Марина Алдон – 17 травня. Цвітіння вишні

17 марта, 2013 4:28 пп


Сімнадцяте травня. Цвітіння вишні

Перевернутий сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

У травні вишні, наче наречені,
Укриті білим цвітом рівномірно…
Уздовж долини вусики зелені…

Краса два тижні… що й закономірно,
А далі в небо… з вітром у катрені
Вуаль полине… піснею, ймовірно…

Втішається Всевишній! Сльози ранні
Не на іконці серця, а на вітах…
Сади в оздобі пишній бездоганні,
Стрічають сонце равлики на квітах…

Пташина щиро милується світом,
Дерева у віночках духмяніють…
Природа пізнається цілковито
Крізь власну душу, корінь роду, мрію…

У тексті розчинено ЯС:

У травні вишні
Укриті білим цвітом,
Уздовж долини…

Краса два тижні…
А далі в небо з вітром
Вуаль полине…

Втішається Всевишній
Не на іконці…
Сади в оздобі пишній
Стрічають сонце…

 

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 травня. Цвітіння вишні нет

Марина Алдон – 16 травня. Василь Штернберг «Ранок»

17 марта, 2013 12:37 пп

Шістнадцяте травня. Василь Штернберг «Ранок»

3D, у техніці розчинення

Шукають небо щупальцями трави, за стежинами
Тихенько гладять обрій промінці… ледь-ледь… долонями…
Шепочуться хмарини із вітрами-пілігримами,
Здається, оживають камінці, пульсують скронями…

Пісні пташині дзвінко линуть гаєм, як симфонії,
Струмки складають ноти в звукоряд… фагот під кущиком…
Маленька квітка очі відкриває… трохи соннії,
Їй личить помаранчевий наряд із жовтим ґудзиком…

На вербах десь павук готує пряжу для колекції,
Пришити ранок хочеться до віт… весни зеленої…
В основі живописного пейзажу, ретроспекції
Саме життя, природа, цілий світ душі шаленої…

У тексті розчинено вірш:

Шукають небо щупальцями трави,
Тихенько гладять обрій промінці…
Шепочуться хмарини із вітрами,
Здається, оживають камінці…

Пісні пташині дзвінко линуть гаєм,
Струмки складають ноти в звукоряд…
Маленька квітка очі відкриває,
Їй личить помаранчевий наряд…

На вербах десь павук готує пряжу,
Пришити ранок хочеться до віт…
В основі живописного пейзажу
Саме життя, природа, цілий світ…

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, квіти, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 травня. Василь Штернберг «Ранок» нет

Марина Алдон – 14 травня. «Бузок у кошику»Петра Кончаловського

16 марта, 2013 4:12 пп

Чотирнадцяте травня. «Бузок у кошику»Петра Кончаловського

3D, у техніці розчинення

Багатство фарб розкішного букету вабить бджілку…
Бузок ліловий, білий та рожевий, мов на варті…
А за вікном десь чути вітру флейту чи сопілку…
Крайнеба настрій радісний, травневий у кімнаті…

Маленькі квіти і прості, й прекрасні, загадкові
Пелюстками всміхаються на гілці… неквапливо…
Ховає сонце промені контрастні, кольорові
Тихенько, між листками, на маківці… несміливо…

Суцвіття пахнуть солодко та ніжно… чистим полем…
Весна їх гордо носить у волоссі, терпнуть губи…
У кошику ж не в вазі, там не тісно… скло не коле…
Одна біда – води немає зовсім… спрага губить…

У тексті розчинено вірш:

Багатство фарб розкішного букету,
Бузок ліловий, білий та рожевий…
А за вікном десь чути вітру флейту…
Крайнеба настрій радісний, травневий…

Маленькі квіти і прості, й прекрасні…
Пелюстками всміхаються на гілці…
Ховає сонце промені контрастні
Тихенько, між листками, на маківці…

Суцвіття пахнуть солодко та ніжно,
Весна їх гордо носить у волоссі…
У кошику ж не в вазі, там не тісно,
Одна біда – води немає зовсім…

 

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 травня. «Бузок у кошику»Петра Кончаловського нет

Марина Алдон – 12 травня. Нарциси

16 марта, 2013 12:27 пп

Дванадцяте травня. Нарциси

3D, у техніці розчинення

На стебельце настромлена зоря, або каблучка травня…
Тоненькі корінці – землі судини… щільні, павутинні…
Приходить вітер, мов до вівтаря (є в нього звичка давня)
Вклонитись бездоганності рослини, начебто святині…

У сонячнім віночкові весни виблискують нарциси…
Маленькі квіточки́, як ті перлини… ніби діаманти…
Листочки – малахітові човни біля горянки-Тиси…
Всміхаються до них стрункі ялини, заздрять їм троянди…

Коліна гладить радісно трава… тихесенько, зісподу,
Вдихаючи солодкі аромати… збуджено, екстазно…
Нарциси розуміють всі слова на мові небозводу,
Які шепоче хмарка, ніби мати… лагідно люб’язно…

У тексті розчинено вірш:

На стебельце настромлена зоря,
Тоненькі корінці – землі судини…
Приходить вітер, мов до вівтаря
Вклонитись бездоганності рослини…

У сонячнім віночкові весни
Маленькі квіточки́, як ті перлини…
Листочки – малахітові човни,
Всміхаються до них стрункі ялини…

Коліна гладить радісно трава,
Вдихаючи солодкі аромати…
Нарциси розуміють всі слова,
Які шепоче хмарка, ніби мати…

 

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 12 травня. Нарциси нет

Марина Алдон – 4 травня. Кульбаба

11 марта, 2013 9:29 пп

Четверте травня. Кульбаба

3D, у техніці розчинення

Кульбаби квіт із поглядом магічним, загадковим
Здається золотавою зорею в сяйві слави…
Приємно пахне медом галактичним світанко́вим,
Приваблює принадою своєю пишні трави…

До травня простягає стебла-руки крізь тумани
І ловить сонця промінь самоцвітний та класичний…
Від подиву німіють верби, буки, ще й каштани…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний, циліндричний…

З роси оздоба – витончений бісер чудодійний…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні безнадійно…
Невдовзі парашутики всі вітер неспокійний
Носити буде світом у долоні традиційно…

У тексті розчинено вірш:

Кульбаби квіт із поглядом магічним
Здається золотавою зорею…
Приємно пахне медом галактичним,
Приваблює принадою своєю…

До травня простягає стебла-руки
І ловить сонця промінь самоцвітний…
Від подиву німіють верби, буки…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний…

З роси оздоба – витончений бісер…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні…
Невдовзі парашутики всі вітер
Носити буде світом у долоні…

 

10 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 травня. Кульбаба нет

Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани

9 марта, 2013 11:14 пп

Перше травня. Тюльпани

3D, у техніці розчинення

Тюльпан – це символ травня, щастя та кохання,
Рослина королівська, гордовита, гарна, дивна…
У серці різнотрав’я упивається світанням,
Неначе Божа іскра, і яскрава, й креативна…

Тюльпан – це символ миру, зичливості, праці,
Весни, грози та зливи не боїться, не тріпоче…
Співає пісню щиру йому дрізд-горацій,
Для квітки вітер сивий свище, розглядає очі…

Тюльпан – це символ слави, героїзму, волі,
Й, звичайно, перемоги, бо із доблестю тотожний…
Так ваблять кучеряві хмари та тополі
Бутони й довгі ноги… Він, мов справжній твір художній…

У тексті розчинено вірш:

Тюльпан – це символ травня,
Рослина королівська…
У серці різнотрав’я,
Неначе Божа іскра…

Тюльпан – це символ миру,
Весни, грози та зливи…
Співає пісню щиру
Для квітки вітер сивий…

Тюльпан – це символ слави,
Й, звичайно, перемоги…
Так ваблять кучеряві
Бутони й довгі ноги…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани нет

Марина Алдон – 23 квітня. Конвалія

2 марта, 2013 1:09 пп

Двадцять третє квітня. Конвалія

3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС

Намисто біле… поля врода чиста…
В густій траві зеленій сонце в’язне…
А поруч жінка гладить серцем листя,
Граційне тіло квіточки прекрасне…

Вміщається у жмені запах щастя…
На вигляд – зірка… кожна із конвалій…
Невже небесна хмара – це причастя
З води та глини, світ – Творця скрижалі?

Корона чи тіара з діамантів –
Бутон рослини? Квітню не важливо…
Вітри, неначе юрби екскурсантів,
Приходять подивитися на диво…
Є ж сотні тисяч у весни талантів –
Оздоблює природи храм дбайливо…

У сонеті розчинено ЯС:

Намисто біле
В густій траві зеленій…
А поруч жінка….

Граційне тіло
Вміщається у жмені…
На вигляд – зірка…

Невже небесна хмара
З води та глини?
Корона чи тіара –
Бутон рослини…

 

2 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, мої вірші, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 квітня. Конвалія нет

Марина Алдон – Десяте квітня. Трава

21 февраля, 2013 8:51 пп

Десяте квітня. Трава

3D, у техніці розчинення

До неба тягнеться трава, бо там Господь, там воля…
Дме вітерець у вічі, день нанизує на пальці…
Стеблинка – зігнута брова узлісся, лану, поля,
В природи на обличчі…  сонця посмішка уранці…

Зелені вусики землі, а, може, оселедці
На дотик шовковисті, гладять ніженьку ромашці…
Роса танцює на зелі із райдугою в серці…
Так затишно на листі… і метеликові, й пташці…

В насінні зародок життя, енергія планети,
Коріння – пуповина, в лоні ґрунту… зсередини…
Сприймає світ крізь відчуття, погоду та прикмети
Малесенька рослина – мікрокосмос для людини…

У тексті розчинено вірш:

До неба тягнеться трава,
Дме вітерець у вічі…
Стеблинка – зігнута брова
Природі на обличчі…

Зелені вусики землі,
На дотик шовковисті…
Роса танцює на зелі…
Так затишно на листі…

В насінні зародок життя,
Коріння – пуповина…
Сприймає світ крізь відчуття
Малесенька рослина…

 

21 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Десяте квітня. Трава нет

Марина Алдон – Двадцять перше лютого. Роздуми над картиною Вінсента ван Гога «Соняшники»

18 января, 2013 11:02 дп

Двадцять перше лютого. Роздуми над картиною Вінсента ван Гога «Соняшники»

3D, у техніці розчинення

Твоє божевілля в полотнах… а праця завжди напружена…
Таких геніально-прекрасних шедеврів раніш не писав ні один відлюдник…
Із вічності дивиться сонях, зіниця його примружена,
Краями пелюсточок власних тонесенькі пензлики гладять старий етюдник…

Твоє божевілля у квітах… у кожній арт-композиції…
Букети янтарні з зірками у приймочках ніжних та з місяцем в повній фазі…
А мрії на вищих орбітах, шукають святі традиції…
Підживлюєш, певно, сльозами свої натюрморти із символом Ра* у вазі…

Твоє божевілля в мистецтві… в контрастах життя, у враженнях…
Картини ж – це музика, вірші… в період наснаги з рук Божих ковток єлею…
Світи незбагненні в шляхетстві, ти ж віриш усім зображенням…
Нехай їх розгадують інші, відшукують грані між творчістю та душею…

У тексті розчинено вірш:

Твоє божевілля в полотнах,
Таких геніально-прекрасних…
Із вічності дивиться сонях
Краями пелюсточок власних…

Твоє божевілля у квітах…
Букети янтарні з зірками…
А мрії на вищих орбітах
Підживлюєш, певно, сльозами…

Твоє божевілля в мистецтві…
Картини ж – це музика, вірші…
Світи незбагненні в шляхетстві…
Нехай їх розгадують інші…

*Ра – бог сонця у древніх єгиптян.

 

18 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Далі тут.

 

Рубрики: Мої вірші, Різне, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Двадцять перше лютого. Роздуми над картиною Вінсента ван Гога «Соняшники» нет

Марина Алдон – Пори року. Квітень

23 декабря, 2012 3:42 пп

Пори року. Квітень

3D, у техніці розчинення

Сережка – вербовий котик, тихенько лоскоче гілку,
Пасує весні до плаття, неначе смарагд коштовний…
Тюльпан, як велюр, на дотик, схиляє ледь-ледь голівку…
У квітня в душі багаття, кохання вогонь жертовний…

На яблуні витинанки. Їх вішає сонця промінь.
Рожеві та сніжно-білі магнолії ждуть причастя…
Цілує роса світанки, шукаючи вітру корінь…
П’янить аромат ванілі, напевно… і є це щастям…

Трава тягне ніжні пальці, неначе дитя до мами,
До Божого неба, вгору, туди, де рояться мрії…
Метелика ваблять танці, політ між двома світами…
Зове соловей до хору… природа у ейфорії…

У тексті розчинено вірш:

Сережка – вербовий котик,
Пасує весні до плаття…
Тюльпан, як велюр, на дотик…
У квітня в душі багаття…

На яблуні витинанки
Рожеві та сніжно-білі…
Цілує роса світанки,
П’янить аромат ванілі…

Трава тягне ніжні пальці
До Божого неба, вгору…
Метелика ваблять танці,
Зове соловей до хору…

 

23 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Улюблене. Метки: 3D вірші, весна, гори, квіти, ліс, мої вірші, пейзажна лірика и пори року. Комментариев к записи Марина Алдон – Пори року. Квітень нет

« Следующие  
  Предыдущие »