Марина Алдон – 21 грудня. Зимове сонцестояння

Двадцять перше грудня. Зимове сонцестояння

3D, у техніці розчинення
21 грудня – день зимового сонцестояння

Єднання небосхилу і землі та стрАху з мужністю…
Маленька свічка чує Божу мову, Йони бесіду…
Мертвіє сонце-колесо у млі всією сутністю,
Щоб народитись, певно, потім знову з лона Всесвіту…

Спиняється у космосі десь мить, чи цикл активності
Збагнути ступінь дива прагне розум, силу звичаїв…
Аж три доби червона куля спить за гранню дійсності,
В обіймах біловусого морозу, звісно, в відчаї…

На білий танець зірку кличе ніч, бо світоч вигорів…
Півмісяць усміхається ласкаво над будинками…
Небесне коло в лоні потойбіч, у іншім вимірі?
Чи в ліжку? Я йому готую каву зі сніжинками…

У тексті розчинено вірш:

Єднання небосхилу і землі…
Маленька свічка чує Божу мову…
Мертвіє сонце-колесо у млі,
Щоб народитись, певно, потім знову…

Спиняється у космосі десь мить,
Збагнути ступінь дива прагне розум…
Аж три доби червона куля спить
В обіймах біловусого морозу…

На білий танець зірку кличе ніч,
Півмісяць усміхається ласкаво…
Небесне коло в лоні потойбіч?
Чи в ліжку? Я йому готую каву…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Ильина Максима Алексеевича «Зимняя ночь»

Марина Алдон – 20 грудня. грудень

Двадцяте грудня. грудень

3D, у техніці розчинення

у всі стежки вростає грудень… ожеледиця…
співа благально хуртовина власну арію…

 

Весь текст вірша за посиланням.

Тут.

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Тупикиной Елены Николаевны «Зима»

Марина Алдон – 19 грудня. Миколай

Дев’ятнадцяте грудня. Миколай

3D, у техніці розчинення
19 грудня – свято Миколая Чудотворця

Сніжинок поруч біла зграя, хороводить у повітрі…
Ми ждем у гості Миколая Чудотворця…
Він має для дітей дарунки, сни гортає їхні світлі,
На склі малює візерунки – мрії сонця…

Як зорі видихають світло неяскраве, золотисте,
Святий приходить непомітно та спокійно…
У кожен двір, у кожну хату, в дикий ліс, у поле чисте
Приводить зимоньку кудлату, енергійну…

У нього вуса – хмари сиві, наче зігнуті спіралі,
Вітри в борідці… гомінливі… й лід холодний…
Долає траси міжнародні, міжпланетні магістралі,
Приносить мир… кур’єр Господній благородний…

У тексті розчинено вірш:

Сніжинок поруч біла зграя…
Ми ждем у гості Миколая…
Він має для дітей дарунки,
На склі малює візерунки…

Як зорі видихають світло,
Святий приходить непомітно…
У кожен двір, у кожну хату
Приводить зимоньку кудлату…

У нього вуса – хмари сиві,
Вітри в борідці… гомінливі…
Долає траси міжнародні,
Приносить мир… кур’єр Господній…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – 18 грудня. Крижані риби

Вісімнадцяте грудня. Крижані риби

3D, у техніці розчинення

Під склом холодним риби крижані, мов фіанітові,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом, бо натомлені…
Зими узорні крила крейдяні належать світові,
Прикуті до води міцним морозом сонця промені…

У карасів на спинах, не луска, що пахне сирістю,
А дивний епідерміс зі сніжинок – замість шат, одеж…
На все життя акваріум-ріка… своєю милістю…
Для них – держава, місто і будинок… та джакузі теж…

Дрібненькі зовсім камені сумні, давно приручені,
Вдивляються розгублено у морок… вірять Хроносу..
Сузір’я риб вивчає у воді й планети сплющені
Сивобородий грудень-іхтіолог, маг із космосу…

У тексті розчинено вірш:

Під склом холодним риби крижані,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом…
Зими узорні крила крейдяні
Прикуті до води міцним морозом…

У карасів на спинах, не луска,
А дивний епідерміс зі сніжинок…
На все життя акваріум-ріка
Для них – держава, місто і будинок…

Дрібненькі зовсім камені сумні
Вдивляються розгублено у морок…
Сузір’я риб вивчає у воді
Сивобородий грудень-іхтіолог…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Суворова Сергея Юрьевича «Диалог ледяных рыбок»

Марина Алдон – 17 грудня. Зимове сонце

Сімнадцяте грудня. Зимове сонце

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Над осокором – грудня колискові…
Одна мала хмарина снігом повна…
Холодне сонце з віхолою в змові…

З тонким узором стежки срібна вовна…
Прозора скатертина на ставкові…
Й записка: «Хто це?» від зими… умовна…

Вікно відкрите навстіж… Трохи смутно…
Біліє рама, свічка-альбіноска…
Ніхто не хоче заміж абсолютно
За вітрюгана, навіть за Морозка…

Синичку пригостити, може, чаєм?
Тремтить і птаха, і безлюдний скверик…
Світило денне холод пропускає
У всі шари земної атмосфери…

У тексті розчинено ЯС:

Над осокором
Одна мала хмарина,
Холодне сонце…

З тонким узором
Прозора скатертина
Й записка: «Хто це?»

Вікно відкрите навстіж,
Біліє рама…
Ніхто не хоче заміж
За вітрюгана…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Ходюкова Александра Дмитриевича «П 206»

Марина Алдон – 16 грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна

Шістнадцяте грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна

3D, у техніці розчинення

Хмара, як сивий янгол із круглим німбом…
Сонце, немов крижинка, якесь байдуже…
З вітром танцює танго, із власним гідом,
Юна зима-блондинка, ефектна дуже…

Сосни старі дрімають, їм небо сниться,
Кожна у довгій рясі струнка ялина…
Спокій у серці гаю, мов у провидця…
Передається птасі наснага дивна…

Тихо тремтить струмочок у срібних ластах…
У крижанім береті мороз міцніший…
Грудень плете віночок собі до свята…
Зі снігових заметів і світ гарніший…

У тексті розчинено вірш:

Хмара, як сивий янгол,
Сонце, немов крижинка…
З вітром танцює танго
Юна зима-блондинка…

Сосни старі дрімають,
Кожна у довгій рясі …
Спокій у серці гаю
Передається птасі…

Тихо тремтить струмочок
У крижанім береті…
Грудень плете віночок
Зі снігових заметів…

 

 

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 15 грудня. Грудневий ранок

П’ятнадцяте грудня. Грудневий ранок

3D, у техніці зіставлення

Холодна долоня міста засніжена, згідно сезону…
Пахне морозною свіжістю доволі скособочена культова свічка…
Вітер насвистує Ліста у найнижчих шарах озону…
Десь поза іншою дійсністю… ввижається, ніби астральна є річка…

 

Весь вірш можна прочитати за цим посиланням.

 

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото:
работа bregeda victor victorovich «Настольный пейзаж»

Марина Алдон – 14 грудня. Де же ти зараз?

Чотирнадцяте грудня. Де же ти зараз?

3D, у техніці розчинення

Сповнити треба б вірою в серці розбитім пустку,
Тексти пісень інтимних часто чомусь пророчі…
Ступінь страждань вимірюю милями болю, суму,
Літрами сліз нестримних ніч умиває очі…

Вітер у мряці крилами б’є у вікно безжально,
Гладить твій світ об’ємний місяць і клен колише…
Поза моїми силами дихати вже нормально,
Дикий порив душевний перекриває кисень…

Грудень дивує примхами, тихо тремтять Карпати…
Всесвіт у летаргії, в межах шарів глибинних…
Як же тебе ще кликати, як же іще мовчати?
Як повернути мрії до праорбіт первинних?

В грудях, за мега-раною, вірші, удвох прожиті…
Міжгалактичний протяг майже в ядрі планети…
Я тебе, любий, згадую… згадую щастя миті…
Сниться розлучник-потяг… Де же ти зараз? Де ти?

У тексті розчинено вірш:

Сповнити треба б вірою
Тексти пісень інтимних…
Ступінь страждань вимірюю
Літрами сліз нестримних…

Вітер у мряці крилами
Гладить твій світ об’ємний…
Поза моїми силами
Дикий порив душевний…

Грудень дивує примхами,
Всесвіт у летаргії…
Як же тебе ще кликати?
Як повернути мрії?

В грудях, за мега-раною,
Міжгалактичний протяг…
Я тебе, любий, згадую…
Сниться розлучник-потяг…

 

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото:
работа Малыгина Андрея Владимировича «Воспоминание»

Марина Алдон – 13 грудня. Льодові скульптури

Тринадцяте грудня. Льодові скульптури

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

З цеглин-крижинок зведені будинки,
Шедевр архітектури незбутній…
Арктичне місто з льоду для блондинки…

Сто сім сніжинок, зрощених на кухні
Оздоблюють скульптури та стежинки…
Разком намиста пахне самобутність…

Вода в твердому стані, як каміння…
Уже не море поряд, а твердиня…
Колись таки розтане неодмінно
Палац прозорий, вежа срібно-синя…

Універсальна містика морозна
Дарує і захоплення, і радість…
Ручна робота майстра-віртуоза
Ідей творчі втілює в реальність…

У тексті розчинено ЯС:

З цеглин-крижинок
Шедевр архітектури –
Арктичне місто…

Сто сім сніжинок
Оздоблюють скульптури,
Разком намиста…

Вода в твердому стані –
Уже не море…
Колись таки розтане
Палац прозорий…

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото:
работа Шалагиной Маргариты Евгеньевны «Другой мир»

Марина Алдон – 12 грудня. Згадай зиму півбожевільну….

Дванадцяте грудня. Згадай зиму півбожевільну….

3D, у техніці розчинення

Згадай зиму півбожевільну, найгарячішу із усіх,
Сердець сонату нашу спільну, єднання душ, солодкий гріх,
Кохання, ночі безгоміння, екстаз думок, нірвану тіл,
У ліжку місячне проміння і галактичну заметіль…

Згадай зиму казково-білу, природи гіпнотичний сон,
Гірську стежину посивілу, тоненькі лінії долонь,
Накидку крижану на річці, чомусь безвідрадній, сумній,
Сльозу-перлиночку на свічці та вірші, вирощені з мрій…

Згадай зиму астральнокрилу, камін – комфорту оберіг,
Легенький дотик небосхилу до вуст твоїх… та до моїх…
У млі годинника зітхання, сталеві слухавки валіз,
Свої слова у мить прощання… перон, ритмічний стук коліс…

У тексті розчинено вірш:

Згадай зиму півбожевільну,
Сердець сонату нашу спільну,
Кохання, ночі безгоміння,
У ліжку місячне проміння…

Згадай зиму казково-білу,
Гірську стежину посивілу,
Накидку крижану на річці,
Сльозу-перлиночку на свічці…

Згадай зиму астральнокрилу,
Легенький дотик небосхилу,
У млі годинника зітхання,
Свої слова у мить прощання…

 

19 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Кудряшовой Екатерины Павловны «Вдвоем»