Марина Алдон – 6 травня. Травнева ніч

12 марта, 2013 9:13 пп

Шосте травня. Травнева ніч

3D, у техніці розчинення

На зігнутий, холодний жовтий спис своєї плоті
Нашпилює знов місяць сновидіння… різко блідне…
А зірка, трохи схожа на нарцис, але в польоті…
Пульсує та пускає в ніч коріння непомітне…

Диктує соловей вітрам пісні без фонограми,
До літа потічок рахує тижні… камінцями…
І травень духмяніє у вікні… десь біля рами…
Магнолією, гілочкою вишні із бруньками…

Цілує мла, схвильовано, траву… нетерпеливо…
Ще зовсім юну, ніжну, шовковисту і зелену…
Невже ця казка справжня? Наяву… довкола диво!
Стискаю у руці росинку чисту… та священну…

У тексті розчинено вірш:

На зігнутий, холодний жовтий спис
Нашпилює знов місяць сновидіння…
А зірка, трохи схожа на нарцис,
Пульсує та пускає в ніч коріння…

Диктує соловей вітрам пісні…
До літа потічок рахує тижні…
І травень духмяніє у вікні
Магнолією, гілочкою вишні…

Цілує мла, схвильовано, траву
Ще зовсім юну, ніжну, шовковисту…
Невже ця казка справжня? Наяву
Стискаю у руці росинку чисту…

 

12 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 травня. Травнева ніч нет

Марина Алдон – 4 травня. Кульбаба

11 марта, 2013 9:29 пп

Четверте травня. Кульбаба

3D, у техніці розчинення

Кульбаби квіт із поглядом магічним, загадковим
Здається золотавою зорею в сяйві слави…
Приємно пахне медом галактичним світанко́вим,
Приваблює принадою своєю пишні трави…

До травня простягає стебла-руки крізь тумани
І ловить сонця промінь самоцвітний та класичний…
Від подиву німіють верби, буки, ще й каштани…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний, циліндричний…

З роси оздоба – витончений бісер чудодійний…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні безнадійно…
Невдовзі парашутики всі вітер неспокійний
Носити буде світом у долоні традиційно…

У тексті розчинено вірш:

Кульбаби квіт із поглядом магічним
Здається золотавою зорею…
Приємно пахне медом галактичним,
Приваблює принадою своєю…

До травня простягає стебла-руки
І ловить сонця промінь самоцвітний…
Від подиву німіють верби, буки…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний…

З роси оздоба – витончений бісер…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні…
Невдовзі парашутики всі вітер
Носити буде світом у долоні…

 

10 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 травня. Кульбаба нет

Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани

9 марта, 2013 11:14 пп

Перше травня. Тюльпани

3D, у техніці розчинення

Тюльпан – це символ травня, щастя та кохання,
Рослина королівська, гордовита, гарна, дивна…
У серці різнотрав’я упивається світанням,
Неначе Божа іскра, і яскрава, й креативна…

Тюльпан – це символ миру, зичливості, праці,
Весни, грози та зливи не боїться, не тріпоче…
Співає пісню щиру йому дрізд-горацій,
Для квітки вітер сивий свище, розглядає очі…

Тюльпан – це символ слави, героїзму, волі,
Й, звичайно, перемоги, бо із доблестю тотожний…
Так ваблять кучеряві хмари та тополі
Бутони й довгі ноги… Він, мов справжній твір художній…

У тексті розчинено вірш:

Тюльпан – це символ травня,
Рослина королівська…
У серці різнотрав’я,
Неначе Божа іскра…

Тюльпан – це символ миру,
Весни, грози та зливи…
Співає пісню щиру
Для квітки вітер сивий…

Тюльпан – це символ слави,
Й, звичайно, перемоги…
Так ваблять кучеряві
Бутони й довгі ноги…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани нет

Марина Алдон – 23 квітня. Конвалія

2 марта, 2013 1:09 пп

Двадцять третє квітня. Конвалія

3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС

Намисто біле… поля врода чиста…
В густій траві зеленій сонце в’язне…
А поруч жінка гладить серцем листя,
Граційне тіло квіточки прекрасне…

Вміщається у жмені запах щастя…
На вигляд – зірка… кожна із конвалій…
Невже небесна хмара – це причастя
З води та глини, світ – Творця скрижалі?

Корона чи тіара з діамантів –
Бутон рослини? Квітню не важливо…
Вітри, неначе юрби екскурсантів,
Приходять подивитися на диво…
Є ж сотні тисяч у весни талантів –
Оздоблює природи храм дбайливо…

У сонеті розчинено ЯС:

Намисто біле
В густій траві зеленій…
А поруч жінка….

Граційне тіло
Вміщається у жмені…
На вигляд – зірка…

Невже небесна хмара
З води та глини?
Корона чи тіара –
Бутон рослини…

 

2 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, мої вірші, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 квітня. Конвалія нет

Марина Алдон – Десяте квітня. Трава

21 февраля, 2013 8:51 пп

Десяте квітня. Трава

3D, у техніці розчинення

До неба тягнеться трава, бо там Господь, там воля…
Дме вітерець у вічі, день нанизує на пальці…
Стеблинка – зігнута брова узлісся, лану, поля,
В природи на обличчі…  сонця посмішка уранці…

Зелені вусики землі, а, може, оселедці
На дотик шовковисті, гладять ніженьку ромашці…
Роса танцює на зелі із райдугою в серці…
Так затишно на листі… і метеликові, й пташці…

В насінні зародок життя, енергія планети,
Коріння – пуповина, в лоні ґрунту… зсередини…
Сприймає світ крізь відчуття, погоду та прикмети
Малесенька рослина – мікрокосмос для людини…

У тексті розчинено вірш:

До неба тягнеться трава,
Дме вітерець у вічі…
Стеблинка – зігнута брова
Природі на обличчі…

Зелені вусики землі,
На дотик шовковисті…
Роса танцює на зелі…
Так затишно на листі…

В насінні зародок життя,
Коріння – пуповина…
Сприймає світ крізь відчуття
Малесенька рослина…

 

21 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Десяте квітня. Трава нет

Марина Алдон – Дев’яте квітня. Смерічка

15 февраля, 2013 4:55 пп

Дев’яте квітня. Смерічка

3D, у техніці розчинення

Знов на смерічці сплять зірки малесенькі,
Співають горобці народну пісню з вітром…
На кожній гілці шпилечки гостресенькі,
Тендітні гребінці розчісують повітря…

ХмаркИ-опришки шлють із неба звісточку,
Чекають дива з див: що змінить колір хвоя…
А запах шишки вабить, кличе білочку…
Цілющий має вплив живиця на здоров’я…

Краса, величчя, форма крони дерева –
Щомиті тішать зір зеленою габою…
Її обличчя шкіра сіро-бежева –
Окраса справжня гір і влітку, і зимою…

У тексті розчинено вірш:

Знов на смерічці
Співають горобці
На кожній гілці
Тендітні гребінці

ХмаркИ-опришки
Чекають дива з див
А запах шишки
Цілющий має вплив

Краса, величчя
Щомиті тішать
Її обличчя –
Окраса справжня гір…

 

15 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, ліс, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дев’яте квітня. Смерічка нет

Марина Алдон – Восьме квітня. Весна в Карпатах

14 февраля, 2013 2:13 пп

Восьме квітня. Весна в Карпатах

3D, у техніці розчинення

Весна в Карпатах пахне потічками, навіть вітру трохи заздрісно…
У небо мчить безкрає пісня пташки милозвучна, наче мамина…
Трава кудлата диво-ниточками з ґрунту пнеться вгору радісно…
З узгір’я проростає… повз ромашки, аж дивується гущавина…

Тонка берізка пальці розминає із каблучками зеленими,
Не знає часоплину тут довкілля з кожним кущиком, стеблинкою…
Веде доріжка в храм, що зветься раєм, де хмаринки є хрещеними,
На дику полонину, на привілля день спускається росинкою…

Весна в Карпатах юна, як гуцулка, вишиванкою оздоблена…
І ніжна, і казкова прохолода потішає серце вродою…
Чекає свята каменя фігурка, навіть скеля півоголена,
Ще й зіронька ранкова… вся природа мироточить насолодою…

У тексті розчинено вірш:
Весна в Карпатах пахне потічками,
У небо мчить безкрає пісня пташки…
Трава кудлата диво-ниточками
З узгір’я проростає… повз ромашки…

Тонка берізка пальці розминає,
Не знає часоплину тут довкілля…
Веде доріжка в храм, що зветься раєм,
На дику полонину, на привілля…

Весна в Карпатах юна, як гуцулка…
І ніжна, і казкова прохолода…
Чекає свята каменя фігурка,
Ще й зіронька ранкова… вся природа…

І ще один вірш:

Весна в Карпатах
У небо мчить безкрає…
Трава кудлата
З узгір’я проростає…

Тонка берізка
Не знає часоплину…
Веде доріжка
На дику полонину…

Весна в Карпатах
І ніжна, і казкова…
Чекає свята
Ще й зіронька ранкова…

 

14 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, Карпати, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Восьме квітня. Весна в Карпатах нет

Марина Алдон – Друге квітня. Роздуми над картиною А. Саврасова “Граки прилетіли”

9 февраля, 2013 10:04 пп

Друге квітня. Роздуми над картиною А. Саврасова “Граки прилетіли”

3D, у техніці розчинення

Берізки гладять кронами крайнебо, трохи вицвіле від сирості,
Мов човники пливуть хмаринки сиві в далечінь іще небачену..
Вже у землі давно тепла потреба, жде від сонця поле ніжності,
Сніг прагне розчинитися у зливі, його звабу чисту втрачено…

Стара капличка знову у задумі… наливається рожевістю,
Природа прокидається поволі, щоб пройти етап відродження…
Характер вітру в силі, не у шумі, що розноситься місцевістю…
Ставок, як та родзинка у декорі… віддзеркалює стривоження…

Повітря по-весняному ранкове, пахне терпко перша квіточка,
Кипить робота, певно, в кожнім домі, бо ж у праці прояв сутності…
Грачі вже вдома… де усе святкове, рідна серцю кожна гілочка…
Стрічають щиро гнізда їх знайомі – елементи самобутності…

У тексті розчинено вірш:

Берізки гладять кронами крайнебо,
Мов човники пливуть хмаринки сиві…
Вже у землі давно тепла потреба,
Сніг прагне розчинитися у зливі…

Стара капличка знову у задумі…
Природа прокидається поволі…
Характер вітру в силі, не у шумі…
Ставок, як та родзинка у декорі…

Повітря по-весняному ранкове,
Кипить робота, певно, в кожнім домі…
Грачі вже вдома… де усе святкове…
Стрічають щиро гнізда їх знайомі…

10 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика, птахи и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Друге квітня. Роздуми над картиною А. Саврасова “Граки прилетіли” нет

Марина Алдон – Двадцять дев’яте березня. Абетка весни

9 февраля, 2013 12:23 дп

Двадцять дев’яте березня. Абетка весни

3D, акровірш, у техніці розчинення

А_ я тез тебе, як без неба… Світ, як прірва…
Б_олить у грудях, там, де серце… калатає…
В_есна землі вростає в ребра, терпне шкіра…
Г_імн грає березню джерельце… з водограєм…

Ґ_аздує вітер при дорозі… Пише вірші?
Д_ень дещо довший… Потепління… Де ж пернаті?
Е_вакуація в морозів в вимір інший…
Є_ в сонця вусики-проміння рудуваті…

Ж_урба… сльозиться через очі… мимоволі…
З_игзаги долі на долоні… серед ліній…
тИ_ знаєш сни мої пророчі, мрії голі…
І_ як тумани гладять скроні безнадії…

Ї_ дкий дим… скупчується в жилах… у черешні…
Й_ діагноз безапеляційний – вихід з коми…
К_охаю!!! Хто б позичив крила (хоч найменші)?
Л_етіла б миттю у обійми… без утоми…

М_ені потрібно щастя трішки … небагато:
Н_ амалювати риси східні… вправно… спритно,
О_ орнамент щирої усмі́шки упіймати,
П_ оцілувати губи рідні… ненаситно…

Р_ уками хмари розігнати над тобою…
С_ казати, як мені самотньо, одиноко…
Т_ремтить свіча серед кімнати… віск – габою…
У_ се в житті, жаль, незвороньо… та жорстоко…

Ф_ актично важко нам зустрітись… в межах міста…
Х_ олодні гори поміж нами… море, всесвіт…
Ц_вітінню разом не радіти (клята відстань!)…
Ч_ уття сплітаються з словами в ході бесід…

Ш_ ал втамувати неможливо… інстинктивно…
Щ_е і природа досить вбога… в міжсезоння…
Ю_рба бажань… душа цнотлива… імпульсивна…
Я_  ж тінь твоя і частка Бога – не стороння…

У тексті розчинено вірш:

А_ я тез тебе, як без неба,
Б_олить у грудях, там, де серце…
В_есна землі вростає в ребра…
Г_імн грає березню джерельце…

Ґ_аздує вітер при дорозі…
Д_ень дещо довший… Потепління…
Е_вакуація в морозів…
Є_ в сонця вусики-проміння…

Ж_урба… сльозиться через очі…
З_игзаги долі на долоні…
тИ_ знаєш сни мої пророчі…
І_ як тумани гладять скроні…

Ї_ дкий дим… скупчується в жилах…
Й_ діагноз безапеляційний –
К_охаю!!! Хто б позичив крила?
Л_етіла б миттю у обійми…

М_ені потрібно щастя трішки:
Н_ амалювати риси східні,
О_ орнамент щирої усмі́шки,
П_ оцілувати губи рідні…

Р_ уками хмари розігнати,
С_ казати, як мені самотньо…
Т_ремтить свіча серед кімнати…
У_ се в житті, жаль, незвороньо…

Ф_ актично важко нам зустрітись…
Х_ олодні гори поміж нами…
Ц_вітінню разом не радіти…
Ч_ уття сплітаються з словами…

Ш_ ал втамувати неможливо…
Щ_е і природа досить вбога…
Ю_рба бажань… душа цнотлива…
Я_  ж тінь твоя і частка Бога…

 

8 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, весна, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять дев’яте березня. Абетка весни нет

Марина Алдон – Двадцять сьоме березня. вікно в березень

9 февраля, 2013 12:17 дп

Двадцять сьоме березня. вікно в березень

3D, у техніці розчинення

 

в маленькій рамі цілий світ, якого не знайти на глобусі,

дощ відчайдушно б’ється в скло, розмиті залишаючи автографи…
на підвіконні первоцвіт рахує з висоти людей, автобуси…
крайнеба майже сіре тло впирається в дороги-ієрогліфи…

вітрисько проситься у дім за штори, жалюзі чіпляється долонями,
не спиться більше в лоні хмар і сонцю, що ховається від дійсності…
напевно, скоро перший грім, бо річка скресла, треться в берег скронями…
мовчить настінний календар, не вірячи в теорію ймовірності…

тоненька гілочка сосни по-справжньому фліртує з перехожими,
під парасолі зазирА, лоскоче зеленявою їх шийкою…
а у вікні портрет весни, оздоблений із витворами Божими…
снага – природі із ребра просочується в душу коломийкою…

У тексті розчинено вірш:

в маленькій рамі цілий світ,
дощ відчайдушно б’ється в скло…
на підвіконні первоцвіт,
крайнеба майже сіре тло…

вітрисько проситься у дім,
не спиться більше в лоні хмар…
напевно, скоро перший грім,
мовчить настінний календар…

тоненька гілочка сосни
під парасолі зазирА…
а у вікні портрет весни,
снага – природі із ребра…

 

 

19 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять сьоме березня. вікно в березень нет

« Следующие  
  Предыдущие »