Марина Алдон – Чотирнадцяте лютого. День святого Валентина

Чотирнадцяте лютого. День святого Валентина

3D, у техніці розчинення

Люблю до нестями: і пристрасно, й несамовито…
Ти камінь наріжний моєї світобудови…
Бескиди між нами… співають вітри сумовито…
Ще й шлях білосніжний ховає твій слід зимовий…

Люблю відчайдушно, від розпачу ладна кричати…
Так хочеться втіхи… Ховаюсь за папірцями…
Мороз незворушно зашторює вікна кімнати…
Спресовує ріки, не віддаль, що між серцями…

Люблю безнадійно, аж стогнуть ліси у комі…
Ридаю ночами зірками і воском свічки…
Дрижать неспокійно… завії. У них судоми?
Лиш тіні-прочани… цілують безмовно щічки…

Люблю безумовно, молюся покірно Богу…
Оголюю душу… На сповідь зізнання схоже…
Це – невиліковно… Гортаю в піснях тривогу…
Терпіти я мушу… Колись покохаєш, може…

У тексті розчинено вірш:

Люблю до нестями…
Ти камінь наріжний…
Бескиди між нами…
Ще й шлях білосніжний…

Люблю відчайдушно…
Так хочеться втіхи…
Мороз незворушно
Спресовує ріки…

Люблю безнадійно…
Ридаю ночами…
Дрижать неспокійно…
Лиш тіні-прочани…

Люблю безумовно…
Оголюю душу…
Це – невиліковно…
Терпіти я мушу…

 

13 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Сьоме січня. Різдво

Сьоме січня. Різдво

3D, у техніці розчинення

Велике свято і на небі, й на землі, в усьому Всесвіті:
Син Божий народився в Віфлеємі, у вертепі старовинному…
Зірки, немов міжгалактичні кораблі, пливуть у безвісті,
Освітлюють і освящають, темінь десь у просторі первинному…

Співають хори ангельські пісні хвали над нами, грішними,
Йдуть пастухи вітати немовлятко, попросИть за все пробачення…
З дарами поклоняються Царю волхви – жерці-старійшини…
Щасливі люди і радіє Батько, набуває Слово значення…

Духовну лірику читають потічки та навіть… камені…
Цитують Книгу книг вітри зухвалі із узгір’я нетутешнього…
Із тінями неквапно бавляться свічкИ, що будуть спалені…
Сьогодні ми, немов на карнавалі у минулого й прийдешнього…

У тексті розчинено вірш:

Велике свято і на небі, й на землі:
Син Божий народився в Віфлеємі …
Зірки, немов міжгалактичні кораблі,
Освітлюють і освящають, темінь…

Співають хори ангельські пісні,
Йдуть пастухи вітати немовлятко,
З дарами поклоняються Царю волхви…
Щасливі люди і радіє Батько…

Духовну лірику читають потічки…
Цитують Книгу книг вітри зухвалі…
Із тінями неквапно бавляться свічкИ…
Сьогодні ми, немов на карнавалі…

 

 

29 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Штефуца – Новорічне

Новорічне


За гори уже надвечір’я
Жене чорнобровая ніч.
Мов білого голуба пір’я,
Спадають сніжинки до пліч.

Виводить на флейті казковій
Щось ніжне-преніжне мороз.
В цій темряві дивно-чудовій
Душа захмеліє ось-ось.

Молюся зі свічкою Богу,
Щоб кожен пробачив Він гріх,
До вже до старого порогу
Підходить новесенький рік.

Несе на плечах він торбину
Із радістю, щастям, добром
І з піснею кожну родину
Віта за святковим столом.