Марина Алдон – 26 травня. Коли ти зі мною

26 марта, 2013 9:11 пп

Двадцять шосте травня. Коли ти зі мною

3D, у техніці розчинення


Сонця ніжні пальці крізь ефір
Гладять квіт черешні, дня намисто.
Птах співає вранці мантру гір,
Ніби нетутешній…. голосисто.

Квапиться струмочок у похід,
Випростати тіло хоче, думку…
Вітер зве в таночок цілий світ,
Жде хмаринка біла поцілунку.

Пахне ліс весною, медом – гай,
Роси, мов причастя для природи…
Коли ти зі мною, всюди рай,
Повен Всесвіт щастя, насолоди.

У тексті розчинено вірш:

Сонця ніжні пальці
Гладять квіт черешні.
Птах співає вранці,
Ніби нетутешній.

Квапиться струмочок
Випростати тіло.
Вітер зве в таночок,
Жде хмаринка біла.

Пахне ліс весною,
Роси, мов причастя.
Коли ти зі мною –
Повен Всесвіт щастя.

 

9 березня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 травня. Коли ти зі мною нет

Марина Алдон – 22 травня. Малий метелик

19 марта, 2013 2:01 пп

Двадцять друге травня. Малий метелик

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Малий метелик квітці в серцевині
Складає крила білі, наче пальці,
В молитві щирій просить сил рослині…

Зелений скверик… Чисті рОси в танці…
Листочки диких лілій на стежині…
Не гладять пирій іскри сонця вранці…

Чому тремтить комашка? Дме вітрисько?
Крайнебо чисте… хмара на дні річки…
Співає дзвінко пташка… Гілка низько…
Про особисте шепчуться смерічки…

Малий метелик дивиться на трави…
Для запахів придумати б орбіти…
У стадії імаго теплий травень…
І літо поруч… Можна долетіти…

У тексті розчинено ЯС:

Малий метелик
Складає крила білі
В молитві щирій…

Зелений скверик…
Листочки диких лілій
Не гладять пирій…

Чому тремтить комашка?
Крайнебо чисте…
Співає дзвінко пташка
Про особисте…

19 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 травня. Малий метелик нет

Марина Алдон – 21 травня. Пшеничні пагінці

18 марта, 2013 9:24 пп

Двадцять перше травня. Пшеничні пагінці

3D, у техніці розчинення

Пшениці зовсім юні пагінці весні раденькі,
Чекають теплих днів благословенних… особливих…
П’ють воду найсвіжішу корінці іще тоненькі
З артерій розгалужених підземних, надчутливих…

Зростаючи із крихітних зернин… землі із плоті,
З ребра планети, як з Адама Єва, перша жінка,
Не знають злаки, що серед рослин, що у природі
Є квіти різні, ягоди, дерева та травинки…

Торкнутись прагнуть вусами небес, десь там на сході
Відчути контур сонячного німба золотого…
У полі не потрібно їм адрес, або штрих-кодів,
Вони – плід Бога та основа хліба запашного…

У тексті розчинено вірш:

Пшениці зовсім юні пагінці
Чекають теплих днів благословенних…
П’ють воду найсвіжішу корінці
З артерій розгалужених підземних…

Зростаючи із крихітних зернин,
З ребра планети, як з Адама Єва,
Не знають злаки, що серед рослин
Є квіти різні, ягоди, дерева…

Торкнутись прагнуть вусами небес,
Відчути контур сонячного німба…
У полі не потрібно їм адрес…
Вони – плід Бога та основа хліба…

 

18 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 травня. Пшеничні пагінці нет

Марина Алдон – 17 травня. Цвітіння вишні

17 марта, 2013 4:28 пп


Сімнадцяте травня. Цвітіння вишні

Перевернутий сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

У травні вишні, наче наречені,
Укриті білим цвітом рівномірно…
Уздовж долини вусики зелені…

Краса два тижні… що й закономірно,
А далі в небо… з вітром у катрені
Вуаль полине… піснею, ймовірно…

Втішається Всевишній! Сльози ранні
Не на іконці серця, а на вітах…
Сади в оздобі пишній бездоганні,
Стрічають сонце равлики на квітах…

Пташина щиро милується світом,
Дерева у віночках духмяніють…
Природа пізнається цілковито
Крізь власну душу, корінь роду, мрію…

У тексті розчинено ЯС:

У травні вишні
Укриті білим цвітом,
Уздовж долини…

Краса два тижні…
А далі в небо з вітром
Вуаль полине…

Втішається Всевишній
Не на іконці…
Сади в оздобі пишній
Стрічають сонце…

 

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 травня. Цвітіння вишні нет

Марина Алдон – 12 травня. Нарциси

16 марта, 2013 12:27 пп

Дванадцяте травня. Нарциси

3D, у техніці розчинення

На стебельце настромлена зоря, або каблучка травня…
Тоненькі корінці – землі судини… щільні, павутинні…
Приходить вітер, мов до вівтаря (є в нього звичка давня)
Вклонитись бездоганності рослини, начебто святині…

У сонячнім віночкові весни виблискують нарциси…
Маленькі квіточки́, як ті перлини… ніби діаманти…
Листочки – малахітові човни біля горянки-Тиси…
Всміхаються до них стрункі ялини, заздрять їм троянди…

Коліна гладить радісно трава… тихесенько, зісподу,
Вдихаючи солодкі аромати… збуджено, екстазно…
Нарциси розуміють всі слова на мові небозводу,
Які шепоче хмарка, ніби мати… лагідно люб’язно…

У тексті розчинено вірш:

На стебельце настромлена зоря,
Тоненькі корінці – землі судини…
Приходить вітер, мов до вівтаря
Вклонитись бездоганності рослини…

У сонячнім віночкові весни
Маленькі квіточки́, як ті перлини…
Листочки – малахітові човни,
Всміхаються до них стрункі ялини…

Коліна гладить радісно трава,
Вдихаючи солодкі аромати…
Нарциси розуміють всі слова,
Які шепоче хмарка, ніби мати…

 

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 12 травня. Нарциси нет

Марина Алдон – 11 травня. Буря

16 марта, 2013 9:37 дп

Одинадцяте травня. Буря

3D, у техніці розчинення

ВІДКРИТА РАНА НЕБА… Руки в поті… Шмагає біль. Сталевий СКАЛЬПЕЛЬ БУРІ ребро Адама вибирає з плоті астрально-галактичної. В зажурі УСЕ ЩЕ КРОВОТОЧИТЬ мовчки Всесвіт та ХМАР УТРОБА. Під ДОЩЕМ З НІЗВІДКИ зникає СВІЧКИ ТІНЬ… судомить безвість… Дрижать НА МУРІ лячно трав борідки.
СТЕБЛО ТЮЛЬПАНА поруч… розіп’яте… І ПЛОТІ ВСЯ ПОДОБА без пелюсток… ОГОЛЕНЕ обличчя… і зім’яте… негодою… нагадує лиш згусток… земної глини сірої… не квітку. А ОЧІ ВІТРУ ХМУРІ, грубуваті… у злочинах собі ШУКАЮТЬ СВІДКА… Танцює град… вальс віденський на м’яті… Незвично трохи. ПОМІЖ РІК ЖАЛОБА. Розхитано ялини парасолю, спадає зі струнких беріз оздоба, ВЛУЧАЄ БЛИСКАВИЦЯ У ТОПОЛЮ.

ЗАВИТА МЛА у хустку, а сутана, як ПІР’Я ПТАХА ЧОРНЕ…. просто одяг… НІЧОГО НЕ ПРИСНИТЬСЯ про кохання… Тривожно, ПЕВНО, ПОЛЮ, БО скрізь протяг… Згорнулась вічність десь собі клубочком, неначе кішка… Що їй до погоди? Що ГРІМ НА БУБНАХ ГРАЄ… молоточком… свій власний гімн… містерію свободи? Що ЩОСЬ ПОТВОРНЕ чути замість пісні… ПРИТУЛОК ДЕ… СТАРИМ МОНАХАМ – ЗОРЯМ? Чи в схованці не холодно… не тісно? В ДОЛОНЯХ БОГА, чи у вирві моря? Бо ж МОЛЯТЬСЯ… СЕРЦЯМИ… Відчуваю! І місяць з ними… куля кришталева… Відомі їм усі принади раю… А тут.. стихія… топче світ… травнева… І нерви в щохвилинній коловерті… Залякана природа первозданна… Та сутність гір… У НОЧІ КОЛІР СМЕРТІ… ще й ПРИСМАК ГОРЯ… Дика, невблаганна ГРОЗА у кожній з тисяч інкарнацій. Вона Ж ІЗ ПОТОЙБІЧЧЯ… Її вибір – незрима площина, закон абстракцій… Гортає КОРІНЦЯМИ сьомий вимір…

Однак… усе минає неодмінно… І темрява відходить незнайомцем… Стає вже перший промінь на коліно… Викочує нарешті ранок сонце….

У тексті розчинено вірш:

ВІДКРИТА РАНА неба. Скальпель бурі.
УСЕ ЩЕ КРОВОТОЧИТЬ хмар утроба
ДОЩЕМ З НІЗВІДКИ. Свічки тінь на мурі.
СТЕБЛО ТЮЛЬПАНА (плоті вся подоба)
ОГОЛЕНЕ. А ОЧІ вітру хмурі
ШУКАЮТЬ СВІДКА. Поміж рік жалоба.

ВЛУЧАЄ БЛИСКАВИЦЯ у тополю.
Завита мла У ПІР’Я ПТАХА чорне.
НІЧОГО НЕ ПРИСНИТЬСЯ, певно, полю,
Бо грім на бубнах грає щось потворне.

Притулок де… СТАРИМ МОНАХАМ – зорям?
В долонях Бога моляться… серцями…
У ночі колір смерті… присак горя…
Гроза ж – із потойбіччя… корінцями…

А у вірші розчинено японський сонет:

Відкрита рана
Усе ще кровоточить
Дощем знізвідки.

Стебло тюльпана
Оголене. А очі
Шукають свідка.

Влучає блискавиця
У пір’я птаха.
Нічого не присниться
Старим монахам.

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Три ковтки тиші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, дощ, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 11 травня. Буря нет

Марина Алдон – 10 травня. День матері. Мамо рідненька…

15 марта, 2013 9:14 пп

Десяте травня. День матері. Мамо рідненька…

3D, у техніці розчинення

Мамо рідненька, тихо молюся…
Квітко тендітна, в серці бентежно…
Знаю, що ненька, тільки матуся
За́вжди привітна, любить безмежно…

Матінко мила! Ми – море й хвиля!
Ясна Зорино, узи в нас кровні…
Ти б розтопила, я б розкришила
Кожну крижину, скелі безмовні…

Дзвінко співаєш пташкою в гаї,
Із потічками…  з вітром воркуєш…
Та прикрашаєш гори безкраї,
Світ рушниками… ніжно гаптуєш…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Мамо рідненька,
Квітко тендітна…
Знаю, що ненька
За́вжди привітна…

Матінко мила!
Ясна Зорино…
Ти б розтопила
Кожну крижину…

Дзвінко співаєш
Із потічками…
Та прикрашаєш
Світ рушниками…

2.
Тихо молюся,
В серці бентежно…
Тільки матуся
Любить безмежно…

Ми – море й хвиля!
Узи в нас кровні…
Я б розкришила
Скелі безмовні…

Пташкою в гаї
З вітром воркуєш…
Гори безкраї
Ніжно гаптуєш…

 

15 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 10 травня. День матері. Мамо рідненька… нет

Марина Алдон – 9 травня. День Перемоги

14 марта, 2013 10:52 пп


Дев’яте травня. День Перемоги

3D, у техніці розчинення

Цей день у пам’яті народу, в його генах,
Вдихають мир тюльпани, сосни, світ побожний,
Ми відчуваємо свободу крізь знамена
Та подвиг предків доленосний переможний…

Цей день омитий пОтом, кров’ю і сльозами
Відважних воїнів сміливих, нездоланних…
Про них говоримо з любов’ю, ще й піснями…
Про дідусів… сьогодні сивих… легендарних…

Цей день на інші дні не схожий, вогнеокий…
Честь віддаємо ветеранам відчайдушним,
Що вперто йшли у тил ворожий, в бій жорстокий,
Назустріч кулям та туманам незворушним…

У тексті розчинено вірш:

Цей день у пам’яті народу…
Вдихають мир тюльпани, сосни…
Ми відчуваємо свободу
Та подвиг предків доленосний…

Цей день омитий пОтом, кров’ю
Відважних воїнів сміливих…
Про них говоримо з любов’ю,
Про дідусів… сьогодні сивих…

Цей день на інші дні не схожий…
Честь віддаємо ветеранам,
Що вперто йшли у тил ворожий,
Назустріч кулям та туманам…

 

14 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 9 травня. День Перемоги нет

Марина Алдон – 8 травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»

14 марта, 2013 10:32 пп

Восьме травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»

3D, у техніці розчинення

Всесвітнє око – місяць золотий, тремтить промінням,
Спокійно оглядає володіння, наче зодчий…
Цілує вітер верби та хрести, вітряк, каміння,
Подзьобують пташки зірки-насіння в лоні ночі…

Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром листками м’яти,
Напитись хоче свіжості із річки та наснаги…
Вода степам наспівує псалом сто сорок п’ятий,
Об берег витирає мокрі щічки… жде розваги…

Далеко десь тоненький ряд хатин, стежина чорна…
Гніздяться сни під стріхами покірно… бо так треба…
Декор Творця –  мозаїка з хмарин нерукотворна,
Це – сива борода Іллі, ймовірно… серед неба…

У тексті розчинено вірш:

Всесвітнє око – місяць золотий,
Спокійно оглядає володіння…
Цілує вітер верби та хрести,
Подзьобують пташки зірки-насіння…

Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром,
Напитись хоче свіжості із річки…
Вода степам наспівує псалом,
Об берег витирає мокрі щічки…

Далеко десь тоненький ряд хатин,
Гніздяться сни під стріхами покірно…
Декор Творця –  мозаїка з хмарин,
Це – сива борода Іллі, ймовірно…

 

14 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ніч, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 8 травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі» нет

Марина Алдон – 5 травня. Міжнародний день боротьби за права інвалідів

11 марта, 2013 9:32 пп

П’яте травня. Дитина з ДЦП

3D, у техніці розчинення

Дивився в очі натовп апатичний, трохи п’яний,
Гілками бив вітрисько по щоках безперешкодно,
Торкався неба шпилем храм готичний дерев’яний…
Вона ж дитя стискала на руках… так благородно…

І гладила маленького хлопчину – янголятко,
Єдиний скарб, утіху із утіх, вінець розради…
Іще в юнацтві втратила родину – неньку, батька,
А нещодавно кинув чоловік… підступно зрадив…

Діагноз ДЦП – жорстокий вирок ескулапів
В лікарні пролунав, неначе грім, автоматично…
Тепер її одежа із ганчірок – блузка навпіл…
Відвідують жорстокі злидні дім систематично…

У серці біль, на вікнах павутина замість штори,
А біля ніг – старий голодний пес… та дві монети…
Лише б на операцію для сина (дуже ж хворий)
Зібрати гроші, він усього сенс, ядро планети…

Дивився в очі натовп безтурботний та згрубілий…
Вона, як тінь, з’являлася з імли із клунком білим…
Ні сніг, ні дощ, ні град, ні день спекотний і спітнілий
Спинити жінку-матір не могли… та й не зуміли б…

У тексті розчинено вірш:

Дивився в очі натовп апатичний,
Гілками бив вітрисько по щоках,
Торкався неба шпилем храм готичний…
Вона ж дитя стискала на руках…

І гладила маленького хлопчину –
Єдиний скарб, утіху із утіх…
Іще в юнацтві втратила родину,
А нещодавно кинув чоловік…

Діагноз ДЦП – жорстокий вирок
В лікарні пролунав, неначе грім…
Тепер її одежа із ганчірок…
Відвідують жорстокі злидні дім…

У серці біль, на вікнах павутина,
А біля ніг – старий голодний пес…
Лише б на операцію для сина
Зібрати гроші, він усього сенс…

Дивився в очі натовп безтурботний…
Вона, як тінь, з’являлася з імли…
Ні сніг, ні дощ, ні град, ні день спекотний
Спинити жінку-матір не могли…

10 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, діти, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 травня. Міжнародний день боротьби за права інвалідів нет

« Следующие  
  Предыдущие »