Двадцять дев’яте липня. Без одежі

3D, у техніці розчинення

У снах твоїх з’являюсь без одежі інстинктивно…
По той бік мрій оголена душа… не жде спокуси…
Немов на дні Великого Ковша… туман загуслий…
Стою, як Єва… Це тебе бентежить? Дуже дивно…

У стилі ню… у млі первинній… зручно понад світом
Зірками йти до тебе по любов, по жмуток щастя…
Нести слова поезій-молитОв, сльозу – причастя…
Зі мною лиш папір і авторучка для поміток…

Не те важливо, тіло чи у сукні, чи в білизні,
А чи відкрите серце для чуттів, чи б’ється з шалом…
Чи значу щось для тебе у житті (багато – мало)…
На тлі ночей і вражень незабутніх – афоризми…

Вдивляюся у небо нескінченне, стогне явір…
Летять вітри на місяць навмання… неквапно, яро…
Втішає, що коли я без вбрання… в форматі макро…
На міліметр ближче ти до мене… у уяві…

У тексті розчинено вірш:

У снах твоїх з’являюсь без одежі…
По той бік мрій оголена душа…
Немов на дні Великого Ковша,
Стою, як Єва… Це тебе бентежить?

У стилі ню… у млі первинній… зручно
Зірками йти до тебе по любов,
Нести слова поезій- молитОв…
Зі мною лиш папір і авторучка…

Не те важливо, тіло чи у сукні,
А чи відкрите серце для чуттів,
Чи значу щось для тебе у житті
На тлі ночей і вражень незабутніх…

Вдивляюся у небо нескінченне…
Летять вітри на місяць навмання…
Втішає, що коли я без вбрання,
На міліметр ближче ти до мене…

22 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду