Марина Алдон – 29 червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки»

Двадцять дев’яте червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки»

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Хмарини білі, наче викладені з вати,
Природи творчий витвір на мольберті неба…
В морській майстерні запах успіху та втрати…

Блакитні хвилі, як водИ прозорі ребра,
Гортає дикий вітер пам’ять, числа, дати…
Пісок у жмені часу… змочувати треба?

В трави на узбережжі чистий колір червня…
Тугі стеблини сонцем вигладжені ніжно…
Мовчать руїни вежі… мріє арка древня…
Вузькі щілини поглядають досить грізно…

Дерев немає… Поховалися… напевно…
У коридорі таємничім кам’янистім…
КвіткИ маленькі щось нашіптують душевно…
В них почуття до літа суто особисті…

У тексті розчинено ЯС:

Хмарини білі –
Природи творчий витвір
В морській майстерні…

Блакитні хвилі
Гортає дикий вітер…
Пісок у жмені…

В трави на узбережжі
Тугі стеблини…
Мовчать руїни вежі,
Вузькі щілини…

 

16 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 7 червня. Дрозди співають

Сьоме червня. Дрозди співають

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Дрозди складають вірші та сонати,
Рок-опери мелісі, всьому світу…
Дбайливо вранці будить спів Карпати…

Шум водограю, схожий на крик вітру,
Лунає дзвінко в лісі… біля хати…
Краплини в танці… чисті і без фільтру…

Скрізь ягідки строкаті, дивовижні…
Не треба пшонця, є птахам пожива…
Розгойдують пернаті віти вишні…
Проміння сонця всюди мерехтливе…

У гніздах скоро будуть пташенята…
Кудлаті гори літечку радіють..
Свята природа на дива багата!
Гостюю на галявині і мрію…

У тексті розчинено ЯС:

Дрозди складають
Рок-опери мелісі,
Дбайливо вранці…

Шум водограю
Лунає дзвінко в лісі…
Краплини в танці…

Скрізь ягідки строкаті,
Не треба пшонця…
Розгойдують пернаті
Проміння сонця…

 

 

3 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – 22 травня. Малий метелик

Двадцять друге травня. Малий метелик

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Малий метелик квітці в серцевині
Складає крила білі, наче пальці,
В молитві щирій просить сил рослині…

Зелений скверик… Чисті рОси в танці…
Листочки диких лілій на стежині…
Не гладять пирій іскри сонця вранці…

Чому тремтить комашка? Дме вітрисько?
Крайнебо чисте… хмара на дні річки…
Співає дзвінко пташка… Гілка низько…
Про особисте шепчуться смерічки…

Малий метелик дивиться на трави…
Для запахів придумати б орбіти…
У стадії імаго теплий травень…
І літо поруч… Можна долетіти…

У тексті розчинено ЯС:

Малий метелик
Складає крила білі
В молитві щирій…

Зелений скверик…
Листочки диких лілій
Не гладять пирій…

Чому тремтить комашка?
Крайнебо чисте…
Співає дзвінко пташка
Про особисте…

19 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 17 травня. Цвітіння вишні


Сімнадцяте травня. Цвітіння вишні

Перевернутий сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

У травні вишні, наче наречені,
Укриті білим цвітом рівномірно…
Уздовж долини вусики зелені…

Краса два тижні… що й закономірно,
А далі в небо… з вітром у катрені
Вуаль полине… піснею, ймовірно…

Втішається Всевишній! Сльози ранні
Не на іконці серця, а на вітах…
Сади в оздобі пишній бездоганні,
Стрічають сонце равлики на квітах…

Пташина щиро милується світом,
Дерева у віночках духмяніють…
Природа пізнається цілковито
Крізь власну душу, корінь роду, мрію…

У тексті розчинено ЯС:

У травні вишні
Укриті білим цвітом,
Уздовж долини…

Краса два тижні…
А далі в небо з вітром
Вуаль полине…

Втішається Всевишній
Не на іконці…
Сади в оздобі пишній
Стрічають сонце…

 

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – 23 квітня. Конвалія

Двадцять третє квітня. Конвалія

3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС

Намисто біле… поля врода чиста…
В густій траві зеленій сонце в’язне…
А поруч жінка гладить серцем листя,
Граційне тіло квіточки прекрасне…

Вміщається у жмені запах щастя…
На вигляд – зірка… кожна із конвалій…
Невже небесна хмара – це причастя
З води та глини, світ – Творця скрижалі?

Корона чи тіара з діамантів –
Бутон рослини? Квітню не важливо…
Вітри, неначе юрби екскурсантів,
Приходять подивитися на диво…
Є ж сотні тисяч у весни талантів –
Оздоблює природи храм дбайливо…

У сонеті розчинено ЯС:

Намисто біле
В густій траві зеленій…
А поруч жінка….

Граційне тіло
Вміщається у жмені…
На вигляд – зірка…

Невже небесна хмара
З води та глини?
Корона чи тіара –
Бутон рослини…

 

2 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Зима в Карпатах

Зима в Карпатах

3D, у техніці розчинення

Перевернутий сонет + ЯС

Зима в Карпатах майже бездоганна…
Дерева сплять невинно, ніби діти…
Біліють гори… Сніг, неначе манна…

Стара кімната в «Мушлі Афродіти»*
Жде Новий рік гостинно, невпізнанна,
На стінах зорі, а у вазі – квіти…

На вікнах візерунки, комплекс ліній…
Гуцула-старця віхоли онучки?
Рахують подарунки сосни – іній…
Невже на пальцях потічків обручки?

У закутку півмісяці два – лижі….
Рачкують тіні… Свічечка гніздиться…
Тут краще, ніж у Римі, у Парижі!
Бо ліс казковий – це душі столиця!

У тексті розчинено ЯС:

Зима в Карпатах…
Дерева сплять невинно…
Біліють гори…

Стара кімната
Жде Новий рік гостинно,
На стінах зорі …

На вікнах візерунки
Гуцула-старця…
Рахують подарунки
Невже на пальцях?

*Мушля Афродіти – готель

 

 

15 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Марина Алдон – ранок перед Різдвом

у каятті… стаю святішою…

Сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

у млі холодній вікна з плетивами сивими…
співа старий будильник… майже з Мефістофелем…
о сьомій ранку розчиняються всі привиди…
на край безодні схоже небо… темним профілем…

зривається світильник з місця несподівано…
п’ю валер’янку… маю власні забаганочки…
на вулиці зимовій знову сніг посіяно…
півсонні люди прибирають мрій уламочки…

гірлянди паперові ніжно пахнуть юністю…
в кімнаті… всюди… їх щорічно я розвішую…
вони із віршів… та із роздумів над сутністю…
зіниця сонця хоч стає уже світлішою,
та гріє душу тільки власною присутністю…
перед Різдвом… у каятті… стаю святішою…

У тексті розчинено ЯС:

у млі холодній
співа старий будильник
о сьомій ранку…

на край безодні
зривається світильник…
п’ю валер’янку…

на вулиці зимовій
півсонні люди…
гірлянди паперові
в кімнаті… всюди…

 

14 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Марина Штефуца — Осінь у кімнаті

Осінь у кімнаті

 

3D, у техніці розчинння

За гранню неба прірва… невідомість… СЛЬОЗЯТЬСЯ ВІЧКИ… серце плаче… кров’ю… І ТИСНЕ ОПІВНІЧЧЯ на свідомість… Молюся Богу з вірою… любов’ю… ХОВА У ВАЗІ СИЗА МЛА КОРІННЯ, а місяць гладить променем діброви, одежа до снаги йому осіння, закони Ома та світобудови… ЗАСОХЛІ АЙСТРИ ПАХНУТЬ ПОТОЙБІЧЧЯМ, а кожна книжка – пальцями твоїми… Як подолати вічне протиріччя між пам’яттю та мріями своїми? НА ТІЛІ СВІЧКИ ТІНЕЙ ТРІПОТІННЯ… Нагадує вогонь червону мушлю для передбачень або ворожіння… Вроста самотність міцно в хвору душу…

А ВІТЕР ГРАЄ, НАЧЕ ПАГАНІНІ, на вітах клена… вміло та відверто… і ноти залишає на камінні… І ПРОСИТЬСЯ ДО ХАТИ… дуже вперто… стоїть у две́рях прямо, ЩОБ ВІДЧУТИ ОСТАНКИ ЛИСТЯ ТА ТЕПЛА В КАМІНІ… За мить жаги – дві вічності спокути… у відчаї, у марнім голосінні… в мені чуття незаймане… безкрає… ЦЕ ПРИСТУП АСТМИ? ЧИ КОХАННЯ ПУТИ? Повітря раз-у-раз не вистачає…. Жадаю тільки… просто поруч бути…

Ковтати марно ліки натуральні… Бо пристрасть не лікують ескулапи. ВСІ СХОДЖЕНО ДАВНО СТЕЖКИ́ АСТРАЛЬНІ… чуття же не наносяться на мапи… ДЕ Ж ТИ ТЕПЕР?.. пече журба судини, усі думки безрадісні…  ПЕЧАЛЬНІ… Схвильовано ВІДСТУКУЄ ХВИЛИНИ СТАРИЙ ГОДИННИК НА СТІНІ У СПАЛЬНІ…

ДЕКОР КІМНАТИ – літери із віршів, я ВСІ ТВОЇ СВІТЛИНИ… зберігаю… Та з кожним днем мені все гірше… гірше… Живу… чи животію? Лиш конаю… МАЛЮЮ ЗОРІ НА ВІКНІ ОВАЛЬНІ… за принципами Вінсента Ван Гога… НЕСИЛА СПАТИ. Штори вертикальні, як грива у коня-єдинорога.
А БІЛЬ ІЗ СЕРЕДИНИ… невгамовний… Були ж у нас стосунки ідеальні… Ти – мій пророк, апостол, скарб коштовний… Тебе чекаю досі в сповідальні…

У тексті розчинено сонет:

СЛЬОЗЯТЬСЯ ВІЧКИ. Тисне опівніччя.
ХОВА У ВАЗІ СИЗА МЛА коріння.
ЗАСОХЛІ АЙСТРИ пахнуть потойбіччям.
НА ТІЛІ СВІЧКИ тіней тріпотіння…

А вітер грає, наче Паганіні,
І проситься до хати… щоб відчути
ОСТАНКИ ЛИСТЯ ТА ТЕПЛА в каміні….
ЦЕ ПРИСТУП АСТМИ? Чи кохання пути?

Всі сходжено давно стежки́ астральні…
Де ж ти тепер?.. Відстукує хвилини
СТАРИЙ ГОДИННИК НА СТІНІ у спальні…

ДЕКОР КІМНАТИ – всі твої світлини…
МАЛЮЮ ЗОРІ НА ВІКНІ овальні…
НЕСИЛА СПАТИ. Біль із середини…

У сонеті розчинено вірш:

Сльозяться вічки…
Хова у вазі сиза мла
Засохлі айстри.

На тілі свічки
Останки листя та тепла…
Це приступ астми?

Старий годинник на стіні –
Декор кімнати.
Малюю зорі на вікні,
Несила спати.

© Copyright Marina Aldon 2012