Марина Алдон – 21 червня. День літнього сонцестояння

7 апреля, 2013 9:13 пп

Двадцять перше червня. День літнього сонцестояння

3D, у техніці розчинення

Ніч капризна та тривожна, тіні дивляться на світло,
Бо найдовший день у році, навіть трави всі цілющі…
Спати хочеться, не можна… чорна кава пахне літом…
У душі мільйон емоцій… три записки на подушці…

Квітне папороть у гаї, дива ждуть ліси казкові…
Оживає храм природи, розсуваються фіранки…
Славлять гори водограї, на воді вінки святкові…
Мавки водять хороводи, щось наспівують русалки…

Мла відкрита для обрядів, червень потайки ворожить…
Розгорається багаття, є в вогню магічна сила…
Місяченьку зорі раді… Тільки хмара на сторожі…
Те́пло… геть одежу, плаття! Вітровії чистять крила…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Ніч капризна та тривожна,
Бо найдовший день у році…
Спати хочеться, не можна…
У душі мільйон емоцій…

Квітне папороть у гаї,
Оживає храм природи,
Славлять гори водограї,
Мавки водять хороводи…

Мла відкрита для обрядів,
Розгорається багаття…
Місяченьку зорі раді…
Те́пло… геть одежу, плаття!

2.
Тіні дивляться на світло,
Навіть трави всі цілющі…
Чорна кава пахне літом…
Три записки на подушці…

Дива ждуть ліси казкові…
Розсуваються фіранки…
На воді вінки святкові…
Щось наспівують русалки…

Червень потайки ворожить…
Є в вогню магічна сила…
Тільки хмара на сторожі…
Вітровії чистять крила…

 

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, народні звичаї, обряди, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 червня. День літнього сонцестояння нет

Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

6 апреля, 2013 11:02 пп

Дев’ятнадцяте червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

3D, у техніці розчинення

Обличчя юне, норов чесний, непорочний,
У центрі світу чи картини – дві зіркИ…
Чудово знає Бог небесний, Вічний Зодчий,
Що значить мати для дитини… й навпаки…

Ступає хмарами Марія в надреальність…
На небі штори край світліший… Де ж земля?
Біля грудей у жінки – мрія… світла радість,
Тримає сина – скарб найбільший… немовля…

Два янголята майже поряд… біля брами…
Вітри ховаються під хустку… Від митця?
Мудрець Мадонни ловить погляд із піснями…
Вона несе Месію людству, дар Творця!

У тексті розчинено вірш:

Обличчя юне, норов чесний
У центрі світу чи картини…
Чудово знає Бог небесний,
Що значить мати для дитини…

Ступає хмарами Марія…
На небі штори край світліший…
Біля грудей у жінки – мрія…
Тримає сина – скарб найбільший…

Два янголята майже поряд…
Вітри ховаються під хустку…
Мудрець Мадонни ловить погляд…
Вона несе Месію людству!

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті нет

Марина Алдон – 14 червня. дім

3 апреля, 2013 7:47 пп

Чотирнадцяте червня. дім

3D, з елементами розчинення

 

мій дім – невеличка скринька, чи мушля зручна рожева,
що в небо впирає вухо і має квадратні очі…
нехай у хмарини линька та мочать дощі дерева,
мені тут тепло́ і сухо, вдихаю принади ночі…

мій дім – особливий катер, закопаний трохи в сушу,
де мешкають мрії стиглі, живуть у пробірках вірші…
він має такОж характер і навіть незриму душу…
поєднує форми, стилі запалена свічка в ніші…

мій дім –  це гніздо з цеглинок, чи лялечка із цементу…
із міццю, звичайно, скелі… бо знає на смак… свободу…
щось думає храм-будинок, таїть про любов легенду…
а ноти висять на стелі, утворюють пісню роду…

мій дім – це уламок міста та камінь світобудови…
всі наші чуття навзаєм, зріднились із ним ми… наче…
є в хаті разки намиста, для радості всі умови…
та тільки тебе немає… над знімками пам’ять плаче…

У тексті розчинено вірш:

мій дім – невеличка скринька,
що в небо впирає вухо…
нехай у хмарини линька,
мені тут тепло́ і сухо…

мій дім – особливий катер,
де мешкають мрії стиглі…
він має такОж характер,
поєднує форми, стилі…

мій дім –  це гніздо з цеглинок,
із міццю, звичайно, скелі…
щось думає храм-будинок,
а ноти висять на стелі…

мій дім – це уламок міста…
всі наші чуття навзаєм…
є в хаті разки намиста…
та тільки тебе немає…

 

1 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 червня. дім нет

Марина Алдон – 12 червня. Система вимірів

3 апреля, 2013 5:48 пп

Дванадцяте червня. Система вимірів

3D, у техніці розчинення

Вимірюю ніч за шкалою Віта, та… навіть Ріхтера…
Вимірюю час за сльозами в жмені…. вони, як фантики…
Малюю зірки на тендітних квітах – виходить літера…
Холодні вітри у душі шалені дмуть із Антарктики…

Вимірюю світ почуттям жагучим, літА марнуючи…
Вимірюю сум за зразком молитви на тлі експресії…
Стає в серці біль надто аж пекучим, іще й пульсуючим…
Бо лезо журби ще гостріше бритви під час депресії…

Вимірюю шлях, як земне тяжіння відносно Вічності…
Вимірюю сни за диханням неба… Геть гриф таємності!..
Вбиває мене твоє збайдужіння, відсутність ніжності…
Я досі люблю… хоч забути треба про смак взаємності…

У тексті розчинено вірш:

Вимірюю ніч за шкалою Віта …
Вимірюю час за сльозами в жмені …
Малюю зірки на тендітних квітах…
Холодні вітри у душі шалені…

Вимірюю світ почуттям жагучим…
Вимірюю сум за зразком молитви…
Стає в серці біль надто аж пекучим…
Бо лезо журби ще гостріше бритви…

Вимірюю шлях, як земне тяжіння…
Вимірюю сни за диханням неба…
Вбиває мене твоє збайдужіння…
Я досі люблю… хоч забути треба…

 

26 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду, «Всесвіт», 1993, полотно, олія

 

 

Рубрики: 3D вірші, Лабіринт, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 12 червня. Система вимірів нет

Марина Алдон — 9 червня. «Народження Венери» Сандро Боттічеллі

3 апреля, 2013 2:29 пп

Дев’яте червня. «Народження Венери» Сандро Боттічеллі

3D, у техніці розчинення

Народжена з морської піни, виплекана в світлі…
Пливе до берега на мушлі… схожа на лілею…
А поруч бризки, мов пір’їни, бавляться в повітрі…
Та два Зефіри всюдисущі милуються нею…

Вона прекрасна і сувора, з запахом весняним…
До неї тягнеться  рослинність, трави дикі… мужні…
Її чекає німфа Ора із плащем багряним,
Прикрити… щоб святу невинність, голі перси пружні…

Руде волосся, карі очі та вуста звабливі,
Красиві, правильні манери, майже янголині…
Торкнутись кожен, певно, хоче, поглядом до дива,
До граціозної Венери, дівчини-богині…

У тексті розчинено вірш:

Народжена з морської піни,
Пливе до берега на мушлі…
А поруч бризки, мов пір’їни,
Та два Зефіри всюдисущі…

Вона прекрасна і сувора,
До неї тягнеться  рослинність…
Її чекає німфа Ора,
Прикрити… щоб святу невинність…

Руде волосся, карі очі,
Красиві, правильні манери…
Торкнутись кожен, певно, хоче,
До граціозної Венери…

 

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон — 9 червня. «Народження Венери» Сандро Боттічеллі нет

Марина Алдон – 5 червня. Не лікує планету люд…

2 апреля, 2013 1:40 пп

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

П’яте червня. Не лікує планету люд…

3D, у техніці розчинення

У річок, у струмків тромбоз у найгіршій формі…
І засмічення вен, судин, і у душах морок…
Безутішний, на жаль, прогноз… Русла не у в нормі…
У воді нафта, ртуть, бензин, промисловий мотлох…

Легеневий у лісу спазм, бронхіальна астма…
На галявинах сморід, бруд… Хазяйнують пили…
Та берізці сльоза – алмаз, чи росинка-яшма?
Не лікує планету люд… Рідний дім не милий?

Хвора шкіра давно в землі, псоріаз, напевно…
Рани глибшають з дня на день… від морозу, спеки…
А рослини глухі, німі… дмуть вітри даремно…
Не співають своїх пісень солов’ї, лелеки…

У повітря вростає смог: ядовитий, темний…
Не дивує кислотний град – диво з див погоди…
Як це терпить усе ще Бог, вічний, милосердний?
Бо ж суспільство довкілля кат і суддя природи…

У тексті розчинено вірш:

У річок, у струмків тромбоз
І засмічення вен, судин…
Безутішний, на жаль, прогноз:
У воді нафта, ртуть, бензин…

Легеневий у лісу спазм,
На галявинах сморід, бруд…
Та берізці сльоза – алмаз?
Не лікує планету люд…

Хвора шкіра давно в землі,
Рани глибшають з дня на день…
А рослини глухі, німі,
Не співають своїх пісень…

У повітря вростає смог,
Не дивує кислотний град…
Як це терпить усе ще Бог?
Бо ж суспільство довкілля кат…

2 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, екологія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 червня. Не лікує планету люд… нет

Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

2 апреля, 2013 1:37 пп

Четверте червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

3D, у техніці розчинення

Ілюмінація небесної твердіні загадкова…
У димці оживають міражі тремкі… знічев’я…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні гарячково…
Зірки крильми торкаються душі шамана-червня…

Мла темношкіра духмяніє лободою та барвінком,
Співає щось тополям вітерець, старий романтик…
Стікають сни у інші виміри з водою… досить стрімко…
У пагорби вдивляється Творець… крізь сім галактик…

Ніч українська і прекрасна, і глибока, і спокійна…
Тихенько дише стомлене село… Шлях, як орбіта…
Ховає місяць золоту зіницю ока… в стозі сіна…
Довкілля випромінює тепло… в режимі літа…

У тексті розчинено вірш:

Ілюмінація небесної твердіні…
У димці оживають міражі…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні…
Зірки крильми торкаються душі…

Мла темношкіра духмяніє лободою,
Співає щось тополям вітерець…
Стікають сни у інші виміри з водою…
У пагорби вдивляється Творець…

Ніч українська і прекрасна, і глибока…
Тихенько дише стомлене село…
Ховає місяць золоту зіницю ока…
Довкілля випромінює тепло…

 

2 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ніч, пейзажна лірика, роздуми, Україна и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі нет

Марина Алдон – 1 червня. День захисту дітей

1 апреля, 2013 5:34 пп

Перше червня. День захисту дітей

3D, у техніці зіставлення

З світів до хати прилітає пташка Божа,
Веде стежина до подвір’я, до гніздечка…
Радіє мати, квітне сонце, днина гожа,
За доньку-сина батько молиться сердечно…

Струмок дзюркоче, щось наспівує криниця
У лоні гаю, на долоні передгір’я…
Маленькі очі у Ганнусі та у Гриця
Від щастя сяють, мрії сповнені безмір’ям…

Вітри б’ють грубі, і зухвалі, й гордовиті
КрильмИ в ворота… лопухи, як парасолі…
Сім’я укупі… За столом усі вже ситі…
Кипить робота… У вікно глядять тополі…

Права дитини на сторінці… у альбомі –
Закон держави, акт-малюнок нормативний…
Тепло родини відчуває кіт в соломі,
У добрій справі імпульс роду позитивний…

У тексті розчинено два вірші:

1.
З світів до хати
Веде стежина…
Радіє мати
За доньку-сина…

Струмок дзюркоче
У лоні гаю…
Маленькі очі
Від щастя сяють…

Вітри б’ють грубі
КрильмИ в ворота…
Сім’я укупі…
Кипить робота…

Права дитини –
Закон держави…
Тепло родини
У добрій справі…

2.
Прилітає пташка Божа
До подвір’я, до гніздечка…
Квітне сонце, днина гожа,
Батько молиться сердечно…

Щось наспівує криниця
На долоні передгір’я…
У Ганнусі та у Гриця
Мрії сповнені безмір’ям…

І зухвалі, й гордовиті
Лопухи, як парасолі…
За столом усі вже ситі…
У вікно глядять тополі…

На сторінці… у альбомі –
Акт-малюнок нормативний…
Відчуває кіт в соломі,
Імпульс роду позитивний…

 

1 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, діти, народні звичаї, роздуми, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 червня. День захисту дітей нет

Марина Алдон – 29 травня. Коли слова…

30 марта, 2013 11:05 пп

Двадцять дев’яте травня.  Коли слова…

3D, у техніці розчинення

Коли слова стають піснями-віршами співучими,
У них, невільно, крила виростають, крила радості…
І небо розкривається, світлішає над кручами…
Стрічаючи морфемну віщу зграю, символ святості…

Коли слова стають у млі молитвою відвертою,
Отримує звук чистий дужий голос… і здригається…
Душевний дзвін… за гранню алфавітною, планетною,
Як вічний, бездоганний Божий Логос, озивається…

Коли слова мовчанням наповняються у реченнях
І спопеляє лексику тривога через спогади,
Свідомість, ніби навпіл розбивається… приречено…
А із очей стікає в світ волога – серця опади…

Коли слова стають мечами гострими, кинджалами,
Ідуть у бій за правду, за свободу… крізь формальності,
Бо є шляхи вербальні доленосними каналами,
Бо ж мова – скарб і спадщина народу та державності…

У тексті розчинено вірш:

Коли слова стають піснями-віршами,
У них, невільно, крила виростають…
І небо розкривається, світлішає,
Стрічаючи морфемну віщу зграю…

Коли слова стають у млі молитвою,
Отримує звук чистий дужий голос…
Душевний дзвін… за гранню алфавітною,
Як вічний, бездоганний Божий Логос…

Коли слова мовчанням наповняються
І спопеляє лексику тривога,
Свідомість, ніби навпіл розбивається…
А із очей стікає в світ волога…

Коли слова стають мечами гострими,
Ідуть у бій за правду, за свободу…
Бо є шляхи вербальні доленосними,
Бо ж мова – скарб і спадщина народу…

 

31 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 травня. Коли слова… нет

Марина Алдон – 28 травня. Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича

30 марта, 2013 11:00 пп

Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича

3D, у техніці розчинення

вікно у всесвіт, як основа композиції…
крізь місячне затемнення – пік насолоди естетичної…
та власний розум відкидає всі традиції…
довкола безвість перспективи, глибини суперматичної…

зіркам потрібне щеплення, якась ін’єкція…
від хмар? морозу?  чи від снів чужих, що сховані у вічності?
на тлі крайнеба різних вимірів проекція…
на мряку б обіпертися, відчути подих вітру, ніжності…

руками мрії – з простоти до геніальності…
любить потреба спонукає до сприймання ілюзорного…
не може з серця стертися інстинкт вербальності…
і душу гріє віра –  біле паспарту квадрату чорного…

У тексті розчинено вірш:

вікно у всесвіт…
крізь місячне затемнення
та власний розум…

довкола безвість…
зіркам потрібне щеплення…
від хмар? морозу?

на тлі крайнеба
на мряку б обіпертися
руками мрії…

любить потреба
не може з серця стертися
і душу гріє…

14 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 травня. Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича нет

« Следующие  
  Предыдущие »