промінь?
Хмарки́ на видноколі…
Вода на волі!

Хто з гілки робить флейту?
Невже Бетховен?
Є автором сюжету
Самотній човен…

1 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дев’ятнадцяте березня. Опис картини Левитана “Весна. Більша вода” нет

Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

29 января, 2013 9:06 пп

Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»

3D, у техніці розчинення

Дерева, сонцем позолочені, бояться затремтіти,
Охороняють тишу, спокій, нИви мешканців села…
В них білі рукави підкочені, оголені всі віти…
Старечі стовбури високі… виглядають – де весна…

З морозом діти на прогулянці, їм вітер осідлати б…
А де ж для коней іподроми? Кожен вершник, мов козак…
До стежки тихо тіні туляться, як мати до дитяти…
Хатини, начебто хороми… Безтурботно спить рівчак…

Хмарини дихають свободою та сонцем березневим…
Налиті небеса блакиттю… Трохи хочеться пісень…
Поговорити б із  природою, з повітрям кришталевим,
Насолодитись диво-миттю, в серці зберегти цей день…

У тексті розчинено вірш:

Дерева, сонцем позолочені,
Охороняють тишу, спокій…
В них білі рукави підкочені,
Старечі стовбури високі…

З морозом діти на прогулянці…
А де ж для коней іподроми?
До стежки тихо тіні туляться,
Хатини, начебто хороми…

Хмарини дихають свободою…
Налиті небеса блакиттю…
Поговорити б із  природою,
Насолодитись диво-миттю…

 

29 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сімнадцяте березня. Роздуми над картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце» нет

Марина Алдон – Восьме березня. Міжнародний жіночий день

26 января, 2013 6:03 пп

Восьме березня. Міжнародний жіночий день

Жінка
3D, у техніці розчинення

Берегиня роду, спритна та зваблива,
Мама і дружина, донька праприроди…
Не змиває вроду із обличчя злива,
Прегірка сльозина має смак свободи…

Життєдайний промінь, ніжні сонця зблиски…
Польова ромашка, на щоках рум’янці…
Цілий Всесвіт в домі, вірний друг для близьких,
Справжня Божа пташка, що співає вранці…

Молоко із кров’ю, а не просто жінка!
Вправна трудівниця, лагідна кохана…
Щирою любов’ю дише українка…
Пахне паляниця – тож хазяйці шана!

Сотні планів різних (непрості ескізи),
Та в гостях буденність, свято дуже рідко…
На плечах тендітних крила і валізи,
Клопоти щоденні… Все знесе лебідка…

У тексті розчинено вірш:

Берегиня роду,
Мама і дружина…
Не змиває вроду
Прегірка сльозина…

Життєдайний промінь,
Польова ромашка,
Цілий Всесвіт в домі,
Справжня Божа пташка…

Молоко із кров’ю,
Вправна трудівниця…
Щирою любов’ю
Пахне паляниця…

Сотні планів різних,
Та в гостях буденність…
На плечах тендітних
Клопоти щоденні…

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, привітання, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Восьме березня. Міжнародний жіночий день нет

Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

26 января, 2013 5:59 пп

Шосте березня. Знов ніч опускає крила…

3D, у техніці розчинення

Знов ніч опускає крила холодні, астральні, темні, чорні…
І гладить віконні скельця, тримає тебе за руку…
Кохання струмує в жилах, а з ним – і думки таємні…
Тривога на рівні серця нагадує про розлуку…

На місяці темні плями – то риси твого́ обличчя…
Трикутники гір карпатських шукати у млі даремно…
А скільки зіро́к між нами… полярна – з усіх найближча?
І скільки Шляхів Чумацьких? Усі не злічити, певно…

В душі непролиті сльози киплять, їм потрібні очі…
Зіжмакані дні чи тижні… весна без жаги безсила…
Молюсь тихо на підлозі… Для тіней свічки́, як зодчі…
Хай щастя пошле Всевишній.. тобі… я не заслужила…

У тексті розчинено вірш:

Знов ніч опускає крила
І гладить віконні скельця…
Кохання струмує в жилах,
Тривога на рівні серця…

На місяці темні плями –
Трикутники гір карпатських…
А скільки зіро́к між нами…
І скільки Шляхів Чумацьких?

В душі непролиті сльози…
Зіжмакані дні чи тижні…
Молюсь тихо на підлозі…
Хай щастя пошле Всевишній..

 

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, весна, кохання, ніч и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шосте березня. Знов ніч опускає крила… нет

Марина Алдон – Третє березня. Підсніжник

25 января, 2013 9:57 пп

Третє березня. Підсніжник

3D, у техніці розчинення
Сонет+ЯС

Весна в Карпатах… Небо пахне гаєм…
З-під снігу пнеться вгору несміливо
Підсніжник білий, сонечко шукає…
Вітри на чатах. Хмари мчать журливо…

Лиш елемент декору – мли примочки…
Вже сніг змертвілий, видно спи́ну глини…
Куди ведуть доріжки та струмочки?
Вглиб лісосмуги, в серце верховини…

Ще мерзне квітка трішки, терпне шкіра…
Дощ після хуги ловить ритм у танці…
Природа оживає, навіть віра…

Розпрямлює рослинка перша пальці…
У березня є трохи від Шекспіра –
Римує мрії ввечері та вранці…

У тексті розчинено ЯС:

Весна в Карпатах…
З-під снігу пнеться вгору
Підсніжник білий…

Вітри на чатах…
Лиш елемент декору –
Вже сніг змертвілий…

Куди ведуть доріжки?
Вглиб лісосмуги…
Ще мерзне квітка трішки…
Дощ після хуги…

 

25 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Третє березня. Підсніжник нет

Марина Алдон – Перше березня. Із першим днем весни…

24 января, 2013 9:21 пп

Перше березня. Із першим днем весни…

3D, у техніці розчинення

Із першим днем весни приходить потепління,
Промінчик сонця пише пташка́м у вирій лист:
Про обшир з вишини та про зими старіння,
Про вітер на горищі, що свище, як артист…

Пробуджується ліс… а це – процес містичний…
Скидає річка панцир холодний, льодяний…
Дорога, наче віск… розплавлений… незвичний…
Сніг проситься у карцер (що в скелі… кам’яний)…

Мороз давно вже втік, напевно, в Антарктиду…
Туман лоскоче око… біленький, мов папір…
Невже берези сік є гордістю бески́ду?
П’є березень щороку рахманні сльози гір…

У тексті розчинено вірш:

Із першим днем весни
Промінчик сонця пише
Про обшир з вишини,
Про вітер на горищі…

Пробуджується ліс…
Скидає річка панцир…
Дорога, наче віск…
Сніг проситься у карцер…

Мороз давно вже втік…
Туман лоскоче око…
Невже берези сік
П’є березень щороку?

 

24 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, Карпати, ліс, привітання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Перше березня. Із першим днем весни… нет

Марина Алдон – Пори року. Травень

23 декабря, 2012 3:44 пп

Пори року. Травень

3D, у техніці розчинення

Роса із бутону сонця у лісі стає грибочком…
У теплій долоні травня нарциси цнотливі, чисті…
Перуки гірські з віконця здаються чомусь віночком…
Такі кучеряві зрання… Дерева усі в намисті!

Лунає пташине соло та ніжна соната вітру,
У серці старого гаю шукає струмок дорогу…
Хмільний аромат навколо, вростає трава в палітру…
І бджілка, як серед раю, молитвами служить Богу…

Весна на чуття багата, аж вірші течуть із ручки…
Справляє щодня весілля природа в полоні ласки…
Метелик чекає свята, на крильцях його обручки…
Дощу жде земля, насіння, а серце – звичайно, казки…

У тексті розчинено вірш:

Роса із бутону сонця
У теплій долоні травня…
Перуки гірські з віконця
Такі кучеряві зрання…

Лунає пташине соло
У серці старого гаю…
Хмільний аромат навколо
І бджілка, як серед раю…

Весна на чуття багата,
Справляє щодня весілля…
Метелик чекає свята,
Дощу жде земля, насіння…

 

23 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Улюблене. Метки: 3D вірші, весна, гори, ліс, мої вірші, пейзажна лірика и пори року. Комментариев к записи Марина Алдон – Пори року. Травень нет

Марина Алдон – Пори року. Квітень

23 декабря, 2012 3:42 пп

Пори року. Квітень

3D, у техніці розчинення

Сережка – вербовий котик, тихенько лоскоче гілку,
Пасує весні до плаття, неначе смарагд коштовний…
Тюльпан, як велюр, на дотик, схиляє ледь-ледь голівку…
У квітня в душі багаття, кохання вогонь жертовний…

На яблуні витинанки. Їх вішає сонця промінь.
Рожеві та сніжно-білі магнолії ждуть причастя…
Цілує роса світанки, шукаючи вітру корінь…
П’янить аромат ванілі, напевно… і є це щастям…

Трава тягне ніжні пальці, неначе дитя до мами,
До Божого неба, вгору, туди, де рояться мрії…
Метелика ваблять танці, політ між двома світами…
Зове соловей до хору… природа у ейфорії…

У тексті розчинено вірш:

Сережка – вербовий котик,
Пасує весні до плаття…
Тюльпан, як велюр, на дотик…
У квітня в душі багаття…

На яблуні витинанки
Рожеві та сніжно-білі…
Цілує роса світанки,
П’янить аромат ванілі…

Трава тягне ніжні пальці
До Божого неба, вгору…
Метелика ваблять танці,
Зове соловей до хору…

 

23 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Улюблене. Метки: 3D вірші, весна, гори, квіти, ліс, мої вірші, пейзажна лірика и пори року. Комментариев к записи Марина Алдон – Пори року. Квітень нет

« Следующие  
  Предыдущие »