Марина Алдон – Переможемо!

24 января, 2014 11:44 дп

Переможемо!

 

Моя Україно! Ще доки, матусю, тобі бідувати?

Потрібна нам істинна воля, як небо і зірці, і пташці…

Кидаючи жереба, ділять одежу твою можновладці,

Як воїни римські святого Месії-Спасителя шати…

 

Моя Україно! Над дітьми твоїми вчиняють розправи,

А серце гаряче членують, народ позбавляючи мови…

Герої стоять на Майдані, і кожен померти готовий

Заради нащадків, майбутнього, правди, ідеї, держави…

 

Моя Україно! Я згадую вірші пророка Шевченка,

Казав він: «Борітесь — поборете!»… Знаю, нам Бог помагає!

Ріднішого, кращого краю на цілій планеті немає!

Тому переможемо кривду! Тебе ми прославимо, ненько!

24 січня 2014

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика и Україна. Комментариев к записи Марина Алдон – Переможемо! нет

Марина Алдон – Фантомний біль

17 января, 2014 9:42 пп

Фантомний біль

 

Фантомний біль на місці, де раніше

Тремтіло серце… наче дикий птах,

А зараз попелище… і рівчак…

Від чаду навіть дихати складніше…

 

Симптом невиліковної недуги…

В судини трансплантовано печаль,

Та згадок не позбутися, на жаль,

Як фобій і нервової напруги…

 

Гарячі сльози – норма існування…

Відтято щиру мрію від душі,

Свідомість балансує на межі –

Тривожить… ампутація кохання…

 

Фантомний біль нестерпний і хронічний

Щоночі позбавляє очі снів…

Напевно, патологія чуттів…

Цей світ без тебе… ніби… потойбічний…

 

17 січня 2014

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Евгений Крестьянов «Любава»,

http://www.photosight.ru/photos/5369960/

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: вірші про кохання и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – Фантомний біль нет

Марина Алдон – Небо

8 января, 2014 4:54 пп

Небо

 

Десь там, у глибинах безмірно-глибокого неба

Безмовно ясніє із дивних зірок візерунок,

У млу галактичну пускають коріння дерева,

А вірші знаходять у вічності власний притулок…

 

У вимірах інших і мрії птахами гніздяться,

Слова оживають, неначе напровесні квіти,

Пісням дає крила мистецька довершена праця,

З’являються навіть у нот автентичні орбіти…

 

Десь там, у глибинах небесного Божого схилу

Архангел гортає всесвітню абетку класичну…

Вона таємничу дає кожній літері силу,

Формуючи мову, у світі найбільш поетичну…

 

У нетрях космічних повніше єства розуміння,

Молитва свята очищає і душу, і совість…

У стані блаженства немає земного тяжіння,

Бо твори ліричні вливають на творчу свідомість…

 

 

8 січня 2014

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Kruzz «Излом»,

http://www.photosight.ru/photos/5365864/

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: ніч, релігія, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Небо нет

Марина Алдон – Світле Різдво

7 января, 2014 2:52 пп

Світле Різдво

 

Січня оселя –  казкове сріблясте шатро…

Поруч дива відбуваються кожну секунду…

Лід на ріці – бездоганне сезонне тавро,

Створює вправно мороз трафарет візерунку…

 

Вітер шукає у лісі Господнього світу ядро…

Іній, як борошно… вищого, звісно, ґатунку…

Сніг деформує духовне уявлення про

Справжню поверхню земного й небесного ґрунту…

 

Свічки торкається вечір чорнявим пером…

Полум’я… ніби неквапно танцює мазурку…

Тихо співає колядку дитя про добро…

Світле Різдво я стрічаю з дарунками в клунку…

 

 

7 січня 2014

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Igor Zenin «С РОЖДЕСТВОМ ХРИСТОВЫМ!»,

http://www.photosight.ru/photos/5363915/

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: зима, Різдво, роздуми, свята и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Світле Різдво нет

Марина Алдон – Снігова казка

1 января, 2014 11:39 дп

Снігова казка

 

Зимі полярні ночі до снаги

І лід на віях рік закрижанілих…

На місячній поверхні не сніги,

А срібний попіл наших снів зітлілих…

 

Господнє небо, начебто вівтар,

Сукно зіркове дивне і безкрає…

Холодній вітер – добрий сопілкар…

Майстерно колискову власну грає…

 

Ажурний іній січню до лиця…

Але буває мряці слизько часом…

У мене нині справжній хист митця –

Малюю на вікні з морозом разом…

 

Дитяча казка ніби навкруги…

Та жаль птахів у сквері… зголоднілих…

На місячній поверхні не сніги,

А мрій зола і попіл снів зітлілих…

 

 

1 січня 2014

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Виктор Цыганов, «Белая тишина..»,

http://www.photosight.ru/photos/5080555/?from_member

 

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: зима и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон – Снігова казка нет

Марина Алдон – На літеру А

28 декабря, 2013 8:52 пп

На літеру А

 

Акантовий орнамент на душі,

Агатові сніжинки на стежині…

А ми давно… давно… давно чужі…

Абсурдно в зустріч вірити донині …

 

Агонія… конвульсії… півсмерть…

Абстракція думок –  веде до тебе…

Адреса та ж… та ти не той на чверть…

Амбіції тамують серця трепет…

 

Апостоле і долі, і життя!

Акорди підбираєш до фантазій,

Арканиш потаємні почуття,

Активізуєш подорожі в часі…

 

Архів любові – вицвілі листи,

Альбом гортаю… вірші, фотознімки…

Астральний світ мій добре знаєш ти…

Але цікавить тільки тіло жінки…

 

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Iridi «Про то самое «яблоко, что с древа Адаму на беду сорвала Ева»…,

http://www.photosight.ru/photos/5344731/

Рубрики: Акровірші, Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: акро, вірші про кохання, інтимна лірика и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – На літеру А нет

Марина Алдон – Паперовий світ

28 декабря, 2013 8:50 пп

Паперовий світ

 

В паперовім світі

Із картону квіти,

З ватману будинки,

Небо і хмаринки,

Замки, вежі, храми…

Ще й ворота, брами,

Навіть білі чайки…

Ріки же – із кальки,

Ліс – пап’є-машевий,

Дикий, черешневий…

Стежка – як пергамент,

Камені – орнамент…

Сонце дивне, гарне,

Правда, орігамне…

Юрби мрій казкових

З аркушів книжкових

Мчать кудись… мізерні…

Люди… й ті шпалерні…

Ну й метаморфози…

Справжні тільки сльози…

В світі паперовім

Хочеться любові…

 

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: дитячі вірші, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Паперовий світ нет

Марина Алдон – Інстинкти і звички

28 декабря, 2013 8:48 пп

Інстинкти і звички

 

Я по-новому дихати учусь,

Звикаючи до внутрішніх морозів…

Лише тремчу… за звичкою… чомусь,

Хоча давним-давно не плачу зовсім…

На себе не подібна вже нічим:

Ні виглядом, ні власними піснями…

Зливаюся із обрієм нічним

Німими пересохлими губами…

Слова же другорядні, а між тим

Для серця, для душі є більш доцільним

Те, що іще не сказано ніким…

Чуття же поза мовленням суспільним…

 

Вчусь жити… видозмінювать думки…

Інакші патентую псевдоніми…

Знеболити щоб зошит і рядки,

Ховаю згадки-спомини за рими…

А в хаті сиро, темно… все одно…

Мрій небагато – звісно… згідно норми…

Вітрисько дзьобом гучно б’є в вікно,

Бо прагне лінгвістичної реформи…

Старі листи – мов вицвілий папір…

Здаються навіть літери чужими…

Вогнем жонглює свічка, як факір,

Невільно… в автономному режимі…

 

Без тебе вчуся спати. Вже диван

У спальні розмістила замість холу,

На стелі зобразила океан

Та випила сто капсул валідолу…

У лапках пишу вже займенник «ми»,

Хоча правопис… нібито…  дрібничка,

Як про любов складаються псалми…

А творчість – це шкідлива досить звичка…

Потрібно, щоб додав наснаги вірш…

Працюю над характером активно…

На місяць вию тільки, як раніш,

Немов вовчиця біла… інстинктивно…

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Iridi «*****»,

http://www.photosight.ru/photos/5350203/

 

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: вірші про кохання, інтимна лірика и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – Інстинкти і звички нет

Марина Алдон – Зимове

28 декабря, 2013 8:45 пп

Зимове

 

Безжурно спить галявина казкова,

У млі густій співають хуртовини,

Настромлена на голочку ялини

Сніжинка – витинанка паперова…

 

Мороз терпкий на річку без зусилля

Вуздечку накидає…  кришталеву…

Долоню шелестку, тверду… січневу

На собі відчуває все довкілля…

 

За хмарою півмісяць плоть фізичну,

Неначе за сутаною ховає…

Курсують вільні мрії небокраєм,

Шукаючи країну фантастичну…

 

Виконує вітрисько сім рапсодій,

Чекаючи світанку нетерпляче…

Зима одвічно має кілька значень,

Тривалість різну в серці і в природі…

 

Дорога трохи звивиста, цукрова,

За пагорбом… Північний ніби полюс…

А янгол тихо-тихо крутить глобус…

Безжурно спить галявина казкова…

 

28 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Виктор Цыганов «К вечеру..»,   

http://www.photosight.ru/photos/5342050/

Рубрики: Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: зима и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон – Зимове нет

Марина Алдон – Зоряна ніч, місячна ніч…

25 декабря, 2013 3:40 пп

Зоряна ніч, місячна ніч…

За мотивами пісні «Тиха ніч», що стала християнським різдвяним гімном

 

 

Зоряна ніч, місячна ніч…

Сплять луги та ліси…

Переливаються пломені свіч,

Линуть вітриська пісні зусібіч,

Навіть святих голоси –

Альти звучать та баси.

 

Лід на річках, на потічках –

То мороз-віртуоз

Свій кришталевий розмотує стяг,

Радість іскриться у нього в очах,

Бо народився Христос –

Сповнити вищий прогноз…

 

Вічний Отець, Бог наш – Творець

Чує дзвін у церквах,

Щиру молитву дитячих сердець,

Бачить планети молочний вінець,

Шати ялин у дворах

Та снігурів у садах…

 

Благословля Боже Маля

У пітьмі кожен дім:

І жебрака-прохача, і царя…

Славить Ісуса і небо, й земля…

Світу спасіння у Нім…

Ласку дарує усім…

 

 25 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: зима, привітання, релігія и Різдво. Комментариев к записи Марина Алдон – Зоряна ніч, місячна ніч… нет

« Следующие  
  Предыдущие »