Марина Штефуца – Поезія – Життя

26 марта, 2012 3:45 пп

Поезія – Життя

3D, у техніці зіставлення


Поезія: ________________________Життя:

Поезія – це перехід_______________Життя, що входить в нас ковтками
У вимір почуттів,_________________Гіркого досвіду і болю,
Сил вищих на папері слід__________Надмір свідомість рве словами,
У вигляді псалмів.________________Душа же проситься на волю.

Фантазії астральний сплав,________Польоти мрій Небесним схилом,
Смак мудрості віків_______________У грудях – всесвіт… весь… одразу…
Коли укупі сон і яв,_______________Тримає вічність наші крила
Десь на межі світів…_____________ За гранню простору і часу.

Стихія, шторм, торнадо, смерч______Кидають підло в нас каміння…
Таємний… в лоні плід… ___________Не допоможе сповідь… після…
На перехресті доль, як меч, ________Безжальна смерть… і плоті тління…
Страждань терновий цвіт. _________Безсмертні лиш молитва й пісня.

 

 

 

Рубрики: 3D вірші и Мої вірші. Метки: 3D вірші и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Поезія – Життя нет

Марина Штефуца – Мама

26 марта, 2012 3:43 пп

Мама


Всього є на світі
Вдосталь та багато,
Та одна лиш тільки
Може бути мати.

Матінко-лебідко,
Білая ромашко,
Як без тебе гірко,
Як без тебе важко.

Де б ми не бували,
Все тягло до хати,
Серце наповнялось
Зіллям рути-м’яти.

Матінко-лебідко,
Моя вечорова,
Срібная сьозинко
Ніжна і чудова.

Ти мене вкривала
Радості зірками,
Смуток сповивала
Світлими нитками.

Матінко-лебідко,
Білая ромашко,
Як без тебе гірко,
Як без тебе важко.

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Мама нет

Марина Штефуца – Театр життя

26 марта, 2012 3:42 пп

Театр життя


Сіре небо. Сір площі.

Сірим смутком дощ полоще.

Сірі юрби. Сірі люди.

Барви інші змито всюди.

 

Сірі тіні. Сірі сльози

Сірих днів ковтають грози.

Тчуть польоти сірі крила.

Сірих буднів скрізь вітрила.

 

Сірий вечір. Сірі ролі

Злилися на сцені долі.

Сірий попіл тліє в ватрі.

Як же жити в цім театрі?

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Театр життя нет

Марина Штефуца – Коло

26 марта, 2012 3:37 пп

Коло

 

____________т и х о____________
___________х о д и т ь__________
_________н іч        с і д а_________
_______т а     й    с п і в а є_______
_______д и в н е      с о л о_______
_______т е м і н ь       с н и_______
________у м и т ь   є д н а________
_________в     з о р я н е_________
___________в е л и к е__________
____________к о л о____________

 


Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Фігурні вірші. Метки: ніч, фігурні и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Коло нет

Марина Штефуца – Час

26 марта, 2012 3:33 пп

Час


Мить – це уламок вічності (с)


Час прудко мчить рельєфами буття,
Справляє вічність за минулим тризну.
Сторіччя розглядаючи крізь призму,
І в мить одну спресовує життя.

Роки летять крізь простір і туман.
Їм, наче рікам, вороття немає,
Коли зоря над обрієм згасає,
А друзки поглинає океан.

Час поспіша, ламає грані вщерть
І плин його – відвічна недосяжність.
Свідомість осяга лише протяжність:
Дитинство, юність, зрілість, старість, смерть…

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Час нет

Марина Штефуца – Апокаліпсис

26 марта, 2012 3:32 пп

Апокаліпсис


Посередині неба і землі
Вже сьомий янгол чашу виливає.
Довкіль  гріха в розпутній чорній млі
Планета обертається й ридає.

Слова проклять і щирих молитов…
Апокаліпсис. Час Страшного Суду.
Не молоко сьогодні п’ють, а кров
Індиго-діти, коли смокчуть груди.

Ще зародками в лоні матерів
Малі тільця духовно вже відсталі.
Ждуть світу заборонених плодів
Із першим криком. Ну а далі… Далі…

Арена хтива поганських змагань.
Все інше видається потойбічним.
За гріш душею платять без вагань
І гублять те, що є насправді вічним.

Кінця початок. Стогне Вавилон.
Потоп вогненний змити бруд лиш може.
Останній бій. Війна. Армагеддон.
Нехай добро нарешті переможе.

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: релігія и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Апокаліпсис нет

Марина Штефуца – Лише слова…

26 марта, 2012 3:31 пп

Лише слова…


Лише слова… Набір логічний літер…
Лише слова… звучання, голос, зміст…
Та в них душа, незрима, наче вітер,
В них до сердець людських нетлінний міст.

Лише слова… Непізнані на дотик…
Лише слова… молитва, стогін, крик…
Крізь простір, час загат не мають жодних…
Вони між нами, або… ми між них…

Лише слова… Сучасні і довічні…
Лише слова… Відчуждення й злиття…
Свої, чужі, нікчемні та величні…
Дар Божий або кара за життя.

Лише слова… Їм не потрібні крила…
Лише слова… Фонемний жар і лід…
Астральна плоть, та в ній таємна сила,
Що вміщує у собі цілий світ.

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Лише слова… нет

Марина Штефуца – Я знову втікаю…

26 марта, 2012 3:25 пп

Я знову втікаю…


Я знову втікаю…

Від натовпу… сірого міста…

Де сонце під шаром пилюки…

Туди, де ліси сторічні…

Там пульс небокраю

І пісня на кінчиках листя,

Берізок чарують перуки…

Там крила душі відвічні…

 

Я знову втікаю…

Юрба, наче магма в судинах,

Слів опік лишає по сОбі,

Розчавлює волі вибір…

Мені б клаптик раю…

Щоб поруч верба і калина,

Щоб тиша природі в утробі

І часу відсутній вимір…

 

Я знову втікаю…

Довкола серця кам’янії,

Вони холодніші за скелі…

Мій шлях через терни долі

В єство мого краю…

Бо ж кличе паломництво мрії

Карпатам до храму-оселі…

Туди, де гір парасолі…

 

Рубрики: P. S., Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: місто, самотність у натовпі и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Я знову втікаю… нет

Марина Штефуца – Ісус

26 марта, 2012 3:23 пп

Ісус


Три доби у лоні чорноти.

Нагорі ридав Господь за Сина.

Богом був і залишився Ти.

Слово-плоть. Надянгол. Надлюдина.

 

Ще боліли рани, та терпів.

Кільця поту… а у них – страждання.

Не тримав образ на ворогів.

І таки збулось Святе Писання.

 

Повернувся. Знову грішний світ…

На хресті вже інший помирає,

Зло ще все виношує свій плід,

Натовп кров’ю руки умиває.

 

Не впізнали, як ішов повз них…

Навіть мати, що стояла справа.

Страта пригадалася і крик,

І Пилат, і Юда, і Варавва.

 

Викуп. Жертва. Не спинився. Зміг

Смерть перемогти заради людства.

Стала нагородою для всіх

Вічність, як знамено боголюбства.

 

Три доби у лоні чорноти.

Три доби… А далі – воскресіння.

Грішниця я, Господи… Прости!

Подаруй прощення і спасіння!

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: релігія и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Ісус нет

Марина Штефуца – Найважливіше

26 марта, 2012 3:23 пп

Найважливіше


Для радості – сміх,
Дорога – для ніг,
Слова – для пісень,
Для радості– день.

Робота – для рук,
В біді – вірний друг,
Для квітки – роса,
Отаві – коса.

Для крил – висота,
Душі – доброта,
Для серденька – кров,
Для щастя – любов.

Для ночі – зірки,
Вода – для ріки.
Для мами – дитя,
Людині – життя.

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Найважливіше нет

« Следующие  
  Предыдущие »