Марина Алдон — Місяць

27 ноября, 2012 5:35 пп

Місяць

_____________________ вечір одцвів_______________
_________________ бузковий_обрій зім’яла _________
______________ темінь_світ мій___________________
____________ колись ____________________________
__________ казковий ____________________________
_________ в_р_а_з ______________________________
_______ посірів, як______________________________
______ кремінь_________________________________
______ вперлася________________________________
______ в__небо ________________________________
______т_у_г_а _________________________________
______ мі_ся_ця________________________________
______ сточеним _______________________________
______ р_о_г_о_м ______________________________
_______ п_е_в_н_о _____________________________
________ любов недуга__________________________
_________ біль поділяю__________________________
__________ з Богом_ пахла_______________________
____________ трава сльозою______________________
_____________ і ароматом рути ___________________
________________гірко,  та   нам __________________
__________________ з        тобою        разом __________
__________________ ___повік не бути______________

 

 

27 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Фігурні вірші. Метки: вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, мої вірші, ніч и фігурні. Комментариев к записи Марина Алдон — Місяць нет

Марина Алдон — Кохання

27 ноября, 2012 3:34 пп

Кохання

_____________ніжно__________ніжно___________
__________обіймай______дотик ____губ_________
_________як полум’я… _грішно____грішно_______
_________роздягай__________жду___тебе_______
_________оголена______бо______кохання — ______
__________острівець___ну___а___ми__як________
____________лодії___душ____єднання___________
________________промінець____де______________
___________________д_у_м_к_и________________
_____________________мелодії_________________
_______________________!!!____________________
_______________________ ! ____________________

 

 

27 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Фігурні вірші. Метки: вірші про кохання, інтимна лірика и фігурні. Комментариев к записи Марина Алдон — Кохання нет

Марина Штефуца – Сіяч слова

25 ноября, 2012 1:33 пп

Сіяч слова

Посіяти слово в серці завжди набагато важче,
Ніж мрію у чистім небі, чи в лоні землі насіння,
Бо там, у душі, погода своя та пора цвітіння,
А часом і підсвідомість зі зливами рясно плаче.

Посіяти слово в серці – це значить чекати сходів,
Нехай під вагою збуджень, або із собою бесід,
Та знати, що пагін буде живити любов’ю всесвіт
І що золоте коріння відродить єство народів.

Посіяти слово в серці, пізнати його будову,
Непросто, бо кожна з літер ще й значення має власне:
Хай ветхе, мов човен Ноя, хай, як зірколіт, сучасне…
Важливо у звуках-мантрах почути Господню мову.

Посіяти слово в серці – віддати тепла частину,
Повірити пісні щирій, що рощена з алфавіту,
І іншим подарувати маленькі уламки світу,
Бо вислови мудрі, щирі вкрашають завжди людину…

 

25 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: мої вірші и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца – Сіяч слова нет

Марина Штефуца – Люблю тебе, доню мила

17 ноября, 2012 3:21 пп

Люблю тебе, доню мила

З Днем народження, Іванко!

Веселко моя прекрасна!
Крайнебо візьми в долоню…
Люблю тебе, мила доню!
Люблю тебе, зірко ясна!

Від вітру прийми цілунок
І пахощі всі від квітки…
Життя – кольорові нитки…
Найбільший ти мій дарунок…

Ось місяць у візерунках,
А хмари – його вітрила…
Ти мрієш про білі крила –
Вони у піснях, малюнках!

Де б доля шляхи не вила,
Хай буде добро в зеніті!
Для мене ти краща в світі,
Люблю тебе, доню мила!

17 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: вірші для дітей, вітання, донечці, з днем народження и свята. 9 комментариев к записи Марина Штефуца – Люблю тебе, доню мила

Марина Штефуца – Не звинувачую…

14 ноября, 2012 11:56 дп

Не звинувачую

Не звинувачую тебе…
Пелюстки серця надто кволі…
Втрачає небо глиб та колір…
Як те провалля – гір хребет…

Не звинувачую… пробач…
Повір, сама не маю долі…
Не покохаю більш ніколи…
Свідомість розриває плач…

Не звинувачую… і ти
Прошу, хоч спробуй зрозуміти…
Йдуть під укіс аж дві орбіти,
Життя руйнує два світи…

Не звинувачую… Молю…
Збагни, що біль вростає в вірші…
За нас обставини сильніші…
Чуття не зраджую…. люблю…

 

 

14 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика и кохання. Комментариев к записи Марина Штефуца – Не звинувачую… нет

Марина Штефуца – Там, де біль…

14 ноября, 2012 11:23 дп

Там, де біль…

Розбиваються щастя скельця…
Знаю, втрата кохання – смерть…
Там, де біль витікає з серця,
Починається неба твердь…

Зорі, наче з тонкого плюшу…
Щось гаптує на них мороз…
Там, де біль проростає в душу,
Починається мрій некроз.

Заглядає півмісяць в вічність,
Не потрібно йому адрес…
Там, де біль витісняє ніжність,
Починається, певно, стрес.

Не веде мла відвертих бесід…
Ніч – це тільки частина снів?
Там, де біль застеляє Всесвіт,
Зостається молитви спів…

14 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

 

Рубрики: P. S., Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: зима, інтимна лірика, кохання и ніч. Комментариев к записи Марина Штефуца – Там, де біль… нет

Марина Штефуца — Хуст

4 ноября, 2012 8:24 дп

Хуст

 

Наш стяг – колір неба та барви пшениці,
Пісні закарпатські лунають із вуст.
Чотири вкраїнські на мапі столиці:
То – Київ, Львів, Харків та гордий наш Хуст.

Монгольська орда нас тримала в облозі,
Та вільний народ не позбавити крил.
Ми чесно живем. Наша віра – у Бозі.
Господь додає і відваги, і сил.

Ми з цегли чуттів будували країну,
Хрестила любов її кров’ю в серцях.
Дізнався весь світ про Карпатську Вкраїну,
Бо мужність бійців – до звитяжності шлях.

Руїни фортеці – історії свідки,
Минулого тіні на схилі крутім.
Усі тут рідня, наче дерева вітки,
Ми не забуваємо батьківський дім.

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: Україна, філософія життя и Хуст. Комментариев к записи Марина Штефуца — Хуст нет

Марина Штефуца – Confessionis

21 октября, 2012 11:47 дп

Confessionis

Вклада́є у конверти листя осінь
І шле тобі ключами журавлів…
З туману стрічка горам у волоссі…
Свідомість у полоні почуттів…

На землю зорі падають лякливо,
Вражає простотою вітру трюк…
Чи жити, чи померти – неважливо,
Рятує тільки сон мене від мук…

Є щось у жовтня дивне, потойбічне…
Можливо, тлін… на стежці лісовій…
Від пристрасті дихання неритмічне.
А ти… далеко… ти… на жаль… не мій…

Ридає небо… злива, як причастя…
Впускає холод щупальці у кров…
Коханому, прошу, дай, Боже, щастя…
Хай зігріва його Твоя любов…

 

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: P. S., Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: життя і смерть, інтимна лірика, молитва и осінь. Комментариев к записи Марина Штефуца – Confessionis нет

Марина Штефуца — Молитва за коханого (Молитва за любимого)

19 октября, 2012 2:31 пп

Молитва за коханого

Небо зіжмакане. Ту́га – підшкірно…
Му́ка затьмарює місяця край…
Господи, про́шу… благаю покірно:
Радості щирої лю́бому дай,

Випрями сірі спіралі-стежини
Та, наче сни, розчини міражі,
Щастя введи у венозні судини…
Миром наповни криницю душі

Не відверни… світле вічне величчя,
У коловерті журби не покинь…
Сльози зітри рукавом із обличчя,
Кислі, як вишні, гіркі, як полин…

Безвісти зорі зникають… одначе…
Боже, за іспити вдячна Тобі…
Ти облаштуй долю милому краще…
Я же не про́шу нічого собі…

 

Молитва за любимого

Скомкано небо. В нём – фресок тревога.
Капает дождик на лунный янтарь.
Господи милый, прошу я немного:
Счастья, удачи любимому дай…

Мира, добра на душевном причале
Ты ниспошли ему птицей, молю.
И охраняй от беды и печали.
Пусть его любят. И я ведь люблю.

Радостью чистой глаза пусть искрятся,
С ним пребывай… И спаси, обогрей…
Пусть все мечты его в жизнь воплотятся,
Нет никого мне на свете родней…

Плачет душа постмолитвенной песней,
Он – самый лучший! Храни Ты его…
И от врагов огради и болезней…
Я ж для себя не прошу ничего…

 

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

 

Рубрики: P. S., Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика, мої вірші и молитва. Комментариев к записи Марина Штефуца — Молитва за коханого (Молитва за любимого) нет

Марина Штефуца — Вірю

18 октября, 2012 6:22 пп

Вірю

Вірю у цноту кохання земного,
Вірю, тривога розріджує кров.
Хвора душа байдужіє до всього,
Є у ній ти і всесвітня любов.

Вірю, веселка – це посмішка неба,
Вірю, що сонце – це Божий вогонь.
Знаю, мені доторкнутися треба
Ніжно вустами до рідних долонь.

Вірю, що мла з потойбіччя корінням.
Вірю, веде до світанку струмок.
Чую, диктуєш усі сновидіння
Тихо на вухо, неначе пророк.

Вірю, зірки глянцювати нелегко,
Вірю, що їм не страшний буревій.
Важко, коли ти від мене далеко,
Біль пагінці ампутує із мрій.

Вірю, що серце від суму не в ритмі,
Вірю, без тебе зупинено час.
Ти, наче хресне знамення в молитві,
Нині, навіки-віків, повсякчас.

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: P. S., Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика и кохання. 2 комментария к записи Марина Штефуца — Вірю

« Следующие  
  Предыдущие »