Зорі сяють, як гірлянди,
Видноколо у намисті…
А вітриська серенади
Дуже нині урочисті…
Мла тріпоче від напруги…
Ніч – прихильниця гіпнозу,
Крижані малює смуги
Пальцем сивого морозу…
Прихорошую ялину –
Новий рік іде до хати…
Треба друзів та родину
Ще зі святом привітати…
16 грудня 2013
3D, у техніці розчинення
Старий Новий рік засипає все місто снігом,
На вечорниці скликає морози холодний вітер…
Немає доріг, а довкола мазурка віхол,
У білих колисках дрімають лОзи, їм сниться бісер…
Старий Новий рік колядує зимі з віконця,
Радісно, щиро збирає родину… Усюди гомін!
Узорами рік прикрашає поверхню сонця,
Вправно оздоблює кожну крижину… точніше – промінь…
У тексті розчинено вірш:
Старий Новий рік
На вечорниці скликає морози…
Немає доріг,
У білих колисках дрімають лози…
Старий Новий рік
Радісно, щиро збирає родину…
Узорами рік
Вправно оздоблює кожну крижину…
2 січня 2013
3D, у техніці розчинення
Гортаю священну книгу, молюся Творцю врочисто…
Стискаю ялинки вії. Листами вони оздоблені…
Який Новий рік без снігу (якесь несвяткове місто)?
Зростити б його із мрії, що в небо пускає корені…
Без тебе у хаті сумно, в душі знову протиріччя,
Малює мороз ікону, чи очі твої бездоннії…
Танцюють вітри безшумно, чекаючи опівніччя,
Кидаються із балкону невдалі пісні в агонії…
Диск місяця віддаляє хмарину від феєрверку…
Звичайна віконна рама є в інші світи оправою…
Ти десь… за десятим гаєм, за тридев’ять миль від смерку…
Болить кілометрів рана… ковтаю сльозини з кавою…
В кутку на столі шампанське, снігурка із шоколаду,
Гірлянди, свічки строкаті виблискують майже золотом…
Для чого вбрання циганське, одежа для маскараду?
Коли я одна в кімнаті… а серце розбите… спогадом…
У тексті розчинено вірш:
Гортаю священну книгу,
Стискаю ялинки вії.
Який Новий рік без снігу?
Зростити б його із мрії…
Без тебе у хаті сумно,
Малює мороз ікону…
Танцюють вітри безшумно,
Кидаються із балкону…
Диск місяця віддаляє
Звичайна віконна рама
Ти десь… за десятим гаєм…
Болить кілометрів рана…
В кутку на столі шампанське,
Гірлянди, свічки строкаті…
Для чого вбрання циганське?
Коли я одна в кімнаті…
28 грудня 2012
3D, у техніці розчинення
Тупоче зима на місці… лякають нічні примари?
Роздмухує сніг лапатий вітрисько нерівно досить…
Дрімають зіркИ в колисці пухкої густої хмари…
Чи в небі, чи біля хати завії душА голосить…
Де річка? Немає свідчень від криги, що в формі стрічки…
Мовчить кришталева ваза. Їй личить ялинки гілка…
Сивіє, біліє січень і морщить стежинам щічки…
Напевно, життєва фаза така просто з понеділка…
Морозу швидкі послання – малюнки у формі кухля,
На вікнах субтитри різні… вичитую через скельце…
Не гріє уже кохання, між нами землі півкуля…
Лиш мрії та згадки ніжні ще досі тривожать серце…
У тексті розчинено вірш:
Тупоче зима на місці,
Роздмухує сніг лапатий…
Дрімають зірки в колисці –
Чи в небі, чи біля хати
Де річка? Немає свідчень…
Мовчить кришталева ваза…
Сивіє, біліє січень:
Напевно, життєва фаза…
Морозу швидкі послання –
На вікнах субтитри різні…
Не гріє уже кохання,
Лиш мрії та згадки ніжні…
22 грудня 2012
3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС
Зима в Карпатах майже бездоганна…
Дерева сплять невинно, ніби діти…
Біліють гори… Сніг, неначе манна…
Стара кімната в «Мушлі Афродіти»*
Жде Новий рік гостинно, невпізнанна,
На стінах зорі, а у вазі – квіти…
На вікнах візерунки, комплекс ліній…
Гуцула-старця віхоли онучки?
Рахують подарунки сосни – іній…
Невже на пальцях потічків обручки?
У закутку півмісяці два – лижі….
Рачкують тіні… Свічечка гніздиться…
Тут краще, ніж у Римі, у Парижі!
Бо ліс казковий – це душі столиця!
У тексті розчинено ЯС:
Зима в Карпатах…
Дерева сплять невинно…
Біліють гори…
Стара кімната
Жде Новий рік гостинно,
На стінах зорі …
На вікнах візерунки
Гуцула-старця…
Рахують подарунки
Невже на пальцях?
*Мушля Афродіти – готель
15 грудня 2012
Новорічне
За гори уже надвечір’я
Жене чорнобровая ніч.
Мов білого голуба пір’я,
Спадають сніжинки до пліч.
Виводить на флейті казковій
Щось ніжне-преніжне мороз.
В цій темряві дивно-чудовій
Душа захмеліє ось-ось.
Молюся зі свічкою Богу,
Щоб кожен пробачив Він гріх,
До вже до старого порогу
Підходить новесенький рік.
Несе на плечах він торбину
Із радістю, щастям, добром
І з піснею кожну родину
Віта за святковим столом.
© 2024 Марина Алдон. Моя гавань · RSS записей · RSS комментариев