Марина Алдон – Різдвяна ніч

Різдвяна ніч

 

Ніч казкова, ніч різдвяна,

Дивовижна, загадкова…

На дорозі – порцеляна

Перламутрова зимова…

 

Лине пісня небокраєм,

Прославляє Всесвіт Бога…

Віфлеємська зірка сяє

І зникає вся тривога…

 

Куля місячна велика,

Пахне хвоєю ялини…

Мла тремтлива, трохи дика

Заглядає до хатини…

 

У прозорих рукавичках

Руки річеньки холодні…

Щиро молиться синичка,

Знає: чує Син Господній…

 

На вікні – узори з квітів…

Хто малює їх пастеллю?

Грає вітер на трембіті,

Кличе янгола на землю…

 

Ніч казкова, ніч різдвяна,

Дивовижна, загадкова…

На дорозі – порцеляна

Перламутрова зимова…

 

 25 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Белозорова Елена «Ночь под Рождество»,  

http://www.photosight.ru/photos/5345800/

Марина Алдон – Наша мова

Наша мова

 

Говірка – генетичний спільний код,

У ній душа прабатьківська і сила…

Бо рідних слів позбавити народ –

Це… значить… серце видалити з тіла…

 

Споконвіків для недругів мішень –

Вкраїнські древні засоби лексичні…

Якщо ж слова відняти від пісень,

Лише мотиви лишаться ліричні…

 

Державний скарб у віршах, у думках,

Та у молитві, праці титанічній…

Нас надихає синьо-жовтий стяг

На незабутні вчинки героїчні…

 

Чарує врода рідної землі,

Нетлінна велич цінностей культурних…

Ми мови зодчі, справжні ковалі

В розумних межах норм літературних…

 

 

21 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Новий рік

 

Новий рік

 

Зорі сяють, як гірлянди,

Видноколо у намисті…

А вітриська серенади

Дуже нині урочисті…

Мла тріпоче від напруги…

Ніч – прихильниця гіпнозу,

Крижані малює смуги

Пальцем сивого морозу…

Прихорошую ялину –

Новий рік іде до хати…

Треба друзів та родину

Ще зі святом привітати…

16 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Україно!

Україно!

 

Україно, страднице свята!

Сильна духом… доблесна державо,

Хай засяє зіркою яскраво

Діадема слави золота!

 

Україно… древня… молода!

Я за тебе пристрасно молюся…

Лине слово кожне до Ісуса,

Наче птаха вільна до гнізда…

 

Україно, краю дорогий!

Скіфський степ люблю несамовито…

Скільки крові предками пролито,

Не здолали все ж нас вороги…

 

Україно… Мідний княжий дзвін

Чує серцем нива урожайна

І гірська криниця життєдайна…

Ти для мене – краща із країн!

 

15 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Рідна мова

Рідна мова

 

 

Хай на землі аж тисячі наріч,

Та молимося Господу завзято

Ми мовою, якою вчила мати,

Співаючи над люлькою щоніч,

Якою мрії линуть до світил,

На рівні підсвідомості щоднини,

Яка з душі звучить, із середини,

І додає хоробрості та сил…

 

Хай на землі говірок аж мільйон,

Однак одна у світі найгарніша,

Дивує колоритністю у віршах,

Чарує, мов трояндовий бутон…

Неначе дзвін церковний у серцях,

Слова лунають щирі та відверті…

У спілкуванні – нації безсмертя,

До цінностей найвищих вірний шлях…

 

Хай на землі без ліку різних мов,

Хай володіє сотнями людина,

Але завжди є рідною єдина…
Вона тече по жилах, наче кров,

Усі відображає почуття,

Народу голос, навіть безгоміння,

Озвучує «за кадром» сновидіння…

Її дає Творець на все життя…

13 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Моя Україно!

Моя Україно!

 

Вітчизно соборна, моя європейська державо!

Багато століть ти терпіла свавілля, тортури…

Нехай українська у світі примножиться слава!

Твоя ж толерантність є часткою ентнокультури!

 

Моя Батьківщино! Твоя діадема тернова –

Насправді корона князівська ні з чим незрівнянна…

Лунає співуча рідненька прабатьківська мова

В душевній молитві, — цнотлива, дзвінка, бездоганна…

 

Країно могутня, прекрасна, прадавня, велична!

Ти – наче матуся, що учить добра і любові:

Русяве волосся, мов нива безкрая пшенична,

А очі глибокі сапфірові та волошкові…

 

О, земле козацька, освячена кров’ю героїв,

Поборнице справжня народної істини, волі!

Немає на мапі місцевості більше такої,

Де кожна стежина – неначебто лінія долі.

.

12 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Молитва за майбутнє України

Молитва за майбутнє України

 

Боже, почуй нашу щиру молитву благальну!

Дай Україні-страждальниці владу нормальну,

Щоб турбувались про люд можновладці нарешті,

Щоб ми жили за законами правди і честі,

Наших дітей щоб ніхто не принизив ніколи,

І щоб зазнали вони хоч би кращої долі,

За копійчиною десь у світи, у далекі

Не відлітали, неначе у вирій лелеки,

Електоратові щоб каменюки підводні

Не підставляли таємно обранці народні,

Щоб не лилася за волю свята кров невинних,

Не забували ми давніх традицій родинних,

Щоб не ходили до церкви старі у лахмітті,

Знали про нас, як про націю мудру у світі.

.

6 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Україна — це Європа!

Україна – це Європа!

 

Україна – це Європа!

Ми – не стадо, ми – не вівці,

Ми – свідомі українці

Від Луганська аж до Чопа!

 

Схід із Заходом єдині

Проти безладу, насилля!

Стрічка жовта, стрічка синя

Дуже личить Батьківщині!

 

Україна – рідна мати!

Руки наші – працьовиті,

Доброті серця відкриті,

Дух козацький не зламати!

 

Горда нація, кмітлива

Є величною у славі!

За добробут у державі

Виступає юнь смілива!

 

Рід співучий хлібороба

Неможливо підкорити!

Ми не звернемо з орбіти!

Україна – це Європа!

.

6 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Україно, рідна та єдина!

Україно, рідна та єдина!

 

Україно, рідна та єдина!

Ти омита кров’ю та сльозами…

Лине всюди ніжними піснями

Унікальна мова старовинна…

Поруч водограй, верба й калина…

Пахне степом, морем та лісами,

Неньки золотавими хлібами

Славна, героїчна Батьківщина…

 

Україно, мила та кохана!

Знаю, ти – найкраща в цілім світі,

Скарбе мій безцінний, заповітній! 

Вабить чиста врода, первозданна…

Мужня, нескорима, нездоланна!

Герб – емблема роду на палітрі…

Твій вінок із синьо-жовтих квітів –

Гордість поколінь… національна…

 

Україно, краю журавлиний,

Земле княжа, сонячна, козацька

І родюча, й щедра, майже райська…

Рушниками встелені стежини…

Незабутні нації доктрини

Зберігає вежа праслов’янська…

О, державо скіфська і сарматська,

Ти у серці б’єшся щохвилини…

4 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Зимовий ранок

Зимовий ранок

 

Потрібно відкашляти сонце імлі застудженій,

Із хмар повиймати треба зірки незчисленні…

Вже ранок, та мряка усюди … світ у напруженні…

Пломбірні дороги січня ще не розчищені…

 

Виконує вітер північний сонату Вагнера,

На гілці сліди пташині, мов ієрогліфи…

А у візерунків на вікнах немає автора?

Хоч на підвіконні ставить мороз автографи…

 

Дрімає спокійно, безжурно уся околиця

І річка під лінзою з кварцу марить інеєм…

Зима норовиста доволі… скрізь, де захочеться

Встановлює власний устрій… закону іменем…

 

4 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Александр Alexandr «Лунная соната»,

http://www.photosight.ru/photos/5260020/?from_member