Марина Алдон – Пори року. Квітень

Пори року. Квітень

3D, у техніці розчинення

Сережка – вербовий котик, тихенько лоскоче гілку,
Пасує весні до плаття, неначе смарагд коштовний…
Тюльпан, як велюр, на дотик, схиляє ледь-ледь голівку…
У квітня в душі багаття, кохання вогонь жертовний…

На яблуні витинанки. Їх вішає сонця промінь.
Рожеві та сніжно-білі магнолії ждуть причастя…
Цілує роса світанки, шукаючи вітру корінь…
П’янить аромат ванілі, напевно… і є це щастям…

Трава тягне ніжні пальці, неначе дитя до мами,
До Божого неба, вгору, туди, де рояться мрії…
Метелика ваблять танці, політ між двома світами…
Зове соловей до хору… природа у ейфорії…

У тексті розчинено вірш:

Сережка – вербовий котик,
Пасує весні до плаття…
Тюльпан, як велюр, на дотик…
У квітня в душі багаття…

На яблуні витинанки
Рожеві та сніжно-білі…
Цілує роса світанки,
П’янить аромат ванілі…

Трава тягне ніжні пальці
До Божого неба, вгору…
Метелика ваблять танці,
Зове соловей до хору…

 

23 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – Пори року. Березень

Пори року. Березень

3D, у техніці розчинення

Під впливом потоків талих вдихає життя природа,
Гуцульські звучать трембіти, мелодія лине стрімко…
З останків снігів зів’ялих зникає вся прохолода…
Весна ліпить перші квіти із мрій, що здійснились взимку…

Безжурно щебече вітер, а… може… то крик розпуки…
Земля відкриває очі… як книгу святу апостол…
Верба розминає віти, точніше, тендітні руки…
Кінчаються сни пророчі, їх небо стирає просто…

Туман ходить охоронцем, розкочує білий килим,
Шукає нові орбіти у лісі, у полі, всюди…
У березня в серці сонце уже набирає сили…
Весь світ починає гріти… невдовзі відчують люди…

У тексті розчинено вірш:

Під впливом потоків талих
Гуцульські звучать трембіти…
З останків снігів зів’ялих
Весна ліпить перші квіти

Безжурно щебече вітер,
Земля відкриває очі…
Верба розминає віти,
Кінчаються сни пророчі …

Туман ходить охоронцем,
Шукає нові орбіти…
У березня в серці сонце
Весь світ починає гріти…

 

 

23 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – Пори року. Лютий

Пори року. Лютий

3D, у техніці розчинення

Півмісяць – блідий льодЯник… з бурульки відлитий млою…
До неба ребром прикутий, немов Прометей до скелі…
До кави зі снігу пряник… на смак віддає зимою…
Готує із вітром лютий концерт для віолончелі…

Деревам із-за верхівок доносяться звуки дивні,
Не видно, чи сни у лісі закінчують літургію…
Чому сторіно́к-листівок на календарі настіннім
Не тридцять, а двадцять вісім? Я стільки ж листів лелію…

Далеко ще до світання… хоча до весни вже близько…
Тьмяніє душі лампадка… без тебе повітря мало…
Моя ти любов остання, омита сльозинки блиском…
На серці журби печатка, здається весь світ вокзалом…

У тексті розчинено вірш:

Півмісяць – блідий льодЯник,
До неба ребром прикутий…
До кави зі снігу пряник
Готує із вітром лютий…

Деревам із-за верхівок
Не видно, чи сни у лісі…
Чому сторіно́к-листівок
Не тридцять, а двадцять вісім?

Далеко ще до світання…
Тьмяніє душі лампадка…
Моя ти любов остання…
На серці журби печатка…

 

 

22 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Пори року. Січень

Пори року. Січень

3D, у техніці розчинення

Тупоче зима на місці… лякають нічні примари?
Роздмухує сніг лапатий вітрисько нерівно досить…
Дрімають зіркИ в колисці пухкої густої хмари…
Чи в небі, чи біля хати завії душА голосить…

Де річка? Немає свідчень від криги, що в формі стрічки…
Мовчить кришталева ваза. Їй личить ялинки гілка…
Сивіє, біліє січень і морщить стежинам щічки…
Напевно, життєва фаза така просто з понеділка…

Морозу швидкі послання – малюнки у формі кухля,
На вікнах субтитри різні… вичитую через скельце…
Не гріє уже кохання, між нами землі півкуля…
Лиш мрії та згадки ніжні ще досі тривожать серце…

У тексті розчинено вірш:

Тупоче зима на місці,
Роздмухує сніг лапатий…
Дрімають зірки в колисці –
Чи в небі, чи біля хати

Де річка? Немає свідчень…
Мовчить кришталева ваза…
Сивіє, біліє січень:
Напевно, життєва фаза…

Морозу швидкі послання –
На вікнах субтитри різні…
Не гріє уже кохання,
Лиш мрії та згадки ніжні…

 

 

22 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – Пори року. Грудень

Пори року. Грудень

3D, у техніці розчинення

Сліди залишає будень у вигляді плям на платті…
Керує зимовим пульсом арктичний симптом застуди…
Гаптує нервово грудень вікно… на моїй кімнаті…
Узори сріблястим вусом наносить мороз на груди…

Безмовно ридає свічка, та сльози стають піснями…
Стікає у лоно ночі чорнило періодично…
Дрімає горянка-річка і дійсність розмита снами…
Бо кригою скуті очі, та сЕрденько б’ється звично…

Зірки, як блискучий бісер, оздоблюють млу собою,
А місяць, немов сережка на зламаній гілці вишні…
Блукає самотньо вітер за хатою… вже старою…
Засніжена кличе стежка, а може… і Сам Всевишній…

У тексті розчинено вірш:

Сліди залишає будень,
Керує зимовим пульсом…
Гаптує нервово грудень
Узори сріблястим вусом…

Безмовно ридає свічка
Стікає у лоно ночі…
Дрімає горянка-річка,
Бо кригою скуті очі…

Зірки, як блискучий бісер,
А місяць, немов сережка…
Блукає самотньо вітер…
Засніжена кличе стежка…

21 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012