Друге березня. Обійми
3D, у техніці розчинення
Обійми мене лагідно вітром, весною ранньою…
Знаю, між нами міста, кілометри… чи навіть… вічності…
Хочу тебе я жадібно надлюбов’ю, як світ… безкрайньою…
Поцілувати в вуста… у диханні ж гормони ніжності…
Обійми зачаровано березнем… та туманами,
Не відпускай моїх рук, грій листами, а ще – світлинами…
Наші сни заримовано в небі і кров’ю, й ранами…
Акростежка́ми розлук… у нікуди йдемо… сльозинами…
Обійми, хоч би подумки – серцем відчую пестощі…
Мовою праворожби гомонять потічки розхристані…
Гори між нами – сходинки… Любий, забудь про ревнощі…
Переступи їх… люби… бо для душ не існує відстані…
У тексті розчинено вірш:
Обійми мене лагідно…
Знаю, між нами міста…
Хочу тебе я жадібно
Поцілувати в вуста…
Обійми зачаровано…
Не відпускай моїх рук…
Наші сни заримовано
Акростежка́ми розлук…
Обійми, хоч би подумки
Мовою праворожби…
Гори між нами – сходинки…
Переступи їх… люби…
25 січня 2012
Оставить комментарий