Марина Алдон – 7 жовтня. Благородний олень

2 июля, 2013 9:00 дп

Сьоме жовтня. Благородний олень

3D, у техніці розчинення

Розбивається день, заповняючи світ чорнотою…
Вечір зорі пряде, павутину ж навчився вже прясти…
Гордо лісом іде, ніби стежку веде за собою,
Благородний олень, молодий, граціозний, прекрасний…

Клен – для вітру мішень, дзьобом точно влучає у гілку,
Відриває листок, демонструючи силу несхитну…
Уповільнює крок і обнюхує радісно білку…
Благородний олень має вдачу спокійну, нехитру…

Вчить осінніх пісень мелодійних, та трохи журливих…
Сироїжку струмок облизати старається ніжно…
П’є водиці ковток горобець із травинок сонливих…
Благородний олень оглядає бобра мокре ліжко…

Мла сідає на пень, невисокий, шорсткий і немодний…
Місяць, наче ріжок, йому личать небесні собори…
Певно, хоче казок розпанаханий жовтень холодний…
Благородний олень міф шепоче про долю, про гори….

У тексті розчинено вірш:

Розбивається день,
Вечір зорі пряде…
Гордо лісом іде
Благородний олень…

Клен – для вітру мішень…
Відриває листок…
Уповільнює крок
Благородний олень…

Вчить осінніх пісень
Сироїжку струмок…
П’є водиці ковток
Благородний олень…

Мла сідає на пень…
Місяць, наче ріжок…
Певно, хоче казок
Благородний олень…

 

 

2 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, вірші про тварин, ліс, осінь, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 7 жовтня. Благородний олень нет

Марина Алдон – 5 жовтня. Каштан

1 июля, 2013 9:28 пп

П’яте жовтня. Каштан

3D, у техніці розчинення

Дозріває каштан у лісі… ховає цноту…
Дивовижний брунатний плід, насінина свіжа…
Буде трохи розваги білці, а ще – єноту,
Жде оленя смачний обід та поживна їжа…

Волохатий кожух зелений, неначе панцир,
Огортає горіх, як німб, чи як тіло душу…
Я ховаю його в кишені, бо коле пальці…
Принести хочу в теплий дім, наче цяцьку з плюшу…

Дозріває каштан поволі… У певній мірі
Жовтень тішиться з-поміж хмар, що є свідком дива…
Натирають вітри мозолі на власній шкірі,
Коли гладять природи дар…  і не чує злива…

У тексті розчинено вірш:

Дозріває каштан у лісі,
Дивовижний брунатний плід…
Буде трохи розваги білці,
Жде оленя смачний обід…

Волохатий кожух зелений,
Огортає горіх, як німб…
Я ховаю його в кишені, …
Принести хочу в теплий дім…

Дозріває каштан поволі…
Жовтень тішиться з-поміж хмар…
Натирають вітри мозолі,
Коли гладять природи дар…

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 жовтня. Каштан нет

Марина Алдон – 1 жовтня. Музика осені

1 июля, 2013 1:34 пп

Перше жовтня. Музика осені

1 жовтня – Міжнародний день музики
3D, у техніці розчинення

Музика осені – крик журавлиний, сумний на третину,
Що проростає у зорі тремтячі, в планети великі,
Аж до весни, поки до батьківщини, у рідну хатину
Знов не повернуться птиці бродячі, паломники дикі…

Музика осені – вітру соната… Звучать звідусюди
Шуберта вальси, ноктюрни Шопена, симфонії Баха…
На оперети природа багата, на ретро-етюди…
Скверик, галявина – все її сцена, мов храм у монаха…

Музика осені – звуки дощинок, як дріб барабанний,
Зв’язані в спільну мелодію долі рингтони вологи…
Ноти небесний мають відтінок і ритм бездоганний,
Крапельки пишуть дієзи, бемолі на шкірі дороги…

Музика осені – листя мотиви із запахом тління…
І під ногами думок шелестіння, залежно від кроку…
Голос ріки надзвичайно красивий у стані моління…
Чим бо не диво – спів для каміння стрімкого потоку!

У тексті розчинено вірш:

Музика осені – крик журавлиний,
Що проростає у зорі тремтячі,
Аж до весни, поки до батьківщини
Знов не повернуться птиці бродячі…

Музика осені – вітру соната,
Шуберта вальси, ноктюрни Шопена…
На оперети природа багата:
Скверик, галявина – все її сцена…

Музика осені – звуки дощинок,
Зв’язані в спільну мелодію долі…
Ноти небесний мають відтінок,
Крапельки пишуть дієзи, бемолі…

Музика осені – листя мотиви
І під ногами думок шелестіння…
Голос ріки надзвичайно красивий…
Чим бо не диво – спів для каміння!

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 жовтня. Музика осені нет

Марина Алдон – 28 вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»

1 июля, 2013 4:59 дп

Двадцять восьме вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»

3D, у техніці розчинення

У осені ліричний настій, атрибутика церковна…
Рахує дні безхмарні, ясні коло сонячне в уяві…
У лісі зміна декорацій – звісно, планова, сезонна,
Нові мольберти, та прекрасні на замріяній галяві…

У небі птаха одинока знає слово «Батьківщина»,
Вивчає вересень на дотик, в чужину не емігрує…
А вільха, клен, сосна висока, явір, граб, стара ліщина
В передчутті уже дрімоти, сон на вітах балансує…

Трава – заручниця погоди, як і інша вся рослинність,
Давно не свіжа, пахне тліном та чуттям тривоги, смути…
Фарбує вітер кров природи, незважаючи на сирість,
У жовтизну – адреналіном… бо жага митцем побути…

У тексті розчинено вірш:

У осені ліричний настій,
Рахує дні безхмарні, ясні…
У лісі зміна декорацій –
Нові мольберти, та прекрасні…

У небі птаха одинока
Вивчає вересень на дотик,
А вільха, клен, сосна висока
В передчутті уже дрімоти…

Трава – заручниця погоди,
Давно не свіжа, пахне тліном…
Фарбує вітер кров природи
У жовтизну – адреналіном…

 

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь» нет

Марина Алдон – 26 вересня. Роздуми над картиною «Дубовий гай. Осінь» І.Левітана

29 июня, 2013 7:10 пп

Двадцять шосте вересня. Роздуми над картиною «Дубовий гай. Осінь» І.Левітана

3D, у техніці розчинення

З дубів спадають ризи золоті. Цілком буденно
Зриває їх вітрисько-богомолець апатичний…
Іде на прощу, вперше у житті, чомусь таємно…
Здається, ліс безмежний, без околиць, галактичний…

Узори з листя – осені декор універсальний,
Сезонний килим пахне трішки воском чи кадилом…
Зове природа щиро у собор свій натуральний,
Струмок стрічає пісні відголоском в серці з миром…

До сну трава готує організм – зелені вії,
Уже дрімають квіти у діброві, дикі, ніжні…
Та щось-таки вселяє оптимізм, можливо, мрії,
Бо зміни всі довкола тимчасові… і не вічні…

У тексті розчинено вірш:

З дубів спадають ризи золоті,
Зриває їх вітрисько-богомолець…
Іде на прощу, вперше у житті,
Здається, ліс безмежний, без околиць…

Узори з листя – осені декор,
Сезонний килим пахне трішки воском…
Зове природа щиро у собор,
Струмок стрічає пісні відголоском…

До сну трава готує організм,
Уже дрімають квіти у діброві…
Та щось-таки вселяє оптимізм,
Бо зміни всі довкола тимчасові…

 

 

29 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 вересня. Роздуми над картиною «Дубовий гай. Осінь» І.Левітана нет

Марина Алдон – 22 вересня. У лісі осінь

28 июня, 2013 7:24 дп

Двадцять друге вересня. У лісі осінь

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Листок в долоні має форму серця…
У лісі жовта осінь, дива клаптик…
Скрізь павутиння… Де же веретенця?

Вітри холодні  дмуть із прагалактик…
Тумани при дорозі? Білі скельця?
Дим, запах тління… Вересень – романтик…

Розмотує клубочок сонця дійсність…
У небі птаха – цяточка мізерна…
Виконує струмочок вірш про вічність,
Сонату Баха, музику Шопена…

Прив’ялі квіти складую в конверти,
Щоб чай варити взимку… для натхнення…
Карпати в межах Всесвіту – мольберти…
Тут Бог дає митцям благословення…

У тексті розчинено ЯС:

Листок в долоні…
У лісі жовта осінь…
Скрізь павутиння…

Вітри холодні…
Тумани при дорозі…
Дим, запах тління…

Розмотує клубочок
У небі птаха,
Виконує струмочок
Сонату Баха?

28 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 вересня. У лісі осінь нет

Марина Алдон – 19 вересня. Гриб

26 июня, 2013 11:57 дп

Дев’ятнадцяте вересня. Гриб

3D, у техніці розчинення

Міцелієм тримаючись за землю історичну,
Ввись тягнеться своїм маленьким тілом… до ялини…
Галявину вважає за оселю галактичну,
А нитку павутини – Божим сріблом для корзини…

У лісі добре… Мох, немов колиска в час безсоння…
Туман уранці білий, мов пелюшка, простирадло…
Струмок кудись несе опале листя у долонях…
І личить зелень трав до капелюшка… навіть надто…

Не гнеться ніжка… Звісно, трохи шкода, небо кличе…
Але вітри розказують новини непогано…
Така прекрасна в вересні природа, таємнича…
Казкові гори, наче із картини Левітана…

У тексті розчинено вірш:

Міцелієм тримаючись за землю,
Ввись тягнеться своїм маленьким тілом…
Галявину вважає за оселю,
А нитку павутини – Божим сріблом…

У лісі добре… Мох, немов колиска…
Туман уранці білий, мов пелюшка…
Струмок кудись несе опале листя…
І личить зелень трав до капелюшка…

Не гнеться ніжка… Звісно, трохи шкода,
Але вітри розказують новини…
Така прекрасна в вересні природа,
Казкові гори, наче із картини…

 

26 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 вересня. Гриб нет

Марина Алдон – 14 вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана

24 июня, 2013 1:32 пп

Чотирнадцяте вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана

3D, у техніці розчинення

У осені чудовий творчий настрій, дивна врода…
Фарбує світ, оздоблює пейзажі, згідно моди…
Хоч у траву ховають очі айстри у городах,
Робіт багато дуже в вернісажі праприроди…

У осені душа тонка, лірична та вразлива…
Для неї вітер грає на бандурі колискові…
Підспівує струмочок артистично, галасливо…
Берези, наче бронзові скульптури чи восковІ…

У осені у серці крик пташиний, навіть гомін,
Що видається трохи потойбічним серед лісу…
В долонях носить вересень хмарини, пензлик-промінь,
А шлях його між тлінним та між вічним десь поблизу…

У тексті розчинено вірш:

У осені чудовий творчий настрій,
Фарбує світ, оздоблює пейзажі…
Хоч у траву ховають очі айстри,
Робіт багато дуже в вернісажі…

У осені душа тонка, лірична…
Для неї вітер грає на бандурі,
Підспівує струмочок артистично…
Берези, наче бронзові скульптури…

У осені у серці крик пташиний,
Що видається трохи потойбічним…
В долонях носить вересень хмарини,
А шлях його між тлінним та між вічним…

24 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана нет

Марина Алдон – 6 вересня. Павутиння

18 июня, 2013 7:17 пп

Шосте вересня. Павутиння

3D, у техніці розчинення

Сиза ниточка осіння причепурює природу…
Шовковисте павутиння поміщається в долоньці….
Тче павук вуаль для гаю в день погожий і в негоду…
Може, кошик для врожаю, або неводи для сонця…

Із туманів дивна сітка з натурального нейлону…
Або вересня борідка? Кучерява, таємнича…
Поміж небом та землею, згідно плану та сезону,
Вітер бавиться із нею і ховає в ній обличчя….

Із узорами мережка досконала та майстерна…
Для верби, сосни сережка? Ланцюжок для пня старого?
Стрічка вільсі для браслета? Для грибів – тонка антена?
Ні, для вересня тенета, щоб зостався ще надовго…

У тексті розчинено вірш:

Сиза ниточка осіння –
Шовковисте павутиння…
Тче павук вуаль для гаю,
Може, кошик для врожаю…

Із туманів дивна сітка,
Або вересня борідка?
Поміж небом та землею
Вітер бавиться із нею…

Із узорами мережка…
Для верби, сосни сережка?
Стрічка вільсі для браслета?
Ні, для вересня тенета!

 

 

18 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 вересня. Павутиння нет

Марина Алдон – 4 вересня. Абетка осені

16 июня, 2013 8:54 пп

Четверте вересня. Абетка осені

3D, у техніці розчинення + акро

_А_покрифи пише осінь талановито,
_Б_ентежить і серце, й душу ліричним віршем…
_В_ітрисько в гаях голосить несамовито,
_Г_ойдає траву байдужу, суху, між іншим…
_Ґ_елґочуть журливо гуси, качки, лелеки,
_Д_орога важка у вирій – в чужі місцини…
_Е_кстрим, небезпека в русі… маршрут — далекий,
_Є_днання безвір’я й віри… в думках пташиних…
_Ж_овтіють старі каштани, дуби активно,
_З_амріяний клен скептичний, до стресу схильний…
тИ_хенько прядуть тумани демонстративно
_І_з локонів бинт медичний, цілком стерильний…
_Ї_й-Богу… в природі криза… хоча й умовна…
_Й_мовірно шукає вічність гранітний камінь…
_К_алюжі зіниця сиза… німа… безмовна…
_Л_іс… ніби гортає дійсність… чуття на зламі…
_М_етелик напівпрозорий тремтить постійно,
_Н_а квітці собі дрімає мала мураха…
_О_бмотує смуток гори непропорційно,
_П_ечально струмок співає про Мономаха…
_Р_ослинам тепла бракує… та й самосуті –
_С_вітанки долонь не пестять… не гладить спокій…
_Т_аємні молитви всує? Не всі почуті?
_У_перті дощі світ хрестять, немов пророки…
_Ф_актура не та в планети… Це випадковість?
_Х_ронічна довкола втома… ефект кисневий?
_Ц_инічно пряде тенета для мрій свідомість…
_Ч_аклує павук… В судомах… день вересневий…
_Ш_кодують за літом звірі закономірно…
_Щ_едрують гриби з завзяттям – руді, червоні…
_Ю_ртує димок в ефірі, густий надмірно,
_Я_нтарне горить багаття… чарує пломінь…

У тексті розчинено вірш:

_А_покрифи пише осінь,
_Б_ентежить і серце, й душу…
_В_ітрисько в гаях голосить,
_Г_ойдає траву байдужу…
_Ґ_елґочуть журливо гуси,
_Д_орога важка у вирій –
_Е_кстрим, небезпека в русі,
_Є_днання безвір’я й віри…
_Ж_овтіють старі каштани,
_З_амріяний клен скептичний…
тИ_хенько прядуть тумани
_І_з локонів бинт медичний…
_Ї_й-Богу… в природі криза…
_Й_мовірно шукає вічність
_К_алюжі зіниця сиза…
_Л_іс… ніби гортає дійсність…
_М_етелик напівпрозорий
_Н_а квітці собі дрімає…
_О_бмотує смуток гори,
_П_ечально струмок співає…
_Р_ослинам тепла бракує,
_С_вітанки долонь не пестять…
_Т_аємні молитви всує?
_У_перті дощі світ хрестять…
_Ф_актура не та в планети…
_Х_ронічна довкола втома…
_Ц_инічно пряде тенета,
_Ч_аклує павук… в судомах…
_Ш_кодують за літом звірі…
_Щ_едрують гриби з завзяттям…
_Ю_ртує димок в ефірі,
_Я_нтарне горить багаття…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 вересня. Абетка осені нет

« Следующие  
  Предыдущие »