Марина Алдон – Новий рік

 

Новий рік

 

Зорі сяють, як гірлянди,

Видноколо у намисті…

А вітриська серенади

Дуже нині урочисті…

Мла тріпоче від напруги…

Ніч – прихильниця гіпнозу,

Крижані малює смуги

Пальцем сивого морозу…

Прихорошую ялину –

Новий рік іде до хати…

Треба друзів та родину

Ще зі святом привітати…

16 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Чотирнадцяте січня. Старий Новий рік

Чотирнадцяте січня. Старий Новий рік

3D, у техніці розчинення

Старий Новий рік засипає все місто снігом,
На вечорниці скликає морози холодний вітер…
Немає доріг, а довкола мазурка віхол,
У білих колисках дрімають лОзи, їм сниться бісер…

Старий Новий рік колядує зимі з віконця,
Радісно, щиро збирає родину… Усюди гомін!
Узорами рік прикрашає поверхню сонця,
Вправно оздоблює кожну крижину… точніше – промінь…

У тексті розчинено вірш:

Старий Новий рік
На вечорниці скликає морози…
Немає доріг,
У білих колисках дрімають лози…

Старий Новий рік
Радісно, щиро збирає родину…
Узорами рік
Вправно оздоблює кожну крижину…

 

2 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Перше січня. Новий рік

Перше січня. Новий рік

3D, у техніці розчинення

Гортаю священну книгу, молюся Творцю врочисто…
Стискаю ялинки вії. Листами вони оздоблені…
Який Новий рік без снігу (якесь несвяткове місто)?
Зростити б його із мрії, що в небо пускає корені…

Без тебе у хаті сумно, в душі знову протиріччя,
Малює мороз ікону, чи очі твої бездоннії…
Танцюють вітри безшумно, чекаючи опівніччя,
Кидаються із балкону невдалі пісні в агонії…

Диск місяця віддаляє хмарину від феєрверку…
Звичайна віконна рама є в інші світи оправою…
Ти десь… за десятим гаєм, за тридев’ять миль від смерку…
Болить кілометрів рана… ковтаю сльозини з кавою…

В кутку на столі шампанське, снігурка із шоколаду,
Гірлянди, свічки строкаті виблискують майже золотом…
Для чого вбрання циганське, одежа для маскараду?
Коли я одна в кімнаті… а серце розбите… спогадом…

У тексті розчинено вірш:

Гортаю священну книгу,
Стискаю ялинки вії.
Який Новий рік без снігу?
Зростити б його із мрії…

Без тебе у хаті сумно,
Малює мороз ікону…
Танцюють вітри безшумно,
Кидаються із балкону…

Диск місяця віддаляє
Звичайна віконна рама
Ти десь… за десятим гаєм…
Болить кілометрів рана…

В кутку на столі шампанське,
Гірлянди, свічки строкаті…
Для чого вбрання циганське?
Коли я одна в кімнаті…

 

28 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Пори року. Січень

Пори року. Січень

3D, у техніці розчинення

Тупоче зима на місці… лякають нічні примари?
Роздмухує сніг лапатий вітрисько нерівно досить…
Дрімають зіркИ в колисці пухкої густої хмари…
Чи в небі, чи біля хати завії душА голосить…

Де річка? Немає свідчень від криги, що в формі стрічки…
Мовчить кришталева ваза. Їй личить ялинки гілка…
Сивіє, біліє січень і морщить стежинам щічки…
Напевно, життєва фаза така просто з понеділка…

Морозу швидкі послання – малюнки у формі кухля,
На вікнах субтитри різні… вичитую через скельце…
Не гріє уже кохання, між нами землі півкуля…
Лиш мрії та згадки ніжні ще досі тривожать серце…

У тексті розчинено вірш:

Тупоче зима на місці,
Роздмухує сніг лапатий…
Дрімають зірки в колисці –
Чи в небі, чи біля хати

Де річка? Немає свідчень…
Мовчить кришталева ваза…
Сивіє, біліє січень:
Напевно, життєва фаза…

Морозу швидкі послання –
На вікнах субтитри різні…
Не гріє уже кохання,
Лиш мрії та згадки ніжні…

 

 

22 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – Зима в Карпатах

Зима в Карпатах

3D, у техніці розчинення

Перевернутий сонет + ЯС

Зима в Карпатах майже бездоганна…
Дерева сплять невинно, ніби діти…
Біліють гори… Сніг, неначе манна…

Стара кімната в «Мушлі Афродіти»*
Жде Новий рік гостинно, невпізнанна,
На стінах зорі, а у вазі – квіти…

На вікнах візерунки, комплекс ліній…
Гуцула-старця віхоли онучки?
Рахують подарунки сосни – іній…
Невже на пальцях потічків обручки?

У закутку півмісяці два – лижі….
Рачкують тіні… Свічечка гніздиться…
Тут краще, ніж у Римі, у Парижі!
Бо ліс казковий – це душі столиця!

У тексті розчинено ЯС:

Зима в Карпатах…
Дерева сплять невинно…
Біліють гори…

Стара кімната
Жде Новий рік гостинно,
На стінах зорі …

На вікнах візерунки
Гуцула-старця…
Рахують подарунки
Невже на пальцях?

*Мушля Афродіти – готель

 

 

15 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Марина Штефуца – Новорічне

Новорічне


За гори уже надвечір’я
Жене чорнобровая ніч.
Мов білого голуба пір’я,
Спадають сніжинки до пліч.

Виводить на флейті казковій
Щось ніжне-преніжне мороз.
В цій темряві дивно-чудовій
Душа захмеліє ось-ось.

Молюся зі свічкою Богу,
Щоб кожен пробачив Він гріх,
До вже до старого порогу
Підходить новесенький рік.

Несе на плечах він торбину
Із радістю, щастям, добром
І з піснею кожну родину
Віта за святковим столом.