Марина Алдон – Двадцять перше березня. Весняне Рівнодення

2 февраля, 2013 2:21 пп

Двадцять перше березня. Весняне Рівнодення

3D, у техніці розчинення

Вже день майже рівний ночі і вітер танцює танго,
У сонечка більше сили, плете з промінців віночки…
Сльозини у хмар жіночі, їх вміст контролює янгол,
Пліч-о-пліч два небосхили – вгорі та на дні струмочка…

Ще кволі ліси спросоння, немає у них натхнення,
Не квітне ще Верховина, сніги де-не-де на полі…
За Грінвічем – міжсезоння, прикмети всі Рівнодення,
Та березня середина… відроджує світ поволі…

Природа весною дише, потрібна їй скетч-оздоба,
А свіжість є ароматом, який проникає в місто…
ПтахІв шлях додому кличе, як і земля хлібороба,
Це ж предки вважали святом із древнім сакральним змістом…

У тексті розчинено вірш:

Вже день майже рівний ночі,
У сонечка більше сили…
Сльозини у хмар жіночі,
Пліч-о-пліч два небосхили…

Ще кволі ліси спросоння,
Не квітне ще Верховина…
За Грінвічем – міжсезоння,
Та березня середина…

Природа весною дише,
А свіжість є ароматом…
ПтахІв шлях додому кличе…
Це ж предки вважали святом!»

 

*Малюнок авторський, «Весна»

 

2 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, народні звичаї, пори року, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять перше березня. Весняне Рівнодення нет

Марина Алдон – Десяте березня. Рідна мово

26 января, 2013 6:08 пп

Десяте березня. Рідна мово

3D, у техніці розчинення

Моя прекрасна рідна мово, мелодійна, щира!
Ти – пісня мами, батька рада, мрії голос,
Скрижаль надій, молитви слово, нездоланна віра,
Струна душі, її відрада, віщий Логос…

Моя прекрасна рідна мово, лагідна, кринична!
Цілую стрічку жовто-синю… бачу шрами…
Я пронесу обов’язково гордо і велично
Тебе життям, як ту святиню… зі скарбами…

Моя прекрасна рідна мово, справжня, промениста!
Ти – оберіг землі магічний, дзвін етнічний,
А ще – державності основа, стежка шовковиста,
Народу дух безсмертний, вічний, героїчний…

Моя прекрасна рідна мово, плодовита гілко!
Тебе кували ланцюгами, хоч даремно…
Звучиш, як кобза, загадково, чисто, як сопілка…
Та пахнеш м’ятою, зірками, так приємно!

У тексті розчинено вірш:

Моя прекрасна рідна мово!
Ти – пісня мами, батька рада,
Скрижаль надій, молитви слово,
Струна душі, її відрада…

Моя прекрасна рідна мов!
Цілую стрічку жовто-синю…
Я пронесу обов’язково
Тебе життям, як ту святиню…

Моя прекрасна рідна мово!
Ти – оберіг землі магічний,
А ще – державності основа,
Народу дух безсмертний, вічний…

Моя прекрасна рідна мово!
Тебе кували ланцюгами…
Звучиш, як кобза, загадково…
Та пахнеш м’ятою, зірками…

 

 

26 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, народні звичаї, свята, Україна, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Десяте березня. Рідна мово нет

Марина Алдон – П’ятнадцяте лютого. Стрітення Господнє

14 января, 2013 7:43 пп

П’ятнадцяте лютого. Стрітення Господнє

3D, у техніці розчинення

Зима стрічається з весною офіційно й непривітно…
Віщує урожай погода, день стікає по бурульці…
Щось пише промінь над водою у повітрі непомітно…
І усміхається природа, хоч іще дрімає в люльці…

Здають у лютого вже нерви?  Біля ніг мороз останній…
Поволі тане сніг-убранство… Жде тепло вітрисько-лірик…
Освячення вогню у церкві – непростий обряд прадавній,
Символізує християнство та навернення до віри…

А свічка скрапує тремтливо, затамовує дихання…
Тихенько Господу молюся, відступає геть тривога…
В цей день колись звершилось диво та здійснилося Писання…
Бо Симеон зустрів Ісуса і вклонився Сину Бога…

У тексті розчинено вірш:

Зима стрічається з весною,
Віщує урожай погода…
Щось пише промінь над водою
І усміхається природа…

Здають у лютого вже нерви?
Поволі тане сніг-убранство…
Освячення вогню у церкві
Символізує християнство…

А свічка скрапує тремтливо…
Тихенько Господу молюся…
В цей день колись звершилось диво,
Бо Симеон зустрів Ісуса…

 

14 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, народні звичаї, пори року, релігія, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’ятнадцяте лютого. Стрітення Господнє нет

Марина Алдон – Восьме лютого. Карпатська ватра

13 января, 2013 5:00 пп

Восьме лютого. Карпатська ватра

3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС:

Карпатська ватра ніжна, наче мати…
На білій полонині мла безкрайня…
Зимовий холод проситься до хати…

Розкішні шатра гір… Тихенька стайня…
Доволі старовинні вікна, ґрати…
Полярне коло тут чи Північ Крайня?

Лунає звук трембіти всім на втіху…
Далеко потяг… Ще не час додому…
Важні в ялини віти, бо зі снігу
Сезонний одяг викликає втому…

Мороз тут лютий, пахне гострим перцем,
Та близько небо, крила херувимські…
А чорний кінь гуцульський тішить серце…
Такі приємні чари верховинські!

У тексті розчинено ЯС:

Карпатська ватра
На білій полонині…
Зимовий холод…

Розкішні шатра
Доволі старовинні…
Полярне коло?

Лунає звук трембіти,
Далеко потяг…
Важні в ялини віти…
Сезонний одяг…

13 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, народні звичаї, пейзажна лірика, пори року, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Восьме лютого. Карпатська ватра нет

Марина Алдон – Дев’ятнадцяте січня. Водохреща. Хрещення Ісуса Христа

3 января, 2013 11:45 пп

Дев’ятнадцяте січня. Водохреща. Хрещення Ісуса Христа

3D, у техніці розчинення

Господні плани – світла таємниця, їх не всім збагнуть можливо…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої? Чи із зір поперемінно?

Коли Ісусу виповнилось тридцять, час прийшов творити диво:
Творець позвав до служби непростої – світ змінити докорінно.

Христос ішов пророцтва, щоб звершити, голос чув із  небокраю,
Приймав усе з відкритою душею, як митець потік натхнення…
Казав  Йоан: «Не я Тебе хрестити, рідний Равве, зараз маю,
А Ти повинен милістю Своєю… Тож пошли благословення…»

Але Предтеча відповів Месії у святій воді Йордану:
«Нам виповнити треба правду всяку за Законом та Писанням,
Щоб збулась заповітна людства мрія, заспівай Творцю осанну…
Роби, що слід, осяй одвічну мряку… Ти є променем світання!»

І зринув Дух Святий у білім тілі, наче голуб непорочний…
Промовив: «Це Дитя кохане, миле, начебто Моє люстерко».
Всевишній дав Ісусу силу, зрілість, ще й годинник днів пісочний…
Зробив Хреститель те, про що просили… зацвіла в очАх веселка…

А всесвіт проколола блискавиця, прудко вигнулась, красиво…
Змінилися прості земні устої, як завждИ… закономірно…

Господні плани – світла таємниця, зберігаються дбайливо…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої? Чи із зір поперемінно?

У тексті розчинено вірш:

Господні плани – світла таємниця…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої?
Коли Ісусу виповнилось тридцять,
Творець позвав до служби непростої.

Христос ішов пророцтва, щоб звершити,
Приймав усе з відкритою душею…
Казав  Йоан: «Не я Тебе хрестити,
А Ти повинен милістю Своєю…»

Але Предтеча відповів Месії:
«Нам виповнити треба правду всяку,
Щоб збулась заповітна людства мрія…
Роби, що слід, осяй одвічну мряку…»

І зринув Дух Святий у білім тілі…
Промовив: «Це Дитя кохане, миле».
Всевишній дав Ісусу силу, зрілість,
Зробив Хреститель те, про що просили…

А всесвіт проколола блискавиця,
Змінилися прості земні устої…
Господні плани – світла таємниця…
Бог дивиться з-за гриви хмар густої?

 

4 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, історія, життя і смерть, народні звичаї, обряди, релігія, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Дев’ятнадцяте січня. Водохреща. Хрещення Ісуса Христа нет

Марина Алдон – Чотирнадцяте січня. Старий Новий рік

2 января, 2013 1:06 пп

Чотирнадцяте січня. Старий Новий рік

3D, у техніці розчинення

Старий Новий рік засипає все місто снігом,
На вечорниці скликає морози холодний вітер…
Немає доріг, а довкола мазурка віхол,
У білих колисках дрімають лОзи, їм сниться бісер…

Старий Новий рік колядує зимі з віконця,
Радісно, щиро збирає родину… Усюди гомін!
Узорами рік прикрашає поверхню сонця,
Вправно оздоблює кожну крижину… точніше – промінь…

У тексті розчинено вірш:

Старий Новий рік
На вечорниці скликає морози…
Немає доріг,
У білих колисках дрімають лози…

Старий Новий рік
Радісно, щиро збирає родину…
Узорами рік
Вправно оздоблює кожну крижину…

 

2 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, народні звичаї, Новий рік, обряди, пори року, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Чотирнадцяте січня. Старий Новий рік нет

Марина Алдон – Тринадцяте січня. Щедрий Вечір або свято Меланії

2 января, 2013 1:04 пп

Тринадцяте січня. Щедрий Вечір або свято Меланії

3D, у техніці розчинення

Зерном посіває господар хатину, підлогу в старій кімнаті,
Вітає словами колядки, душа розмовляє із небом…
Чекають наїдки велику родину – смачненькі і ароматні:
Млинці, пиріжечки, оладки, кутя із горіхами, медом…

Дівчата ворожать на щастя, на долю, цікавить усіх майбутнє…
Магічне, здавалося б, дійство… включає традицій багато…
Побачать у сні черевик, парасолю, чи дерево, може, могутнє?
Сюжет інтригуючий дійсно! Весь світ поринає у свято…

Нагадує вечір прадавню легенду (немов оживають тіні) –
І про Василя, й про Меланку, про їхню любов гарячкову…
А січень бере всю планету в оренду, розпилює вправно іній…
У білому гори серпанку нагадують казку зимову!

У тексті розчинено вірш:

Зерном посіває господар хатину,
Вітає словами колядки…
Чекають наїдки велику родину –
Млинці, пиріжечки, оладки…

Дівчата ворожать на щастя, на долю,
Магічне, здавалося б, дійство…
Побачать у сні черевик, парасолю?
Сюжет інтригуючий дійсно!

Нагадує вечір прадавню легенду
І про Василя, й про Меланку…
А січень бере всю планету в оренду…
У білому гори серпанку…

 

 

2 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, історія, зима, народні звичаї, обряди, пори року, релігія, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тринадцяте січня. Щедрий Вечір або свято Меланії нет

Марина Алдон – ранок перед Різдвом

14 декабря, 2012 2:36 пп

у каятті… стаю святішою…

Сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

у млі холодній вікна з плетивами сивими…
співа старий будильник… майже з Мефістофелем…
о сьомій ранку розчиняються всі привиди…
на край безодні схоже небо… темним профілем…

зривається світильник з місця несподівано…
п’ю валер’янку… маю власні забаганочки…
на вулиці зимовій знову сніг посіяно…
півсонні люди прибирають мрій уламочки…

гірлянди паперові ніжно пахнуть юністю…
в кімнаті… всюди… їх щорічно я розвішую…
вони із віршів… та із роздумів над сутністю…
зіниця сонця хоч стає уже світлішою,
та гріє душу тільки власною присутністю…
перед Різдвом… у каятті… стаю святішою…

У тексті розчинено ЯС:

у млі холодній
співа старий будильник
о сьомій ранку…

на край безодні
зривається світильник…
п’ю валер’янку…

на вулиці зимовій
півсонні люди…
гірлянди паперові
в кімнаті… всюди…

 

14 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Улюблене. Метки: 3D вірші, зима, народні звичаї, Різдво, свята, сонети, традиції и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – ранок перед Різдвом нет

 
  Предыдущие »