Марина Алдон — Магнолія

3 мая, 2015 10:30 дп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Магнолія

3D, у техніці розчинення
сонет+японський сонет

У сукні гейші дерево тюльпанне…
Весна в японськім сквері чай смакує,
Лоскоче гілку вітер головою…

Галактик межі – диво бездоганне
В великій чаші-сфері… Світ пульсує…
Десь чути бджілку з флейтою малою…

Уранці сонце сходить із-за крони…
Між пелюстками промені по лікті…
Рожевий квіт природи, як кулони,
Під небесами… з чистих самоцвітів…

А на листочках знаки таємничі,
Або слова… написані росою…
Співає вітер пісню власну тричі,
Коли сердечно тішиться красою.

У тексті розчинено ЯС:
У сукні гейші
Весна в японськім сквері
Лоскоче гілку…

Галактик межі
В великій чаші-сфері…
Десь чути бджілку…

Уранці сонце сходить
Між пелюстками…
Рожевий квіт природи
Під небесами…

 

3 травня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші и Нові 3D. Метки: 3D вірші, весна, пейзажна лірика и рослини. Комментариев к записи Марина Алдон — Магнолія нет

Марина Алдон — Сакура

3 мая, 2015 8:48 дп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Сакура

3D, у техніці розчинення
сонет+японський сонет

Японський обруч в техніці канзаші
У сакури на гілці ледь похилій…
То ієрогліф на бутоні-чаші?
Схил неба поруч… і вітри стокрилі…

Дощ на рожевій зірці незвичайний,
Рясний доволі… ллється медом… чаєм…
Природа бездоганна в день звичайний,
Усі місцини стразами квітчає…

Цей світ – не ікебана рукотворна,
Живі рослини у весни в букеті…
Мить кожна і прекрасна, й неповторна…

Коли чаклує квітень на планеті,
Дає наснагу сила чудотворна,
Плете в душі любов вінки сонетів…

У тексті розчинено ЯС:
Японський обруч
У сакури на гілці –
То ієрогліф…

Схил неба поруч…
Дощ на рожевій зірці
Рясний доволі…

Природа бездоганна –
Усі місцини…
Цей світ – не ікебана –
Живі рослини…

 

3 травня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші и Нові 3D. Метки: 3D вірші, весна, мої вірші, пейзажна лірика и рослини. Комментариев к записи Марина Алдон — Сакура нет

Марина Алдон — Ранок кольору магнолії

18 апреля, 2015 8:52 пп

magnoliya_1920x1200

Ранок кольору магнолії

Ранок недоспаний кольору квіту магнолії
Срібну росу на траві, мов дрібні діаманти підточує,
А набубнявіле сонце у небо вітрисько викочує
Під мелодійні пташині весня́ні рапсодії…

Пахнуть газони міські на світанку мафінами,
Або медовими сотами та ароматами шавлії…
Від еротичного танцю метеликів гнуться конвалії
Прямо в будинку старого під сірими стінами…

Ранок недоспаний кольору квіту магнолії
Дивиться в вікна розчинені… мовчки… очима квітневими…
Ритми природи усі співпадають із цілком серцевими…
Через молитву… довкілля з душею в гармонії!

 

18 квітня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші и Прості вірші. Метки: весна, місто и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Ранок кольору магнолії нет

Марина Алдон — Музика дощу

29 марта, 2015 1:40 пп

дощ

Музика дощу

Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…
Я вслухаюсь у ритми… тамую дихання… мовчу…
Це лунає всесвітня рапсодія, пісня свободи…

Осідає волога, торкається листя дерев,
І здається, неначе бентежно циклон барабанить,
Зачаровують світ… автентичні мотиви джерел,
Ніби грають у лісі старі механічні орга́ни…

Плаче скрипка нестямно у східного вітру в руках,
Аплодує трава, у поклоні схиляються квіти…
А зі сцени-гнізда озивається юний ще птах,
Його сурми душі, як мелодії диво-трембіти…

Фантастична акустика опадів… Трохи тремчу,
Промокаю, але… відчуваю прилив насолоди…
Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…

 

29 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, вода, Карпати, ліс, мої вірші и пейзажна лірика. 2 комментария к записи Марина Алдон — Музика дощу

Марина Алдон — Я наберу весни в долоні

27 марта, 2015 9:18 пп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Я наберу весни в долоні

Я наберу весни в долоні,
Вдихну п’янке багатотрав’я,
Торкнусь вустами ніжно травня –
Під звуки вітру саксофонні…
Нехай впадає в небо річка,
Нехай лоскоче сонця промінь,
Пташиний намалюю гомін
Лісам смарагдовим на щічках…

Я наберу роси в бутони
Тендітних верховинських квітів,
Сплету веселку, кращу в світі,
Оздоблю нею гір корони…
Нехай розчісують ялини
Гілками хмари кучеряві,
Хай день розмотує в уяві
Стежини, виліплені з глини…

Я наберу весни у груди,
Ковтну наснаги, благодаті,
Джмелі прилинуть волохаті
В танок до мене… звідусюди…
Природи сили чудотворні
Здійснять таємні хай бажання,
Хай душу сповнюють коханням
Прекрасні миті неповторні…

 

27 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, гори, Карпати, ліс и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Я наберу весни в долоні нет

Марина Алдон — Намалюй мені звуки…

21 марта, 2015 4:15 пп

5857402_xlarge

Намалюй мені звуки…

Намалюй мені звуки квітня,
Відтвори праприроди мову
Та мелодію ту казкову,
Що співає зоря досвітня…

Намалюй мені серця ноти
І сопілку душі… в долоньці,
Ритми квітів, акорди сонця,
Соло радості і свободи…

Намалюй мені пісню вітру,
Оперету гучну пташину,
Кришталеву дзвінку росину…
Глянь, тримає весна палітру…

Намалюй мені трав цілунки,
Коломийку лісів найліпшу,
Зобрази натуральну тишу –
Чисту музику мрій і думки.

 

21 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Фото: favorskaya «Звуки»

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, ліс, пейзажна лірика, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон — Намалюй мені звуки… нет

Марина Алдон — Травневий вечір у лісі

21 марта, 2015 2:29 пп

ніч у лісі

Травневий вечір у лісі

Поволі вечоріє… Сонцепад…
Зоринки золотіють де-не-де…
Вітрисько крильми музику пряде…
А небо, наче чорний шоколад…
Півмісяць, як зіжмаканий листок
Із віршем, недописаним удень,
Вдихає мряку травень без легень…
У світу запах квітів і казок!
Трава тріпоче кінчиками вій,
Нанизуючи роси на думки,
Піском шліфують камені струмки
У творчій атмосфері лісовій…
Чи є у ночі грані, рубежі?
Птахи в пориві пристрасті… не сплять…
Довкола – всеосяжна благодать…
Весна пульсує… прямо у душі!

 

21 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Фото: serg773 «Світло і тінь»

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, гори, ліс, ніч и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Травневий вечір у лісі нет

Марина Алдон — Ліс – натовп

24 января, 2015 6:14 пп

ліс

Ліс – натовп

Ліс – це безмовний натовп,
Простору мало… всюди…
Поруч дерев багато…
Майже вони… як люди…

Скільки гірських провулків,
Назви ж не має жоден…
Грає на вітах буків
Вітер чи сам Бетховен?
Мчить потічок невпинний,
Ніби трамвай Карпатський…
Схожий на дім квартирний
Кожен бескид гігантський…

Ліс – це юрба рослинна,
Краща за ту, що в місті…
З гаєм душа єдина
В храмі природи чистім…

 

24 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: гори, ліс, літо и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Ліс – натовп нет

Марина Алдон — Не топчи чистий сніг

9 января, 2015 11:40 дп

сніг

Не топчи чистий сніг

Не топчи чистий сніг на узбіччі брудними підошвами,
Осягай вищу суть і природи, й мистецтва в естетиці…
Небо навіть тепер, там, за хмарами, пахне волошками,
Хоч затулено світ крижаним павутинням хурделиці…

Просто… не наступай на незаймані душі сніжиночок,
Бо, як люди вони… на землі… кожна має призначення…
У заметі гірськім хай не видно струмочків-стежиночок,
Але кожен потік саме в січні проходить освячення…

Не топчи чистий сніг, що метеликів є перевтіленням,
Не знімай із дерев акуратно зав’язані шарфики…
Взимку сонце нехай у режимі пасивного живлення,
Та планети дизайн зачаровує дивом романтики…

 

9 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: зима и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Не топчи чистий сніг нет

Марина Алдон — На переході

7 января, 2015 11:29 дп

Rain in Delhi

На переході

3D, у техніці розчинення
перевернутий сонет + ЯС

На переході пахне м’ятним чаєм…
Затоптано хмарини у калюжі…
В асфальт зернистий сирість проростає…

Між пішоходів стомленість, байдужість…
Сіряві дві пташини тінь лякає…
Невже туристи мчать назустріч стужі?

Безмовні світлофори при дорозі
Рахують миті… Терпнуть парасолі…
Провулки-коридори людні досить…
Дощами вмиті верби і тополі…

Холодний ранок дивиться в вітрини
Очима сонця, схованого в воду…
Сигналять роздратовані машини…
Юрба штовхає вітер… і негоду…

У тексті розчинено японський сонет:
На переході
Затоптано хмарини
В асфальт зернистий…

Між пішоходів
Сіряві дві пташини…
Невже туристи?

Безмовні світлофори
Рахують миті…
Провулки-коридори
Дощами вмиті…

 

7 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D, Сонети и Три ковтки тиші. Метки: 3D вірші, дощ, пейзажна лірика, самотність у натовпі, сонети и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон — На переході нет

« Следующие  
  Предыдущие »