Музика дощу
Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…
Я вслухаюсь у ритми… тамую дихання… мовчу…
Це лунає всесвітня рапсодія, пісня свободи…
Осідає волога, торкається листя дерев,
І здається, неначе бентежно циклон барабанить,
Зачаровують світ… автентичні мотиви джерел,
Ніби грають у лісі старі механічні орга́ни…
Плаче скрипка нестямно у східного вітру в руках,
Аплодує трава, у поклоні схиляються квіти…
А зі сцени-гнізда озивається юний ще птах,
Його сурми душі, як мелодії диво-трембіти…
Фантастична акустика опадів… Трохи тремчу,
Промокаю, але… відчуваю прилив насолоди…
Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…
29 березня 2015
11 июня, 2015 3:46 пп
Марино, вітаю! Вірші добротні — так тримати! Я також пишу вірші, але,
скоріше, не від великого розуму, а від великої потреби, так би мовити, вилити душу. У Вашій поезії проглядається філософський підтекст. Бажаю
творчого натхнення.
5 июля, 2015 9:13 пп
Дуже дякую! З радістю почитаю ваші вірші! На жаль, зараз пишу дуже мало… часу не вистачає)