Марина Алдон – 16 липня. На дні світового моря

Шістнадцяте липня. На дні світового моря

3D, у техніці зіставлення

Зникає уранці місяць на дні світового моря,
У мушлі сріблясто-синій… безмовно вальсують риби…
Там горшки святі не ліплять, удень промивають зорі,
Складають пісок у скрині, щоб золотом стали рифи…
Голублять холодні во́ди останки хмарин… подерті…
Абстрактний доволі простір, хоч вітер за гранню суші…
В колисці прапраприроди є сон і немає смерті,
Крайнеба дивує постіль, архангели поруч, душі…
Там зовсім відсутня осінь, прибої шліфують мову…
Довкілля зі сліз солоних, із Божого алфавіту…
Істоти не знані досі складають життя основу,
Відмірюють кожен подих… легені чи зябра світу?
У тексті розчинено два вірші:
1.
Зникає уранці місяць
У мушлі сріблясто-синій…
Там горшки святі не ліплять,
Складають пісок у скрині.
Голублять холодні во́ди
Абстрактний доволі простір.
В колисці прапраприроди
Крайнеба дивує постіль.
Там зовсім відсутня осінь,
Довкілля ізі сліз солоних,
Істоти не знані досі
Відмірюють кожен подих…
2.
На дні світового моря
Безмовно вальсують риби…
Удень промивають зорі,
Щоб золотом стали рифи.
Останки хмарин… подерті…
Хоч вітер за гранню суші…
Є сон і немає смерті…
Архангели поруч, душі…
Прибої шліфують мову
Із Божого алфавіту…
Складають життя основу
Легені… чи зябра світу?

11 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012