Марина Алдон – 28 червня. День Конституції України

14 апреля, 2013 3:03 пп

28 червня –  День Конституції України

Двадцять восьме червня. Конституція

3D, у техніці розчинення

Є у кожного з нас право із народження, з дитинства
І на щастя, й на свободу, на життєвий курс активний…
Конституція держави, громадянського суспільства –
Основний закон народу, акт важливий, нормативний…

Рідний стяг і мова рідна є здобутками героїв!
Подарунок Бога й долі – герб і гімн, земля родюча…
Тож, не станем на коліна, не складем ні рук, ні зброї!
Перед ворогом ніколи головИ ж не схилить круча!

Спільний в нас усіх зачаток, нам єдине небо сниться,
Ми об’єднані в родину – неподільну та єдину…
Рідний край – коштовний спадок… найпрекрасніша скарбниця …
Поцінуймо ж Батьківщину, волошкову Україну!

У тексті розчинено вірш:

Є у кожного з нас право
І на щастя, й на свободу…
Конституція держави –
Основний закон народу…

Рідний стяг і мова рідна –
Подарунок Бога й долі…
Тож, не станем на коліна
Перед ворогом ніколи…

Спільний в нас усіх зачаток,
Ми об’єднані в родину…
Рідний край – коштовний спадок…
Поцінуймо ж Батьківщину!

 

14 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, громадянська лірика, народні звичаї, традиції, Україна и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 червня. День Конституції України нет

Марина Алдон – 27 червня. Про себе

14 апреля, 2013 12:25 пп

Двадцять сьоме червня. Про себе

3D, у техніці розчинення

Народилася я влітку, коли дмуть вітри пророчі,
Охрестив Бог-Батько словом і гучним, і життєдайним…
Розумію кожну квітку, що вдивляється у очі,
Знаю мову трав чудово із наріччям незвичайним…

Стали домом мені гори, де свобода, наче лікар,
Усміхається смерічка… загадкова, ностальгійна…
Тчу віршовані узори, мікросвіт зі знаків-літер…
В жилах кров? Скоріше – річка… верховинська… неспокійна …

Вдалину веде стежина… не земна, а галактична…
Прямо в небо, по веселці заримовані мчать мрії…
Бо ж ім’я моє – Марина, вдача – вперта, романтична…
І вогонь, і лід у серці, у душі усі стихії…

Наче птах, співаю в терні, як ніхто… ніколи… зроду…
Гладжу місячні вітрила, ніби в полі житній колос…
Народилась я у червні, коли пахне листя глоду…
Маю пісні дати крила… і, звичайно, власний голос…

У тексті розчинено вірш:

Народилася я влітку,
Охрестив Бог-Батько словом…
Розумію кожну квітку,
Знаю мову трав чудово…

Стали домом мені гори,
Усміхається смерічка…
Тчу віршовані узори…
В жилах кров? Скоріше – річка…

Вдалину веде стежина,
Прямо в небо, по веселці…
Бо ж ім’я моє – Марина:
І вогонь, і лід у серці…

Наче птах, співаю в терні…
Гладжу місячні вітрила…
Народилась я у червні…
Маю пісні дати крила…

14 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, про себе, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 червня. Про себе нет

Марина Алдон – 26 червня. Наркотик

14 апреля, 2013 12:23 пп

26 червня — Міжнародний день боротьби з наркоманією

Двадцять шосте червня. Наркотик

3D, у техніці розчинення

Що робити? Дощі тремтять… наче пальці хворі…
У свідомості мла безмежна… скоріше – протяг…
А на серці давно печать, чи колапс у долі  –
Від наркотиків я залежна… вбиває потяг…

У судинах – об’єм землі, на душі же – камінь…
Небеса протикає голка, либонь, уявна?
Сонця плавиться диск на склі… на віконній рамі…
Хмара, наче стара футболка… якась безбарвна…

Бачу всесвіту чітко край… галактичні рани…
Недалеко… отам, за гаєм… вітри дмуть… вільні…
Як вернути примарний рай, відчуття нірвани,
Коли грошей уже немає? Борги суцільні…

Що робити? Дощі тремтять… і чому холодні?
Де дитинства пора щаслива? У снах курличе…
Тихо-тихо, неначе тать, або наче злодій,
Підкрадається смерть жахлива… все ближче-ближче…

Може, випити валідол від журби-абсурду,
Як ночами старенька мати, періодично…
Бо виносить вердикт укол, мов у залі суду…
Та засуджує він до страти… категорично…

Сила волі у мене є? Мовчки… тліє віра,
Але, певно, вона недужа, безкрила, квола….
Організм уже збій дає і старіє шкіра,
А де очі були – калюжа… вода прозора…

Що робити? Життя гублю… Знаю смак облуди…
Віднімає наркотик спокій, беззаперечно…
Я благаю усіх, молю, зупиніться, люди!
Не вживайте приманний опій… це небезпечно!

У тексті розчинено вірш:

Що робити? Дощі тремтять…
У свідомості мла безмежна…
А на серці давно печать –
Від наркотиків я залежна…

У судинах – об’єм землі,
Небеса протикає голка.
Сонця плавиться диск на склі…
Хмара, наче стара футболка…

Бачу всесвіту чітко край…
Недалеко… отам, за гаєм…
Як вернути примарний рай,
Коли грошей уже немає?

Що робити? Дощі тремтять…
Де дитинства пора щаслива?
Тихо-тихо, неначе тать,
Підкрадається смерть жахлива.

Може, випити валідол,
Як ночами старенька мати,
Бо виносить вердикт укол
Та засуджує він до страти.

Сила волі у мене є,
Але, певно, вона недужа.
Організм уже збій дає,
А де очі були – калюжа…

Що робити? Життя гублю…
Віднімає наркотик спокій.
Я благаю усіх, молю,
Не вживайте приманний опій!

 

14 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 червня. Наркотик нет

Марина Алдон – 25 червня. Червнева ніч у лісі

14 апреля, 2013 11:15 дп

Двадцять п’яте червня. Червнева ніч у лісі

3D, у техніці зіставлення

На небі зорі чи черешні, мла проростає у повітря…
Горять, запалені Творцем свічки… в цю ніч… ароматичні…
Дроздів звучать акорди перші, сни відганяє місяць вістрям…
У парі з ніжним вітерцем струмки співають фантастичні…

Блукає лісом тепле літо… листки тополі, як фіранки…
Серпанок горнеться до ніг, трава гладка та шовковиста…
Ромашка вабить пишним цвітом, а де ж ховаються фіалки?
Шукаю м’яту край доріг, знаходжу із суниць намисто…

Спокійно, затишно довкола… У червня настрій романтичний…
Галява, мов іконостас, у серці благодать первинна…
В задумі скеля вузькочола… імлистий гай, як храм античний…
Спливає непомітно час… Природа дика, та гостинна…

У тексті розчинено два вірші:
1.
На небі зорі чи черешні
Горять, запалені Творцем…
Дроздів звучать акорди перші
У парі з ніжним вітерцем…

Блукає лісом тепле літо,
Серпанок горнеться до ніг…
Ромашка вабить пишним цвітом,
Шукаю м’яту край доріг…

Спокійно, затишно довкола…
Галява, мов іконостас…
В задумі скеля вузькочола…
Спливає непомітно час…

2.
Мла проростає у повітря…
Свічки… в цю ніч… ароматичні…
Сни відганяє місяць вістрям…
Струми співають фантастичні…

Листки тополі, як фіранки…
Трава гладка та шовковиста…
А де ж ховаються фіалки?
Знаходжу із суниць намисто…

У червня настрій романтичний…
У серці благодать первинна…
Імлистий гай, як храм античний…
Природа дика, та гостинна…

 

14 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, ліс, літо, ніч, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 червня. Червнева ніч у лісі нет

Марина Алдон – 24 червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії»)

13 апреля, 2013 3:22 пп

Двадцять четверте червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії»)

3D, у техніці розчинення

Пелюстки, наче справжні діаманти у казковій голубіні,
Чарують персні лагідних листків узором самобутнім…
А над водою чайки-музиканти імітують Паганіні,
Немов на грані різних двох світів… гудуть вітри могутні…

Щоранку розкриваються бутони, як повіки галактичні,
Чудово знають сонця родовід і чують Божий голос…
Обличчя благородні, мов з ікони ідеальні, автентичні…
Їм озеро – маленький небозвід, а, може, мікрокосмос…

НастОї трав, розчинені у літі, у молозиві русалок,
Просочені парфумами хмарин і пафосом поетів…
Немає за латаття кращих квітів – елегантних витинанок,
Немає таємничіших рослин, напевно, на планеті…

У тексті розчинено вірш:

Пелюстки, наче справжні діаманти,
Чарують персні лагідних листків…
А над водою чайки-музиканти,
Немов на грані різних двох світів…

Щоранку розкриваються бутони,
Чудово знають сонця родовід…
Обличчя благородні, мов з ікони…
Їм озеро – маленький небозвід…

НастОї трав, розчинені у літі,
Просочені парфумами хмарин…
Немає за латаття кращих квітів,
Немає таємничіших рослин…

 

13 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії») нет

Марина Алдон – 23 червня. Літня гроза

9 апреля, 2013 1:56 пп

Двадцять третє червня. Літня гроза

3D, у техніці зіставлення

У небі безмежному, вічному знову гроза палить люльку…
Рингтони вистукує грім, імітує космічні музики
На древньому бубні магічному, згідно шаманського культу…
На хмари нанесено грим… Де таїться овал сонцеликий?

Фокстрот витанцьовує блискавка – змійка блискуча, вогненна,
Виконує, мовчки, обряд, інкарнує світи потойбічні…
На спині оздоблення – вишивка, дика нестримність у генах,
В душі електричний розряд, точні імпульси в серці, ритмічні…

А злива жонглює дощинками, око сльозиться Господнє,
Нанизує сум на траву, традиційно зволожує квіти…
Не стежить вітрисько за вчинками, млу диво лякає природне…
Хитає сосну лісову в бурю щиро закохане літо…

У тексті розчинено два вірші:
1.
У небі безмежному, вічному
Рингтони вистукує грім
На древньому бубні магічному…
На хмари нанесено грим…

Фокстрот витанцьовує блискавка,
Виконує, мовчки, обряд:
На спині оздоблення – вишивка,
В душі електричний розряд…

А злива жонглює дощинками,
Нанизує сум на траву…
Не стежить вітрисько за вчинками,
Хитає сосну лісову…

2.
Знову гроза палить люльку,
Імітує космічні музи́ки,
Згідно шаманського культу…
Де таїться овал сонцеликий?

Змійка блискуча, вогненна
Інкарнує світи потойбічні –
Дика нестримність у генах,
Точні імпульси в серці, ритмічні…

Око сльозиться Господнє,
Традиційно зволожує квіти…
Млу диво лякає природне –
В бурю щиро закохане літо…

9 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, дощ, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 червня. Літня гроза нет

Марина Алдон – 22 червня. Барвінок

8 апреля, 2013 8:29 пп

Двадцять друге червня. Барвінок

3D, у техніці розчинення

Ніжно стелиться барвінок… Декламує літо вірші…
Лине пісня птиць ранкова – аріозо легендарне…
У квіток – небес відтінок (може, очі ще й синіші),
Жовте дно зіниць, як сонце, тільки крихітне, янтарне…

На тонесеньких стеблинах корінці, неначе вуси…
Грає вітровій у сховки із метеликом барвистим…
Червень ходить по коліна у нектарі, жде спокуси…
У траві густій віночок… пахне дивом росянистим…

Пелюсто́чки із тканини – із шифону, з оксамиту?
Листя з бірюзи… пружинисте, з елементами декору…
Усміхаються рослини… на горі, у серці світу…
Тішаться ліси Карпатські – дивовижну ж мають флору…

У тексті розчинено вірш:

Ніжно стелиться барвінок…
Лине пісня птиць…
У квіток – небес відтінок,
Жовте дно зіниць…

На тонесеньких стеблинах
Грає вітровій…
Червень ходить по коліна
У траві густій…

Пелюсто́чки із тканини?
Листя з бірюзи?
Усміхаються рослини…
Тішаться ліси…

 

8 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 червня. Барвінок нет

Марина Алдон – 21 червня. День літнього сонцестояння

7 апреля, 2013 9:13 пп

Двадцять перше червня. День літнього сонцестояння

3D, у техніці розчинення

Ніч капризна та тривожна, тіні дивляться на світло,
Бо найдовший день у році, навіть трави всі цілющі…
Спати хочеться, не можна… чорна кава пахне літом…
У душі мільйон емоцій… три записки на подушці…

Квітне папороть у гаї, дива ждуть ліси казкові…
Оживає храм природи, розсуваються фіранки…
Славлять гори водограї, на воді вінки святкові…
Мавки водять хороводи, щось наспівують русалки…

Мла відкрита для обрядів, червень потайки ворожить…
Розгорається багаття, є в вогню магічна сила…
Місяченьку зорі раді… Тільки хмара на сторожі…
Те́пло… геть одежу, плаття! Вітровії чистять крила…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Ніч капризна та тривожна,
Бо найдовший день у році…
Спати хочеться, не можна…
У душі мільйон емоцій…

Квітне папороть у гаї,
Оживає храм природи,
Славлять гори водограї,
Мавки водять хороводи…

Мла відкрита для обрядів,
Розгорається багаття…
Місяченьку зорі раді…
Те́пло… геть одежу, плаття!

2.
Тіні дивляться на світло,
Навіть трави всі цілющі…
Чорна кава пахне літом…
Три записки на подушці…

Дива ждуть ліси казкові…
Розсуваються фіранки…
На воді вінки святкові…
Щось наспівують русалки…

Червень потайки ворожить…
Є в вогню магічна сила…
Тільки хмара на сторожі…
Вітровії чистять крила…

 

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, народні звичаї, обряди, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 червня. День літнього сонцестояння нет

Марина Алдон – 20 червня. Мої Карпати

7 апреля, 2013 12:10 пп

Двадцяте червня. Мої Карпати

3D, у техніці зіставлення

Карпати – філармонія пташина, в гОрах мУзика казкова…
Тут виграють оркестри симфонічні, гомонять маленькі квіти,
Тут липа із берізкою – родина, їх єднає спільна мова,
Тут тихо дишуть скелі предковічні, ввись ведуть стежин орбіти…

Карпати – храм душі і праприроди, інший світ у серці гаю…
Тут вітровії, наче прихожани, камінці, немов скрижалі,
Тут пізнається сутність насолоди, бо ліси – останки раю…
Вода джерельна має смак нірвани, ватра спалює печалі…

Карпати – див та мудрості скарбниця, життєдайний дощ у хащі..
Тут можна зняти хмару з небокраю, а росинки, як насіння,
Травинки, мов зелена плащаниця, стиглі ягоди – найкращі…
Ночами тіні предків оживають…. тут дає Господь прозріння…

У тексті розчинено два вірші:

1.
Карпати – філармонія пташина…
Тут виграють оркестри симфонічні,
Тут липа із берізкою – родина,
Тут тихо дишуть скелі предковічні…

Карпати – храм душі і праприроди…
Тут вітровії, наче прихожани,
Тут пізнається сутність насолоди,
Вода джерельна має смак нірвани…

Карпати – див та мудрості скарбниця…
Тут можна зняти хмару з небокраю,
Травинки, мов зелена плащаниця,
Ночами тіні предків оживають….

2.
В гОрах мУзика казкова…
Гомонять маленькі квіти,
Їх єднає спільна мова,
Ввись ведуть стежин орбіти…

Інший світ у серці гаю…
Камінці, немов скрижалі,
Бо ліси – останки раю…
Ватра спалює печалі…

Життєдайний дощ у хащі..
А росинки, як насіння,
Стиглі ягоди – найкращі…
Тут дає Господь прозріння…

 

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 червня. Мої Карпати нет

Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

6 апреля, 2013 11:02 пп

Дев’ятнадцяте червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

3D, у техніці розчинення

Обличчя юне, норов чесний, непорочний,
У центрі світу чи картини – дві зіркИ…
Чудово знає Бог небесний, Вічний Зодчий,
Що значить мати для дитини… й навпаки…

Ступає хмарами Марія в надреальність…
На небі штори край світліший… Де ж земля?
Біля грудей у жінки – мрія… світла радість,
Тримає сина – скарб найбільший… немовля…

Два янголята майже поряд… біля брами…
Вітри ховаються під хустку… Від митця?
Мудрець Мадонни ловить погляд із піснями…
Вона несе Месію людству, дар Творця!

У тексті розчинено вірш:

Обличчя юне, норов чесний
У центрі світу чи картини…
Чудово знає Бог небесний,
Що значить мати для дитини…

Ступає хмарами Марія…
На небі штори край світліший…
Біля грудей у жінки – мрія…
Тримає сина – скарб найбільший…

Два янголята майже поряд…
Вітри ховаються під хустку…
Мудрець Мадонни ловить погляд…
Вона несе Месію людству!

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті нет

« Следующие  
  Предыдущие »