Марина Алдон – 29 грудня. Зимова казка

23 июля, 2013 6:59 дп

Двадцять дев’яте грудня. Зимова казка

3D, у техніці розчинення

Цей сніг, як жива істота, сидить на клуні,
Літає та ходить пішки під час безсоння…
Автограф на білих нотах зими-красуні,
Морозивом пахне трішки її долоня…

Безмовний доволі грудень, із неба родом,
Рахує вітри сумлінно та їхні вади…
Берізці цілує груди, тремтить над глодом,
Вербі же – тонке коліно ласкаво гладить…

Місток коронує крига та іній-пудра,
А річка вдягає маску нову, звабливу…
Цей світ, як відкрита книга свята і мудра…
Приємно читати казку таку правдиву…

У тексті розчинено вірш:

Цей сніг, як жива істота,
Літає та ходить пішки…
Автограф на білих нотах
Морозивом пахне трішки…

Безмовний доволі грудень
Рахує вітри сумлінно,
Берізці цілує груди,
Вербі же – тонке коліно…

Місток коронує крига,
А річка вдягає маску…
Цей світ, як відкрита книга…
Приємно читати казку…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Сычева Алексея Владимировича «Зимнее утро»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 грудня. Зимова казка нет

Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад

23 июля, 2013 6:33 дп

Двадцять восьме грудня. Снігопад

3D, у техніці розчинення

На вулиці сьогодні снігопад… бій із негодою…
Вітрисько гомонить із горобцями потойбічними…
Відбілює зима щомиті сад своєю содою,
Ридає сіра хмара пластівцями кристалічними…

Аж мружаться й земля, і небосхил від невдоволення…
Серпанок огортає всю планету чи хурделиця?
В заметі десь найбільше із світил з дефектом променя…
А, може, навіть кануло у Лету, або сердиться…

Тривожать дуже опади людей… своєю сутністю,
Бо труться у обличчя перехожих найбезмовніших…
Сміється тільки грудень-ієрей над нерозумністю,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих найкоштовніших…

У тексті розчинено вірш:

На вулиці сьогодні снігопад…
Вітрисько гомонить із горобцями…
Відбілює зима щомиті сад своєю,
Ридає сіра хмара пластівцями…

Аж мружаться й земля, і небосхил –
Серпанок огортає всю планету…
В заметі десь найбільше із світил,
А, може, навіть кануло у Лету…

Тривожать дуже опади людей,
Бо труться у обличчя перехожих…
Сміється тільки грудень-ієрей,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Депутатова Юрия Михайловича «З имняя сказка»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, місто, пейзажна лірика, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад нет

Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги

23 июля, 2013 6:30 дп

Двадцять сьоме грудня. Зимові розваги

3D, у техніці розчинення

У грудні надто добрі, світлі сни, дорога, мов кросворд…
Так хочеться торкнутися зірок, відкрити настіж шибу…
Зима готує сани, ковзани та лижі, сноуборд…
Запрошує у гори, на каток, до ватри, у колибу…

А біля хати добрий сніговик, великий, як Самсон,
Із віником відлякує мороз із поглядом дитинки…
Старий вітрисько, сивий чарівник, наспівує шансон,
Танцює, наче справжній віртуоз, напевно, для ялинки…

У скверику скульптури льодові та брили крижані –
Шедеври творчі зодчих та митців… Казкові краєвиди!
Сніжинки – квіти неба… як живі, чомусь такі смішні…
Летять на літаках із папірців… звичайно, з Антарктиди…

У тексті розчинено вірш:

У грудні надто добрі, світлі сни,
Так хочеться торкнутися зірок…
Зима готує сани, ковзани,
Запрошує у гори, на каток…

А біля хати добрий сніговик
Із віником відлякує мороз…
Старий вітрисько, сивий чарівник,
Танцює, наче справжній віртуоз…

У скверику скульптури льодові –
Шедеври творчі зодчих та митців…
Сніжинки – квіти неба… як живі…
Летять на літаках із папірців…

 

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Самарской Елены Михайловны «Русская тройка с ямщиком»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, зима, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги нет

Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка

22 июля, 2013 12:50 пп

Двадцять шосте грудня. Ялинка

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

В моїй кімнаті місячне проміння…
Вже прибрана ялинка, штора з хвої…
Чекає свята доня з нетерпінням…

Верхівка в ваті панни лісової…
На гілочці перлинка чи насіння?
Два янголята поруч, два герої…

Червоні кулі гарні в коридорі…
Розкішні шати дереву так личать!
Гірлянди різнобарвні, наче зорі…
Усюди в хаті тиша таємнича…

Вічнозелена панна, як царівна,
Ногою топче килим натуральний…
Стоїть безмовно, гордо, струнко, рівно…
А за віконцем холод аномальний…

У тексті розчинено ЯС:

В моїй кімнаті
Вже прибрана ялинка,
Чекає свята…

Верхівка в ваті,
На гілочці перлинка,
Два янголята…

Червоні кулі гарні –
Розкішні шати…
Гірлянди різнобарвні
Усюди в хаті…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Болундь Инны Андреевны «Рождественская ночь»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка нет

Марина Алдон – 24 грудня. Вітер у натовпі

22 июля, 2013 11:16 дп

Двадцять четверте грудня. Вітер у натовпі

3D, у техніці розчинення

Зима ридає снігом… Видно, з радості… цілує незнайомців…
У натовпі немає з ким погратися, просити навіть марно…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці з бурулькою в долоньці…
У окулярах річка, як полярниця… закутана, та гарна…

Ажурні візерунки роздивляється мусон посеред неба…
На вікнах де-не-де моделі всесвіту зі срібною габою…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця, прибрати вдома треба…
Із груднем розпочати важко бесіду, він зайнятий собою…

Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться без променів-намиста…
Дерева дишуть мегаснами Божими у масках для наркозу…
Довкола метушня… широка вулиця стурбованого міста
Поснована сліпими перехожими… й глухими… від морозу…

У тексті розчинено вірш:

Зима ридає снігом… Видно, з радості…
У натовпі немає з ким погратися…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці…
У окулярах річка, як полярниця…

Ажурні візерунки роздивляється,
На вікнах де-не-де моделі…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця…
Із груднем розпочати важко бесіду…

Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться…
Дерева дишуть мегаснами Божими…
Довкола метушня… широка вулиця
Поснована сліпими перехожими…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Krasnov Vladimir, «***Пришла зима»,
http://www.photosight.ru/photos/5133843/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 грудня. Вітер у натовпі нет

Марина Алдон – 21 грудня. Зимове сонцестояння

22 июля, 2013 6:30 дп

Двадцять перше грудня. Зимове сонцестояння

3D, у техніці розчинення
21 грудня – день зимового сонцестояння

Єднання небосхилу і землі та стрАху з мужністю…
Маленька свічка чує Божу мову, Йони бесіду…
Мертвіє сонце-колесо у млі всією сутністю,
Щоб народитись, певно, потім знову з лона Всесвіту…

Спиняється у космосі десь мить, чи цикл активності
Збагнути ступінь дива прагне розум, силу звичаїв…
Аж три доби червона куля спить за гранню дійсності,
В обіймах біловусого морозу, звісно, в відчаї…

На білий танець зірку кличе ніч, бо світоч вигорів…
Півмісяць усміхається ласкаво над будинками…
Небесне коло в лоні потойбіч, у іншім вимірі?
Чи в ліжку? Я йому готую каву зі сніжинками…

У тексті розчинено вірш:

Єднання небосхилу і землі…
Маленька свічка чує Божу мову…
Мертвіє сонце-колесо у млі,
Щоб народитись, певно, потім знову…

Спиняється у космосі десь мить,
Збагнути ступінь дива прагне розум…
Аж три доби червона куля спить
В обіймах біловусого морозу…

На білий танець зірку кличе ніч,
Півмісяць усміхається ласкаво…
Небесне коло в лоні потойбіч?
Чи в ліжку? Я йому готую каву…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Ильина Максима Алексеевича «Зимняя ночь»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, народні звичаї, ніч, роздуми, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 грудня. Зимове сонцестояння нет

Марина Алдон – 19 грудня. Миколай

22 июля, 2013 6:23 дп

Дев’ятнадцяте грудня. Миколай

3D, у техніці розчинення
19 грудня – свято Миколая Чудотворця

Сніжинок поруч біла зграя, хороводить у повітрі…
Ми ждем у гості Миколая Чудотворця…
Він має для дітей дарунки, сни гортає їхні світлі,
На склі малює візерунки – мрії сонця…

Як зорі видихають світло неяскраве, золотисте,
Святий приходить непомітно та спокійно…
У кожен двір, у кожну хату, в дикий ліс, у поле чисте
Приводить зимоньку кудлату, енергійну…

У нього вуса – хмари сиві, наче зігнуті спіралі,
Вітри в борідці… гомінливі… й лід холодний…
Долає траси міжнародні, міжпланетні магістралі,
Приносить мир… кур’єр Господній благородний…

У тексті розчинено вірш:

Сніжинок поруч біла зграя…
Ми ждем у гості Миколая…
Він має для дітей дарунки,
На склі малює візерунки…

Як зорі видихають світло,
Святий приходить непомітно…
У кожен двір, у кожну хату
Приводить зимоньку кудлату…

У нього вуса – хмари сиві,
Вітри в борідці… гомінливі…
Долає траси міжнародні,
Приносить мир… кур’єр Господній…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, зима, релігія, свята, традиції и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 грудня. Миколай нет

Марина Алдон – 18 грудня. Крижані риби

21 июля, 2013 5:29 пп

Вісімнадцяте грудня. Крижані риби

3D, у техніці розчинення

Під склом холодним риби крижані, мов фіанітові,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом, бо натомлені…
Зими узорні крила крейдяні належать світові,
Прикуті до води міцним морозом сонця промені…

У карасів на спинах, не луска, що пахне сирістю,
А дивний епідерміс зі сніжинок – замість шат, одеж…
На все життя акваріум-ріка… своєю милістю…
Для них – держава, місто і будинок… та джакузі теж…

Дрібненькі зовсім камені сумні, давно приручені,
Вдивляються розгублено у морок… вірять Хроносу..
Сузір’я риб вивчає у воді й планети сплющені
Сивобородий грудень-іхтіолог, маг із космосу…

У тексті розчинено вірш:

Під склом холодним риби крижані,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом…
Зими узорні крила крейдяні
Прикуті до води міцним морозом…

У карасів на спинах, не луска,
А дивний епідерміс зі сніжинок…
На все життя акваріум-ріка
Для них – держава, місто і будинок…

Дрібненькі зовсім камені сумні
Вдивляються розгублено у морок…
Сузір’я риб вивчає у воді
Сивобородий грудень-іхтіолог…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Суворова Сергея Юрьевича «Диалог ледяных рыбок»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 грудня. Крижані риби нет

Марина Алдон – 17 грудня. Зимове сонце

21 июля, 2013 5:26 пп

Сімнадцяте грудня. Зимове сонце

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Над осокором – грудня колискові…
Одна мала хмарина снігом повна…
Холодне сонце з віхолою в змові…

З тонким узором стежки срібна вовна…
Прозора скатертина на ставкові…
Й записка: «Хто це?» від зими… умовна…

Вікно відкрите навстіж… Трохи смутно…
Біліє рама, свічка-альбіноска…
Ніхто не хоче заміж абсолютно
За вітрюгана, навіть за Морозка…

Синичку пригостити, може, чаєм?
Тремтить і птаха, і безлюдний скверик…
Світило денне холод пропускає
У всі шари земної атмосфери…

У тексті розчинено ЯС:

Над осокором
Одна мала хмарина,
Холодне сонце…

З тонким узором
Прозора скатертина
Й записка: «Хто це?»

Вікно відкрите навстіж,
Біліє рама…
Ніхто не хоче заміж
За вітрюгана…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Ходюкова Александра Дмитриевича «П 206»

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 грудня. Зимове сонце нет

Марина Алдон – 16 грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна

20 июля, 2013 4:21 пп

Шістнадцяте грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна

3D, у техніці розчинення

Хмара, як сивий янгол із круглим німбом…
Сонце, немов крижинка, якесь байдуже…
З вітром танцює танго, із власним гідом,
Юна зима-блондинка, ефектна дуже…

Сосни старі дрімають, їм небо сниться,
Кожна у довгій рясі струнка ялина…
Спокій у серці гаю, мов у провидця…
Передається птасі наснага дивна…

Тихо тремтить струмочок у срібних ластах…
У крижанім береті мороз міцніший…
Грудень плете віночок собі до свята…
Зі снігових заметів і світ гарніший…

У тексті розчинено вірш:

Хмара, як сивий янгол,
Сонце, немов крижинка…
З вітром танцює танго
Юна зима-блондинка…

Сосни старі дрімають,
Кожна у довгій рясі …
Спокій у серці гаю
Передається птасі…

Тихо тремтить струмочок
У крижанім береті…
Грудень плете віночок
Зі снігових заметів…

 

 

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, зима, ліс, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна нет

« Следующие  
  Предыдущие »