Тридцять перше липня. Самотня вічність
3D, у техніці розчинення
Півмісяця срібне вістря лоскоче обрій,
Розгойдує сни у колисці природи нічка…
Без тебе гірке повітря, дере у горлі…
І всохлі струмки-віршописці не жде вже річка…
Приймає у лоно ватра тремтливі тіні,
Листи, не дописані часом вітрисько топче…
Невже я тебе не варта? Душа в молінні…
Ніколи не будемо разом… Ти сам не хочеш…
Зірки… за рельєфом різні, та схожі блиском,
Об’єднує тільки мовчання крайнебо й вічі…
Імла не страшить у лісі, хоч північ близько…
Лякає життя без кохання, самотня вічність…
У тексті розчинено вірш:
Півмісяця срібне вістря
Розгойдує сни у колисці…
Без тебе гірке повітря
І всохлі струмки-віршописці…
Приймає у лоно ватра
Листи, не дописані часом…
Невже я тебе не варта?
Ніколи не будемо разом…
Зірки… за рельєфом різні,
Об’єднує тільки мовчання…
Імла не страшить у лісі,
Лякає життя без кохання…
25 травня 2013
